Постанова № 57489297, 29.04.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/724/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 год. 23 хв.

28 квітня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л. І.

при секретарі судового засідання - Селезньовій А. В.

за участю сторін:

представника позивача - Єрмолаєва С. О. (по довіреності)

представника позивача - Кузьміної І. В. (по довіреності)

представника відповідача - Бутрик А. О. (по довіреності)

представника відповідача - Кисельова О. М. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «В4» від 16.02.2016 року №0000442201, форми «Р» від 16.02.2016 року №0000462201.

Представники позивача адміністративний позов підтримали, на заявлених вимогах наполягали з підстав, викладених в уточненій позовній заяві (Том І, аркуші справи 107-115) та письмових поясненнях на позов (Том ІІІ, аркуші справи 104-113), оскільки висновки, викладені в акті перевірки є не обґрунтованими, сума залишку непогашеного від'ємного значення сформована позивачем належним чином, підтверджувалася та перевірялася податковим органом, позивач має право на врахування залишку від'ємного значення податку на додану вартість до повного його погашення незалежно від термінів давності, протягом жовтня 2013 року - жовтня 2014 року позивач не декларував в деклараціях з податку на додану вартість залишок від'ємного значення за проханням податкового органу, однак зберігав за собою право на цей залишок шляхом зазначення його в додатках до декларацій, висновки податкового органу про укладання угод між позивачем та ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» без мети отримання доходу, тобто, укладання фіктивних правочинів, є припущеннями відповідача, які спростовуються матеріалами справи, а тому податкові повідомлення-рішення, складені за результатами перевірки позивача мають бути скасовані.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених в запереченнях на позов (Том І, аркуші справи 148-152), оскільки фінансово-господарська діяльність ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2», пов'язана з продажем та в подальшому придбанням 8/100 часток об'єкту незавершеного будівництва 24-поверхового оздоровчого комплексу, здійснена без мети отримання прибутку, як фінансового результату господарської діяльності, а з метою мінімізації податкових зобов'язань з податку на прибуток в майбутньому та зменшення податкових зобов'язань з ПДВ підприємством ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг», позивач мав право на бюджетне відшкодування, проте, не скористався цим правом та на теперішній час пройшов строк позовної давності - 1095 днів, а тому позивач безпідставно завищив залишок від'ємного значення з ПДВ попередніх звітних періодів по податковій декларації за червень 2015 року, позивач не декларував залишок від'ємного значення попередніх періодів протягом жовтня 2013 року - жовтня 2014 року, що виключає можливість включення цієї суми до декларації за листопад 2014 року без уточнюючих розрахунків попередніх періодів, тощо.

Заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» зареєстроване 21.03.2006 року рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській області, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності позивача є будівництво житлових і не житлових будівель.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській області в період з 13.10.2015 року по 22.10.2015 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за період з 01.10.2012 року по 30.06.2015 року, за результатами якої складений акт перевірки №2984/22-01/34319566 від 29 жовтня 2015 року (Том І, аркуші справи 14-37).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» п. 102.5 ст. 102, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми залишку непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, сформованого до 1 лютого 2015 року по рядку 31 Декларації за червень 2015 року на загальну суму 18801986 грн., п. 185.1 ст. 185, п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по рядку 24 Декларації за травень та червень 2015 року на загальну суму 3375000 грн.

На підставі виявлених порушень, з врахуванням процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення до Головного управління ДФС в Одеській області (Том І, аркуші справи 122-140), Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 16.02.2016 року №0000442201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 21738488 грн., форми «Р» від 16.02.2016 року №0000462201, яким позивачу визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 594787 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 148697 грн. (Том І, аркуші справи 116-117).

Як вбачається з акту перевірки 2984/22-01/34319566 від 29 жовтня 2015 року, підставами для висновків про завищення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та як наслідок заниження розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість стало укладання угод між позивачем та ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг», пов'язаних з продажем та в подальшому придбанням 8/100 часток об'єкту незавершеного будівництва 24-поверхового оздоровчого комплексу без мети отримання прибутку, як фінансового результату господарської діяльності, а з метою мінімізації податкових зобов'язань з податку на прибуток в майбутньому та зменшення податкових зобов'язань з ПДВ підприємством ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг», а також, не включення в розрахунок суми бюджетного відшкодування оплати попередніх періодів, тобто добровільна відмова позивача від відшкодування, на яке він мав право, але не скористався ним протягом строку позовної давності - 1095 днів, що призвело до безпідставного завищення залишку від'ємного значення з ПДВ попередніх звітних періодів по податковій декларації за червень 2015 року.

Позивач не погодився з такими висновками податкового органу та звернувся з цим позовом до суду з вимогами про скасування винесених на підставі акту перевірки 2984/22-01/34319566 від 29 жовтня 2015 року податкових повідомлень-рішень.

Суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляд у на наступне.

Податковим органом в акті перевірки встановлено завищення задекларованих показників залишку непогашеного від'ємного значення попередніх періодів, сформованого до 1 лютого 2015 року на суму 18801986 грн. в рядку 31 Декларації за червень 2015 року.

Зазначені показники визначені позивачем в деклараціях з податку на додану вартість за лютий - червень 2015 року на підставі п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, який передбачає, зокрема, збільшення розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний період на непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені або задекларовані до 1 лютого 2015 року.

Причиною виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість є будівництво 24-поверхового оздоровчого комплексу за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1 протягом 2008-2011 року.

Від'ємне значення формувалося протягом всього періоду, який перевірявся податковим органом та було відображено в деклараціях з податку на додану вартість 2012-2014 років як залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступних періодів.

Суд не погоджується з твердженнями податкового органу про те, що позивач добровільно відмовився від відшкодування, оскільки не скористався своїм правом на таке відшкодування протягом строку позовної давності та фактично завищив залишок від'ємного значення з ПДВ попередніх звітних періодів, чим порушив положення п. 102.5 ст. 102, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 200.1, 200.4, 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Положеннями п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено зарахування суми заниження суми бюджетного відшкодування до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у випадку добровільної відмови від отримання такої суми.

Згідно із п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що платник податків при наявності від'ємного значення та відсутності податкового боргу має право на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість за його заявою, або на зарахування суми від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому, заява може бути подана платником податків в межах строку - 1095 днів та в разі, якщо він прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування і має право на отримання такого відшкодування, а п. 200.14 Податкового кодексу України передбачено зарахування суми бюджетного відшкодування в разі добровільної відмови від його отримання до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Суд звертає увагу на те, що податковим органом не заперечується правомірність формування від'ємного значення, відсутність податкового боргу, що не давало можливості врахувати від'ємне значення у зменшення боргу.

Суд не погоджується з висновками відповідача викладеними в акті перевірки, оскільки позивач має право на зарахування суми від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у відповідності до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України без обмеження строків до погашення цієї суми, строки, передбачені п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України застосовуються в разі подання заяви на бюджетне відшкодування, проте, таку заяву позивач не писав та за даними відповідача ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» не має право на отримання бюджетного відшкодування, що підтверджується листом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси №28881/15-02 від 21.11.2011 року (Том І, аркуш справи 38).

Таким чином, єдиною можливістю для позивача в даному випадку є зарахування від'ємного значення до складу податкового кредиту наступних звітних (податкових) періодів, оскільки він не приймав рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, що є правом позивача, не має право на отримання такого відшкодування за даними податкового органу та навіть в разі добровільної відмови від отримання відшкодування така сума включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у відповідності до положень п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України.

Під час надання пояснень в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що однією з підстав для висновку щодо завищення суми залишку непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів стало не декларування позивачем в рядку 24 Декларацій з податку на додану вартість за вересень-грудень 2013 року, січень-жовтень 2014 року залишку від'ємного значення, однак, суд звертає увагу, що зазначені обставини в акті перевірки не зазначені та не ставилися в провину позивачу.

З наявних в матеріалах справи декларацій з податку на додану вартість за період 2013-2014 років дійсно вбачається, що позивачем в декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року було задеклароване від'ємне значення попередніх періодів в розмірі 22212590 грн., однак в жовтні 2013 року позивачем поданий уточнений розрахунок за вересень 2013 року, яким показники рядку 24 декларації на цю суму зменшені (Том ІІ, аркуші справи 1-249, Том ІІІ, аркуші 1-102).

Зазначені дії були вчинені позивачем за поясненнями його представників на прохання податкового органу з метою покращення показників району та області, однак, Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси на запит №30 від 02.10.2013 року надана позивачу довідка №8689/10/15-02 від 22.10.2013 року (Том ІІІ, аркуш справи 103) про те, що по декларації за вересень 2013 року залишок від'ємного значення рахується в сумі 22212590 грн.

Крім того, позивачем, незважаючи на не декларування суми від'ємного значення в рядку 22, 24 Декларацій з податку на додану вартість з вересня 2013 року по жовтень 2014 року, в додатках до уточнюючого розрахунку за вересень 2013 року та всіх декларації по жовтень 2014 року, зокрема, додатку 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів що залишаються не погашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», від'ємне значення в розмірі 22212590 грн. декларувалося.

Суд звертає увагу на те, що декларації з додатками за цей період прийняті податковим органом, проте, камеральні перевірки за цей період відповідачем не проводилися, незважаючи на наявність не відповідності декларації її додаткам.

Крім того, в акті перевірки в зведених даних щодо задекларованих та встановлених сум податку на додану вартість податковий орган самостійно зазначає відсутність зазначеної суми від'ємного значення в деклараціях як відхилення від даних податкового органу про наявність цих сум.

В декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року позивач відобразив суму, яку весь час декларував в додатках (Д2) до декларацій попередніх періодів, тим самим відновивши свої показники від'ємного значення в звітності, формування яких податковим органом не заперечується.

Позивач усунув помилку у відповідності до вимог п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу, якими передбачено право платника податків не подавати уточнюючий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Таким чином, оскільки формування позивачем від'ємного значення податковим органом не заперечується, позовна давність для зарахування від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду не застосовується, у позивача є право для зарахування спірного від'ємного значення до складу податкового кредиту наступних періодів до його погашення, весь період, який перевірений податковим органом позивач декларував спірну суму від'ємного значення, в тому числі в додатках до декларацій, які з врахуванням розбіжностей між деклараціями та додатками до них, приймалися податковим органом, камеральні перевірки по ним не проводилися, суд вважає доведеним наявність у позивача права на спірне від'ємне значення попередніх періодів та приходить до висновку щодо необґрунтованого зменшення цього від'ємного значення за податковим повідомленням-рішенням.

Податковим органом в акті перевірки встановлено завищення суми залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 3375000 грн. в зв'язку із порушенням п. 185.1 ст. 185, п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, оскільки між позивачем та ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» укладалися угоди, пов'язані з продажем та в подальшому придбанням 8/100 часток об'єкту незавершеного будівництва 24-поверхового оздоровчого комплексу без мети отримання прибутку, як фінансового результату господарської діяльності, з метою мінімізації податкових зобов'язань з податку на прибуток в майбутньому та зменшення податкових зобов'язань з ПДВ підприємством ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг».

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, які є не обґрунтованими та не законними, з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно із п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» та ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» 22.12.2014 року укладений посвідчений нотаріусом договір купівлі-продажу №2032, за яким позивач продав 8/100 об'єкту нерухомого майна - незавершеного будівництва 24-поверхового оздоровчого комплексу, розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1 за 20000000 грн. (Том І, аркуші справи 200-209).

За актом приймання-передачі майна від 29.12.2014 року позивач передав ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» придбане майно, а покупець перерахував грошові кошти позивачу, про що свідчать платіжні доручення за грудень 2014 року (Том І, аркуші справи 210, 182-190).

У відповідності до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України позивач включив до складу податкових зобов'язань грудня 2014 року податок на додану вартість в сумі 3333333,33 грн. по виписаним податковим накладним, а тому суд не вбачає порушень при здійсненні цієї господарської операції норм Податкового кодексу України.

Дохід від продажу позивачем необоротних активів склав 16666666,67 грн. та з врахуванням залишкової вартості цього майна в розмірі 16030136,67 грн., чистий прибуток складає 636530 грн., що підтверджується відповідними картками рахунків бухгалтерського обліку (Том І, аркуші справи 164-166).

Таким чином, позивач має право вести господарську діяльність на власний розсуд та на той час вважав за необхідне реалізувати зазначене майно, що не суперечить нормам законодавства, прибуток від цієї господарської операції був отриманий позивачем, даними регістрів бухгалтерського обліку підтверджується зміна майнового стану позивача.

В подальшому, між ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» та ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» 18.05.2015 року укладений посвідчений нотаріусом договір купівлі-продажу №675, за яким ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» продало 8/100 об'єкту нерухомого майна - незавершеного будівництва 24-поверхового оздоровчого комплексу, розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1 за 20250000 грн. (Том І, аркуші справи 191-196).

За актом приймання-передачі майна від 18.05.2015 року позивачу передано від ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» придбане майно та ним перераховані грошові кошти продавцю майна, про що свідчать платіжні доручення за травень 2015 року (Том І, аркуші справи 197, 171-181).

В бухгалтерському обліку позивачем відображено прийняття на баланс зазначеного об'єкту нерухомості та сформована його балансова вартість з врахуванням ціни придбання та послуг з його оформлення.

У відповідності до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» включило до податкових зобов'язань за травень 2015 року податок на додану вартість в розмірі 3375000 грн. по виписаним податковим накладним, а позивачем за відповідними податковими накладними в травні 2015 року сформований податковий кредит на суму 3375000 грн.

Враховуючи зазначені обставини, відсутність порушень податкового законодавства при визначенні об'єкту оподаткування та проведенні зазначених господарських операцій, при здійсненні бухгалтерського обліку операцій, при формуванні податкового кредиту та податкових зобов'язань позивачем та його контрагентом, суд не вбачає обґрунтованих підстав для висновку податкового органу про завищення від'ємного значення з податку на додану вартість з врахуванням цих операцій.

Слід зазначити, що угоди укладені між позивачем та ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз Холдинг» недійсними не визнавалися, по цим угодам позивачем отриманий прибуток та понесені витрати, при цьому господарська діяльність здійснюється суб'єктом господарювання на власний розсуд з метою досягнення результатів діяльності, податковий орган не наділений повноваженнями щодо встановлення недійсності правочину.

Таким чином, відповідачем безпідставно зменшений розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість та безпідставно визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, проте відповідач не довів правомірність висновків, викладених в акті перевірки та правомірність винесення податкових повідомлень-рішень.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «В4» від 16.02.2016 року №0000442201, форми «Р» від 16.02.2016 року №0000462201 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській форми «В4» від 16.02.2016 року №0000442201.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській форми «Р» від 16.02.2016 року №0000462201.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» (код ЄДРПОУ 34319566) судовий збір у розмірі 337229,58 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 29.04.2016 року.

Суддя Л.І. Свида

.