Постанова № 57532689, 05.05.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 480/857/16-п 05.05.2016 05.05.2016 05.05.2016

Номер провадження: 33/784/78/16

.

Провадження: № 33/784/78/16 Суддя суду першої інстанції: Стрєльніков Д.В.

Категорія: ст. 124 КУпАП Суддя апеляційного суду: Маркова Т.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

судді - Маркової Т.О.

за участю секретаря - Кельїна А.Г.

за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на постанову Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07 квітня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, зареєстрована в АДРЕСА_2, фактично проживає в АДРЕСА_1,

визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп. в дохід держави; постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп. на користь держави,

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови суду першої інстанції 02 березня 2016 року приблизно о 10:00 годині ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухалась по дорозі від с. Сливине Миколаївського району Миколаївської області в бік с. Весняне Миколаївського району Миколаївської області.

При виїзді на перехрестя з другорядної дороги, позначеної дорожнім знаком 2.1. «Дати дорогу», на головну дорогу М-14 (126 км Одеського шосе) ОСОБА_2, в порушення вимог п.п. 10.1, 16.11. Правил дорожнього руху України, не надала перевагу в русі транспортному засобу «Fiat-Doblo» д/н НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі з боку м. Миколаєва в напрямку м. Одеси, та допустила зіткнення з зазначеним транспортним засобом під керуванням водія ОСОБА_4

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вищезазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В апеляційній скарзі захисник просить постанову Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07 квітня 2016 року відносно ОСОБА_2 скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, не дослідив всі обставини справи.

Звертає увагу на те, що судом першої інстанції ОСОБА_2 визнано винною з підстав порушення нею п.п. 10.1., 16.11. ПДР, хоча уповноваженою особою патрульної поліції при складанні відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правпорушення вказано, що остання допустила порушення п. 10.3. ПДР.

Вказує, що суд не дослідив належним чином механізм дорожньо-транспортної пригоди. Посилається на те, що суд не звернув увагу на той факт, що ДТП відбулося за умов обмеженої видимості у зв'язку із туманом.

Зазначає, що швидкість руху автомобіля під керуванням водія ОСОБА_4 становила 90 км/год, що на думку апелянта не відповідало погодним умовам, а тому водій ОСОБА_4 порушив п.п. 12.1., 12.2., 12.3. ПДР та саме він є винуватцем дорожньо-транспортної пригоди.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі змістом ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Одним з доказів, на основі яких суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - є протокол про адміністративне правопорушення, який складається уповноваженою посадовою особою та повинен містити дані, визначені ст. 256 КУпАП, зокрема, суть адміністративного правопорушення і нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною та відсилає до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами, внесеними згідно з постановами КМУ).

Зважаючи на це, в протоколі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в обов'язковому порядку зазначаються пункти ПДР, порушення яких допустив учасник дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення патрульним поліцейським складений у зв'язку із порушенням нею п. 10.3. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП (а.с. 1).

В схемі місця ДТП також вказано, що водій ОСОБА_2 порушила п. 10.3. ПДР (а.с. 2 - зворот).

Однак суд при розгляді справи по суті, вийшов за межі протоколу про адміністративне правопорушення від 02.03.2016 року та визнав ОСОБА_2 винною в порушені нею п.п. 10.1., 16.11. ПДР, тобто таких вимог ПДР, які не зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, є слушними доводи апелянта про невідповідність постанови суду в цій частині обставинам, викладеним в протоколі про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, апеляційний суд вважає безпідставними твердження апелянта про необхідність повернення матеріалів до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві для дооформлення, оскільки поліцейськими при оформленні документів та матеріалів, які містять інформацію про правопорушення, дотримані вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395.

Апеляційний суд, дослідивши і оцінивши докази, приходить до висновку про порушення водієм ОСОБА_2 п. 10.3. Правил дорожнього руху та про наявність прямого причинного взаємозв'язку її дій з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Вина ОСОБА_2 підтверджується наступними зібраними у справі матеріалами.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення від 02 березня 2016 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, у Миколаївській області, Одеське шосе, 14-М (126 км) під час перестроювання з правої смуги в ліву не надала дорогу автомобілю «Fiat-Doblo» д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку, та допустила зіткнення транспортних засобів ,чим порушила вимоги п. 10.3. ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (а.с. 1).

Схемою місця ДТП зафіксовано, що місцем зіткнення транспортних засобів є перехрестя автодороги М-14 (Одеса-Мелітополь-Новоазовськ) з дорогою с. Сливине - с. Весняне Миколаївської області, при цьому на перехресті розташований дорожній знак 2.1 «Дати дорогу». Зафіксовані механічні пошкодження автомобілів (а.с. 2).

Зазначені документи оформлені на місці події, підписані її учасниками, зауваження щодо правильності змісту не надходили.

Згідно пояснень ОСОБА_2 на місці ДТП, вона, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухалась по автодорозі М-14 (Одеське шосе) в крайній правій смузі руху. Видимість була поганою через туман. При перестроюванні в крайню праву смугу в її автомобіль вдарився автомобіль «Fiat-Doblo» д/н НОМЕР_2. Автомобіль під її керуванням отримав пошкодження бампера з лівої сторони (а.с. 3).

В суді першої інстанції ОСОБА_2 пояснила, що перед виїздом на Одеське шосе з другорядної дороги спочатку зупинилась перед дорожнім знаком, потім продовжила рух. В цей момент в її автомобіль задніми правими дверима вїхав автомобіль «Fiat-Doblo» д/н НОМЕР_2, що рухався по Одеському шосе. При цьому, ОСОБА_2 вину визнала частково, оскільки дотримувалася думки, що винна не тільки вона, а також водій ОСОБА_4, який рухався на високій швидкості, без увімкнених фар в умовах туману (а.с. 24-25).

В судовому засіданні інший учасник ДТП ОСОБА_4 пояснив, що він, керуючи автомобілем «Fiat-Doblo» д/н НОМЕР_2, зі швидкістю 90 км/год рухався в лівій смузі по автодорозі М-14, яка є головною дорогою. Водій автомобіля НОМЕР_1 не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та при перестроюванні з правої смуги в ліву вдарив його автомобіль (а.с. 4, 15).

Фактичні дані щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, схемі, поясненнях водія ОСОБА_4 не є суперечливими, взаємоузгоджуються між собою та у своїй сукупності підтверджують вину водія ОСОБА_2 в тому, що остання в момент перестроювання не надала дорогу транспортному засобу, який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку вона мала намір перестроїтися.

Такі дії ОСОБА_2 свідчать про порушення нею п. 10.3. Правил дорожнього руху за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 02.03.2016 року. В свою чергу допущене порушення знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП. З огляду на наведене, є безпідставними твердження апелянта про наявність вини іншого водія. Тому немає підстав для закриття провадження у справі за відсутністю складу правопорушення, як просить апелянт.

З урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права з постановленням нової постанови про визнання ОСОБА_2 винною за ст. 124 КУпАП за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення від 02.03.2016 року.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07 квітня 2016 року відносно ОСОБА_2 - скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати ОСОБА_2 винною у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за встановлених у протоколі про адміністративне правопорушення від 02.03.2016 року обставин з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 275 грн. 60 коп..

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області Т.О. Маркова