Постанова № 57489885, 15.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2016 року № 826/97/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Філкон" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень - рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика Фіалкон» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2015 №000610/2206, №000611/2206.

Позов обґрунтовано тим, що висновки податкового органу викладені в акті від 17.07.2015 №330/26-59-22-06-21/23152014 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фабрика Фіалкон» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Г,Н.Т. Нова Трейд» за період вересень 2014» є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, проте явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.

В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження та надано позивачу час для подачі додаткових доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фабрика Фіалкон» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Г.Н.Т. Нова Трейд» за період вересень 2014, за результатом якої складено акт від 17.07.2015 №330/26-59-22-06-21/23152014 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість на загальну суму 119 476 грн.; п. 44.1 ст 44, п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.8.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік на загальну суму 107 528 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.08.2015:

- №000610/2206, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 119 476 грн.

- №000611/2206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 161 292 грн. (за основним платежем 107 528 грн, за штрафним (фінансовими) санкціями 53 764 грн)

За результатом адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень позивачем податкового законодавства слугували наступні обставини відображені в акті, а саме: податковою інформацією встановлено, що ТОВ «Г.Н.Т. Нова Троя» має стан - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження, встановлено пере сорт товару, встановлено відсутність інформації про наявні складські приміщення, автомобільного транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення господарської діяльності.

Проте співставлення даних податкової звітності з бази автоматизованого контролю, як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Г.Н.Т. Нова Троя» укладено договір на поставку від 01.09.2014 №23/14, відповідно до яком якого продавець поставляє, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити партію продукції (далі - Товар) у асортименті і кількості: нитка комплексна ПП 93,5 Тх у кількості 20000,00 (двадцять тисяч) кг по ціні 44,50 за І кг на суму 890 000,00 (вісімсот дев'яносто тисяч) грн.; нитка комплексна ПП 187 Тх у кількості 15000,00 (п'ятнадцять тисяч) кг по ціні 45.00 грн. за 1 кг на суму 675000,00 (шістсот сімдесят п'ять тисяч) грн.; нитка комплексна ПП 200 Тх у кількості 15000,00 (п'ятнадцять тисяч) кг по ціні 43,75 за 1 кг на сум) 656250,00 (шістсот п'ятдесят шість тисяч двісті п'ятдесят) грн.; нитка комплексна ПП 115 Тх у кількості 10000.00 (десять тисяч) кг по ціні 43.00 грн за І кг на суму 430000,00 (чотириста тридцять тисяч) гривень.

Загальна сума складає 2 651 250,00 грн. Сума ПДВ складає 530 250.00 грн. Загальна вартість Товару, що має бути відвантажена і сплачена складає 3 181 500,00 (три мільйони сто вісімдесят одна тисяча п'ятсот) гривень.

На підтвердження факту виконання умов спірного договору позивачем надано суду копії: видаткових та податкових накладних, акти здачі-прийомки продукції, рахунків, копії яких долучено до матеріалів справи. Позивачем також надано суду копії сертифікатів якості на сировину, які також долучено до матеріалів справи.

Станом на 01.09.2014 року кредиторська/дебіторська заборгованість ТОВ "Фабрика Філкон" за розрахунками з ТОВ «Т.Н.Т. Нова Трейд» - відсутня, відповідно до картки по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Станом на 30.09.2014 року кредиторська заборгованість ТОВ "Фабрика Філкон" за розрахунками з ТОВ "Т.Н.Т. Нова Трейд" становить 716 854,80 гри. відповідно до картки по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Лонстар» укладено договір відступлення права вимоги від 01.09.2014 відповідно до якого ТОВ «Лонстар» передано права та зобов'язання за договором від 01.09.2014 №23/14.

Згідно платіжних доручень, копії яких долучено до матеріалів справи за товар поставлений ТОВ «Т.Н.Т. Нова Трейд» позивачем перераховано кошти ТОВ «Лонстар».

Відповідно даних по бухгалтерському рахунку 201 „Сировина та матеріали" станом па 01.09.2014 року залишки сировини, що використовується для виробництва склали: нитка комплексна ПІТ 115 тх - залишки відсутні, нитка комплексна ГІН 187 тх - 600,00 кг (21000,00 грн), нитка комплексна ПІТ 200 текс - 6 719,0 кг ( 293956,25) грн., нитка комплексна Пі І 93.5 тх - 22741,0 кг (969140,94 грн.),

Згідно з даними по бухгалтерському рахунку 201 ..Сировина та матеріали" станом на 01.09.2014 року залишки сировини, що використовується для виробництва склали: нитка комплексна ПП 1 15 тх - залишки відсутні, нитка комплексна ПП 1 87 тх - 600.00 кг ( 23 185,95 грн). нитка комплексна ПП 200 текс - 1 1 861,0 кг ( 518918/75 грн). нитка комплексна 1111 93.5 тх - залишки відсутні.

До перевірки надано накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів типової форми №М-11, а саме, згідно з накладною - вимогою на відпуск матеріалів від 10.09.2014 року №00000000044 використано в виробництві нитку комплексну ПП 115 тх в -Темзі 3975,00 кг вартістю 170 925.00 грн.

Згідно з накладними-вимогами на відпуск матеріалів від 15.09.2014 №00000000045. від 25.09.2014 №00000000046. від 26.09.2014 №00000000047, від 15.09.2014 року №00000000048 використано в виробництві нитку комплексну ПП і 87 гх в обсязі 12834.00 кг вартістю 495 947.00 гривень.

Відповідно з накладними-вимогами на відпуск матеріалів від 01.09.2014 №00000000043, від 15.09.2014 №00000000045, від 30.09.2014 №00000000049 використано в виробництві нитку комплексну ПП 93.5 ТХ в обсязі 23 920,00 кг вартістю 1 021 606.44 гривень.

Згідно з оборотно-сальдової відомістю по рахунку 201 «Сировина й матеріали на складі» за вересень 2014 року та накладних-вимог на відпуск матеріалів, нитка комплексна 1111 200 текс в вересні 2014 року у виробництві не використано, але відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 «Сировина й матеріали на складі» за 4 квартал 2014 року залишки по вказаній номенклатурі - відсутні.

Отже, матеріали, придбання яких документально оформлено від ТОВ «Т.Н.Т. Нова Трейд» повністю списані на виробництво.

Позивач вказує, що відповідно до Технологічного регламенту, розрахункових норм витрат сировини на вироби фільтрувальні та планових калькуляцій на виготовлення виробів фільтрувальних, із придбаного товару позивачем виготовлено готову продукцію, яку в подальшому відповідно до накладних готової продукції, копії яких долучено до матеріалів справи, передано з виробництва на склад готової продукції.

З матеріалів справи вбачається, що готова продукція в подальшому, реалізована позивачем відповідно до договорів від 03.03.2008 №1807, від 04.03.2014 №64/30, від 29.04.2014 №4007/14, від 11.06.2014 №503-55/14, від 11.06.2014 №2017/14, від 11.06.2014 №2018/14, від 24.06.2014 №2014/14, від 25.06.2014 №3029/14, від 01.07.2014 №529/14, від 10.07.2014 №17/0714/11, від 11.07.2014 № 11/07/14, від 12.07.2014 №2525, від 21.07.2014 №69/2014, від 11.08.2014 №3014/14, контракту від 06.06.2013 №ФС-2013, копії яких долучено до матеріалів справи.

З огляду на встановлені факти в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що зобов'язання за договором між позивачем та ТОВ «Т.Н.Т. Нова Трейд» виконувались сторонами у повному обсязі.

Щодо посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні. Проте останні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платника податків, а тільки встановлюють права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи обумовлені вказаними правилами, в т.ч. товарно-транспортна накладна і подорожній лист не являються документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання і продажу товарно-матеріальних цінностей».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що не надання до перевірки товарно-транспортних накладних не є безумовною ознакою безтоварності договору поставки.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696 (далі - Порядок №969), п. 2 Порядку № 165 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача ТОВ «Т.Н.Т. Нова Трейд» був зареєстрований платником ПДВ.

Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Порядку №165, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару, його ціну та вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як свідчать з матеріали справи, на момент підписання первинних бухгалтерських документів юридична особа ТОВ «Т.Н.Т. Нова Трейд» не була припинена.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З урахуванням всього вищенаведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Т.Н.Т. Нова Трейд» податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що вирішується, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З огляду на встановлені судом обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 04.08.2015 №000610/2206 є безпідставним та неправомірним.

За таких обставин, недоведеність відповідачем правомірності та законності підстав донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вищевказані правопорушення як наслідок прямо впливає та вказує на невірність висновку відповідача про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.8.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України та про заниження позивачем податку на прибуток і визначення податковим органом податкового зобов'язання та штрафних санкцій позивачу по цьому податку, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2015 №000611/2206.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.08.2015 №000610/2206, №000611/2206 прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда