Постанова № 57489887, 21.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 квітня 2016 року № 2а-643/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомДочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Дочірня кампанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003634120/0, №0003624120/0 від 31.12.2010року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2015 року Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 року у справі №2а-643/11/2670 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення без урахування всіх обсотаним справи.

Представники Позивача в судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просили задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Враховуючи, що в судове засідання не прибув представник Відповідача, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Співробітниками Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби) проведено планову виїзну перевірку Дочірньої кампанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 22 грудня 2010 року №668/41-20/31301827 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено наступні порушення: п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, абз. 4,5 п.5.9 ст.5, п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 п.11.1 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.1.5, п.2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29 березня 2003 року №143, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 91 398 995,00 грн., у тому числі за 3 квартали 2009 року в сумі 60 747 588,00 грн., за І квартал 2010 року в сумі 30 651 407,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І півріччя 2010 року на загальну суму 578 096 735 грн.; п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 27 240 725,00 грн., у тому числі у вересні 2009 року в сумі 3 087 335,00 грн., у грудні 2009 року в сумі 23 452 774,00 грн., у січні 2010 року в сумі 700 616 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки, Позивач подано заперечення та зауваження до акту перевірки, за результатами розгляду яких Листом від 30.12.2010 р. №17422/10/41-211 Податковий орган повідомив Позивача, що висновки акту перевірки залишено без змін, a заперечення - без задоволення.

На підставі Акту перевірки Податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 31 грудня 2010 року: №0003634120/0, яким позивачу збільшено суму зобов'язання з податку на прибуток на 91 398 995,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на таку ж суму; №0003624120/0, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість 27 240 725,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 26 890 418,00 грн.

Скеровуючи дану справу на новий розгляд в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2015 року зазначалося про те, що у тексті судових рішень про наявність чи відсутність податкових повідомлень-рішень за результатами акта перевірки від 24.11.2009 року №540/41-20-31301827 "Про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року".

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Дочірньої кампанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - "ДК "Газ України") зареєстрована як юридична особа, є платником податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідно до Статуту позивача метою його діяльності є організація ефективної експлуатації, управління та розвитку енергогенеруючих потужностей різних форм власності та розподільних систем газопостачання; сприяння забезпеченню належної експлуатації розподільних систем газопостачання; реалізація природного та скрапленого газу населенню, бюджетним установам, організаціям і іншим споживачам та здійснення інших видів діяльності для отримання прибутку.

Згідно даних регістрів бухгалтерського обліку у позивача на рахунку 28 (товари) рахуються наступні залишки товарів: станом на 01 липня 2009р. на загальну суму 176 492,60 тис. грн., які утворилися внаслідок відсутності первинних документів, які підтверджують споживання газу у 1998-2007 роках.

Позивачем занижено скориговані валові доходи на балансову вартість залишків, що обліковуються на рахунку 28 "Товари", у розмірі 176 455 005,00 грн. без наявності первинних документів, що засвідчують зберігання таких залишків.

З пояснення заступника директора з фінансових питань Дочірньої кампанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Моїсеєнко І.Є., наданого до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків листом від 20 грудня 2010 р. №31/18-13838, вбачається наступне.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, за відсутності у позивача первинних документів, які свідчать про факти споживання природного газу у попередніх періодах (у 1999-2000, 2003, 2004, 2006 та 2007 роки), у нього відсутні підстави для списання вартості вказаних запасів з балансу Дочірньої кампанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Відповідачем в ході перевірки встановлено, що в порушення абз.4 п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем за 3 квартали 2009 року занижено валовий дохід на суму 1 926,00 грн., в зв'язку заниженням суми приросту балансової вартості запасів, яка відображається в рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток підприємства.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року встановлено їх завищення за 3 квартали 2009 року у сумі 380 472 453,00 грн., за 2009 рік у сумі 411 965 731,00 грн., за I квартал 2010 року у сумі 578 058 609,00 грн., за I півріччя 2010 року у сумі 578 096 735,00 грн. та їх заниження всього у сумі 176 455 006,00 грн., у тому числі за 2009 рік у сумі 176 455 006,00 грн.

В порушення вимог п.п.7.4.2 п.7.4. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що потягом періоду, що перевірявся, позивачем (Покупець) придбано природний газ для потреб населення у НАК "Нафтогаз України" (Продавець) згідно умов договору №06/09-6 поставки природного газу для населення від 23 січня 2009 р. та договору №06/09-2124 поставки природного газу для населення та релігійних організацій від 31 грудня 2009 року.

Ціни придбання на природний газ встановлюються наказами НАК "Нафтогаз України" на підставі рішення правління НАК "Нафтогаз України". Наказом НАК "Нафтогаз України" від 26 лютого 2009 року № 85 "Про рівень цін реалізації природного газу для ДК "Газ України" установлено з 01 січня 2009 року оптові ціни реалізації природного газу НАК "Нафтогаз України" для ДК "Газ України" (грн. за 1000 куб.м. без ПДВ) для подальшої реалізації населенню - 324,60 грн.; наказом НAK "Нафтогаз України" від 31 травня 2010 року № 229 "Про рівень цін реалізації природного газу для ДК "Газ України" установлено з 01 травня 2010 року оптові ціни реалізації природного газу НАК "Нафтогаз України" для ДК "Газ України" (грн. за 1000 куб.м. без ПДВ) для подальшої реалізації населенню - 291,70 грн.

Таким чином, позивач повинен здійснювати реалізацію природного газу згідно з прейскурантами цін на природний газ ресурсів НАК "Нафтогаз України", затвердженими наказами Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" відповідно до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України.

У періоді, що перевівся позивач отримав збитки від реалізації природного газу населенню в сумі 143 320 070,00 грн., оскільки природний газ придбавався ним за ціною, вищою ніж була ціна його реалізації.

Проведеною перевіркою за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року встановлено заниження задекларованих позивачем показників у рядку 04.2 Декларацій "убуток балансової вартості запасів" всього у сумі 176 455 006,00 грн., у тому числі за 2009 рік у сумі 176 455 006,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року встановлено їх заниження в сумі 24 153 390,00 грн., в тому числі за листопад 2009 року у сумі 61 070,00 грн., за грудень 2009 року у сумі 24 092 320,00 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що згідно даних регістрів бухгалтерського обліку на рахунку 28 "Товари" обліковуються залишки товарів станом на 01 липня 2009 р. на загальну суму 176 492,60 грн., період виникнення яких 1998-2000,2003,2004,2006 роки.

Враховуючи те, що на дату проведення позивачем інвентаризації основних засобів, матеріальних та нематеріальних активів (наказ від 30 жовтня 2009 року №191 "Пpo проведення річної інвентаризації"), закінчився граничний термін давності звернення з позовом до суду з вимогою про стягнення заборгованості за використаний природний газ, а також враховуючи те, що згідно документів наданих до перевірки нерозподілений природний газ є спожитим без належного оформлення підприємствами та організаціями, що не встановлені, позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, розраховані відповідно балансової вартості залишків, що обліковуються на рахунку 28 "Товари" без наявності первинних документів, які підтверджують зберігання залишків товарів.

Оскільки позивачем не надано до перевірки первинних документів щодо зберігання ТМЦ, які обліковуються на рахунку позивача 28 "Товари", встановлено порушення пункту 4.1 статті 4 підпункту7.3.1. пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 24 092 320,00 грн., у тому числі за грудень 2009 року у сумі 24 092 320,00 грн.

Відповідно до п.1.2. ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або Законом або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно пп.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, зокрема, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

В той же час, відповідно до пункту 23 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України норми статей 135, 159, 192 та пункту 5 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України не поширюються на заборгованість, до якої застосовується механізм списання на умовах, визначених Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Згідно пункту 20 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, на період дії процедури списання заборгованості згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" для учасників списання заборгованості, визначених цим законом, що є платниками податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу, податок на додану вартість попередньо віднесений до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань, не підлягає коригуванню і не змінює склад податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного податкового періоду платників податку.

Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 08 липня 2011 року № 3682-VI поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, НАК "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії" підрозділ 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України було доповнено пунктом наступного змісту: списанню підлягають, зокрема, податковий борг станом на 01 січня 2011 року НАК "Нафтогаз України" (крім податкового боргу з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природною газу за регульованим тарифом, перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку із порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію"; визначені контролюючими органами станом на 01 січня 2011 року неузгоджені грошові зобов'язання та пені НАК "Нафтогаз України" (крім зобов'язань з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", за якими Тривають процедури адміністративного або судового оскарження; розстрочені НАК "Нафтогаз України" податкові зобов'язання (з урахуванням процентів нарахованих на такі розстрочені суми) з податку на прибуток та податку на додану вартість.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем та відповідачем була проведена звірка зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток, які знаходяться в стадії судового оскарження станом на 01 червня 2011 року та підпадають під дію Закону України від 12 травня 2011року №3320 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії", в тому числі і по оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях (Акти перевірки, період перевірки, назва податкового органу: №553/41-211/32587579 від 14.10.2008 р. за період з 01.07.06 по 30.06.08 (СДПІ); №540/41-20-31301827 від 24.11.2009 року за період з 01.01.08 р. по 30.06.2009 р. (СДПІ); №668/41-20/31301827 від 22.12.2010 року за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р. (СДПІ)), про що складені відповідні акти (стор. 220 том ІІІ справи №2а-643/11/2670).

Судом встановлено, що Рішеннями Відповідача від 20 жовтня 2011 р. № 8 та 24 жовтня 2011 року № 10, були списані визначені контролюючим органом станом на 01 січня 2011року неузгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток і пеню позивача за якими тривали процедури адміністративного та судового оскарження на загальну суму - 365 117 107,41 грн. та 9 515 695,00 грн., Позивачем надано до суду належним чином засвідчені копії даних рішень (стор. 219 том ІІІ справи №2А-643/11/2670).

Крім того, Судом встановлено та не заперечується Позивачем, що на підставі Акту перевірки від 24.11.2009 року №540/41-20-31301827 Податковим органом винесено податкові повідомлення рішення від 07.12.2009 р. №0001634120/0 та №0001644120/0.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07.12.2009 р. №0001634120/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2009 р. було відкрито провадження у справі № 2а-16384/09/2670 та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2012 р. закрито провадження у справі, з підстав того, що 22.12.2011 р. до канцелярії суду від позивача Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надійшло клопотання про відмову від позову, в якій позивач просить суд закрити провадження у справі № 2а-16384/09/2670, зважаючи на прийняття Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків Рішення № 8 від 20.08.2011 р. про списання безнадійного податкового боргу.

У відповідності до бази Діловодства спеціалізованого суду (ДСС) Ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2012 р. набрала законної сили 05.01.2012 року.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07.12.2009 р. №0001644120/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2009 р. було відкрито провадження у справі № 2а-16388/09/2670 та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2012 р. закрито провадження у справі, з підстав того, що 22.12.2011 р. до канцелярії суду від позивача Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надійшло клопотання про відмову від позову, в якій позивач просить суд закрити провадження у справі № 2а-16384/09/2670, зважаючи на прийняття Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків Рішення № 8 від 20.08.2011 р. про списання безнадійного податкового боргу.

У відповідності до бази Діловодства спеціалізованого суду (ДСС) Ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2012 р. набрала законної сили 05.01.2012 року.

Згідно з ч. 1 ст. 254 КАС України, Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

З аналізу матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що Відповідачем Рішеннями від 20 жовтня 2011 р. № 8 та 24 жовтня 2011 року № 10 були списані визначені контролюючим органом станом на 01 січня 2011року неузгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток і пеню на загальну суму - 365 117 107,41 грн. та 9 515 695,00 грн., які в свою чергу була нараховані Податковим органом на підставі Актів перевірки: №553/41-211/32587579 від 14.10.2008 р. за період з 01.07.06 по 30.06.08; №540/41-20-31301827 від 24.11.2009 року за період з 01.01.08 по 30.06.2009; №668/41-20/31301827 від 22.12.2010 року за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р.

Крім того, Суд звертає увагу, що Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2011 р. (по справам: № 2а-16388/09/2670 та № 2а-16384/09/2670) підтверджується списання боргу по податковим повідомленням-рішенням від 07.12.2009 р. №0001634120/0 та №0001644120/0.

Враховуючи на час розгляду справи в суді порушення прав позивача відсутні. Будь-які зобов'язання перед бюджетом встановлені оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями не існують, а тому, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук