Ухвала суду № 57487872, 29.04.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6970/16-к

н/п 1-кс/640/3764/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2016 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

при секретарі - Пічугіної А.Г.,

за участю прокурора - Божко О.М.,

слідчого - Щищенко О.А.,

захисників - Скляр В.В., Слінько В.В.,

підозрюваного - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Шищенко О.А. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000687 від 26.08.2015, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, який одружений, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2016 до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання, погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області радником юстиції Божко О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що ОСОБА_5, діючи умисно, із корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконного збагачення злочинним шляхом, навесні 2015 року, точна дата під час досудового розслідування не встановлена, вступив у злочинну змову із ОСОБА_7 та невстановленими у ході слідства особами при невстановлених в ході слідства обставинах, з метою скоєння системного вимагання грошових коштів, під загрозою фізичного насильства або пошкодження та знищення майна, з приватних підприємців та осіб, які працюють за наймом без належно оформлених документів, та здійснюють господарську діяльність на території Харківської області, яка полягає у здійснені пасажирських автоперевезень осіб з парковки супермаркету «Клас» розташованої за адресою: м. Харків, пр. Московський, 295, де знаходиться «стихійна» зупинка автотранспорту, на тимчасово окуповану територію України в межах Донецької та Луганської областей та у зворотному напрямку.

Після чого ОСОБА_7 діючи умисно, із корисливих спонукань, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 дійшли згоди, що досягнення їх злочинної мети можливо лише за допомогою залучення осіб, у тому числі з раніше засуджених, які мають досвід і навички здійснення корисливих злочинів, які шляхом психологічного впливу у вигляді погроз та, при отриманні категоричної відмови, шляхом подавлення фізичного опору, повинні були збирати грошові кошти із перевізників у розмірі 100 грн. з автотранспортного засобу, що має не більше десяти посадочних місць, та 200 грн. з транспортних засобів, що мають більше 10 посадочних місць.

В подальшому у цей же проміжок часу звернулись до раніше судимих ОСОБА_7., ОСОБА_8, а також ОСОБА_9 та запропонували їм разом з ними шляхом систематичних вимагань поєднаних з погрозою застосування фізичної сили або погрозами пошкодження чи знищення майна, а саме автотранспортних засобів, заволодівати грошовими коштами перевізників, при цьому ознайомили останніх зі своїм злочинним планом, згідно якого ОСОБА_9, братам ОСОБА_7. та ОСОБА_8 необхідно було в ранковий час кожного дня приїжджати на парковку супермаркету «Клас» розташовану за адресою : м.Харків, пр. Московський, 295, де знаходиться «стихійна» зупинка автотранспорту, та під приводом здійснення так званого «кришування» збирати грошові кошти з автоперевізників, а у разі виникнення конфліктних ситуацій і відмови автоперевізників платити грошові кошти, останні повинні були сповіщати про це ОСОБА_5 або ОСОБА_7, які в свою чергу разом з невстановленими в ході слідства особами повинні були виїжджати за вказаною адресою та шляхом використання психічного та фізичного впливу, переконувати перевізників щодо необхідності здійснення систематичних платежів.

На вказану пропозицію ОСОБА_7., ОСОБА_8 та ОСОБА_9 погодились та висловили свою згоду прийняти участь у скоєнні вимагання за попередньою змовою в групі з ОСОБА_7 та ОСОБА_5, а грошові кошти виручені від їх злочинних дії звернути на свою користь, розподіливши їх між собою в попередньо визначених частинах, розмір яких в ході слідства не встановлено.

Так, приблизно на початку квітня 2015 року, точна дата під час досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи умисно із корисливих спонукань та за попередньою змовою, на автомобілі «Рено Меган», державний реєстраційний знак транспортного засобу НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8 та на автомобілі ВАЗ-2114 державний реєстраційний знак транспортного засобу НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_9 та під керуванням останнього, з метою реалізації злочинного плану розробленого разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 щодо заволодіння грошовими коштами приватних підприємців та осіб, які працюють за наймом - перевізників, в ранковий час прибули на парковку супермаркету «Клас» розташовану за адресою: м. Харків, пр. Московський, 295, де знаходиться «стихійна» зупинка автотранспорту.

Після чого, ОСОБА_7., ОСОБА_8 та ОСОБА_9, знаходячись на парковці, прослідували до транспортних засобів, що здійснюють пасажирські перевезення та звернулися до водія автомобіля «Форд Транзит» державний реєстраційний знак транспортного засобу НОМЕР_1 - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, котрий займається пасажирськими автоперевезеннями двічі на тиждень транспортним засобом, що належить на праві власності його батьку ОСОБА_11, сполученням «Луганська область м. Антрацит - Харків» та у зворотному напрямку.

В цей час ОСОБА_10, будучи водієм транспортного засобу «Форд Транзит» д.н.з. НОМЕР_1 та перебуваючи на парковці супермаркету «Клас», здійснював посадку пасажирів. Переконавшись, що ОСОБА_10 дійсно займається пасажирськими перевезеннями з території Харківської області на окуповану територію в межах Луганської області та у зворотному напрямку, ОСОБА_7., ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пред'явили незаконну вимогу, яка полягала у передачі останнім грошових коштів у сумі 100 грн. за кожен приїзд та посадку пасажирів на «стихійній» зупинці, розташованій на парковці супермаркету «Клас» за адресою: м.Харків, пр. Московський, 295, а коли ОСОБА_10 обурився даним поводженням та відмовився платити гроші, ОСОБА_7., ОСОБА_8 та ОСОБА_9 почали психологічно впливати на останнього шляхом висловлення погроз щодо пошкодження чи знищення його майна, а саме пошкодження транспортного засобу «Форд Транзит» д.н.з. НОМЕР_1 кожного разу, коли ОСОБА_10 приїжджаючи до м. Харкова відмовиться платити за використання парковки в якості зупинки для висадки та посадки пасажирів.

Сприйнявши погрозу, як реальну та дізнавшись від інших перевізників, що пошкодження транспортних засобів має місце, побоюючись за збереження свого майна та не маючи змоги змінити місце зупинки та стоянки у зв'язку з тим, що пасажири для відправки у напрямку Луганської області приїжджали на парковку супермаркету «Клас» за адресою: м. Харків, пр. Московський, 295, погодився на незаконні вимоги ОСОБА_7., ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою уникнення матеріальних збитків, пов'язаних з пошкодженням його майна, з того часу по березень 2016 року приїжджаючи двічі на тиждень платив останнім грошові кошти у розмірі 100 грн. кожного разу.

Таким чином, ОСОБА_7., ОСОБА_8 та ОСОБА_9 починаючи з квітня 2015 року по березень 2016 року, знаходячись на парковці супермаркету «Клас» розташованої за адресою: м. Харків, пр. Московський, 295, діючи умисно, із корисливих спонукань, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 згідно раніше розробленого плану та виконуючі свою роль, яка полягала у систематичному вимаганні грошових коштів з перевізників, поєднаних з погрозою застосування фізичної сили або погрозами пошкодження чи знищення майна, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_10 у розмірі 9700 (дев'ять тисяч сімсот) гривень, зазначені грошові кошти виручені від їх злочинних дії останні звернули на свою користь, розподіливши між собою у попередньо визначених частинах, розмір яких в ході слідства не встановлений.

Під час проведення гласних та негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що у період з квітня 2015 року по теперішній час на території м. Харкова здійснює діяльність група осіб, до складу якої входять ОСОБА_7 ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_12, які займалися систематичним вимаганням грошових коштів з перевізників

Вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, та вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просить визначити розмір застави понад 80 мінімальних розмірів заробітних плат стосовно ОСОБА_5, оскільки останній та його близькі родичі мають у власності нерухоме майно на території Харківської області та рухоме майно, та має значні зв'язки серед осіб раніше засуджених за скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, у зв'язку із чим він і може створювати умови щодо перешкоджання розслідуванню кримінального провадження при встановленні обставин, які мають суттєве значення для встановлення об'єктивної істини.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання.

Захисники в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого, вказуючи на відсутність ризиків та необґрунтованість повідомленої підозри, та застосувати до їх підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Залучили письмові заперечення, вказуючи, зокрема, про неможливість розцінювати як докази підозри їх підзахисного «протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів» від 21.04.2016, оскільки такий документ не відповідає вимогам ст. 252 КПК України, в тому числі щодо наявності додатків, а також ототожнювання осіб, стенограма телефонних розмов яких викладена у даному протоколі. Під час досудового розслідування у підзахисного ОСОБА_5 не відбирався зразок голосу і тому стверджувати, що в стенограмі репліки належать саме йому, неможливо. Крім того, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, не може бути доказом, що обґрунтовує підозру, оскільки отриманий з порушенням ст. 228 КПК України, в тому числі ставить під сумнів об'єктивність свідчень свідка ОСОБА_13 щодо впізнання ОСОБА_5 та об'єктивність самої слідчої дії. Вважають, що слідство в даному провадженні проводиться однобоко з обвинувальним ухиленням в бік ОСОБА_5 та пов'язано з прикриттям незнаної діяльності потерпілого ОСОБА_10 з організації незаконних регулярних пасажирських перевезень. Крім того, незважаючи на перебування ОСОБА_5 на стаціонарному лікуванні у зв'язку із заподіянням йому тілесних ушкоджень при обшуку співробітниками правоохоронними органами він прибув до суду за першим викликом, що свідчить про належну процесуальну поведінку.

Підозрюваний підтримав думку захисників, заперечував повідомлену підозру, вказуючи, що ніякої причетності до вимагання не має.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні. Однак, перед проведенням обшуку за адресою АДРЕСА_1, йому при виході з дверей із зазначеної квартири завдані тілесні ушкодження зі сторони людей у масках.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за № 12015220000000687 від 26.08.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України.

27.04.2016 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, тобто, вимога передачі чужого майна, права на майно та вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою пошкодження майна потерпілого або майна, що перебувало в його віданні (вимагання), вчинене за попередньої змовою групою осіб.

В порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 не затримувався.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_13 від 06.11.2015, ОСОБА_14 від 27.04.2016, потерпілих ОСОБА_10 від 07.12.2015,02.03.2016, ОСОБА_11 від 03.12.2016, ОСОБА_15 від 03.12.2015, ОСОБА_16 від 20.11.2015, що містяться в протоколах їх допитів; заявою потерпілого ОСОБА_10; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2016 за участю свідка ОСОБА_13; протоколом обшуку від 27.04.2016.

Щодо доводів захисників про необґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого правопорушенні, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. Матеріали кримінального провадження, на які посилався слідчий у клопотанні, та наведені в клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПП: так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 4, ч.1 ст. 177 КПК України: знищення, спотворення будь-яких із речей, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерплих, свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому сторона обвинувачення не довела в ході розгляду клопотання ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки як вказано вище, ОСОБА_5 в силу ст. 89 КК України не судимий, до кримінальної відповідальності притягувався у 1981 році, на виклик суду прибув самостійно. Більш того, в ході розгляду клопотання з наданих даних слідчим суддею встановлено наявність міцних соціальних зв'язків підозрюваного в м. Харкові, на території якого здійснюється досудове розслідування в даному кримінальному провадженні.

Однак, фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_5 умисного тяжкого злочину, вказує на наявність зазначених вище ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 4, ч.1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинили чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті (тобто, наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 цієї статті (тобто, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 відмовити, у зв'язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п'яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.

Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризиків, доведених в судовому засіданні.

Так, при розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, громадянин України, який одружений, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований та проживає з батьками за адресою: АДРЕСА_2, де характеризується позитивно, згідно наданої характеристики від 29.04.2016. Має на утриманні батьків похилого віку - ОСОБА_17, 1937 року народження, ОСОБА_18, 1935 року народження. Підозрюваний ОСОБА_5 є пенсіонером.

Згідно довідки, наданої стороною обвинувачення, ОСОБА_5 госпіталізований до нейрохірургічного відділення КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» 27.04.2016, обстежений, встановлений діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку з легкими клінічними проявами, забій м'яких тканин, підшкірні гематоми лівої околовушно жувальної ділянки зліва, голови; забій м'яких тканин правої гомілки, забій, ссадна м'яких тканин в ділянці променево зап'ясткових суглобів; забій грудної клітини зліва; ІХС, кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ст., кіста правої нирки. 29.04.2016 пацієнт ОСОБА_5 перервав стаціонарне лікування, приблизно о 10.30 покинув лікарню, у зв'язку з чим виписаний зі стаціонару.

Одночасно стороною захисту надана медична довідка цього з медичного закладу від 29.04.2016, згідно якої ОСОБА_5 з таким же діагнозом перебуває на лікуванні в першому нейрохірургічному відділені КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» з 27.04.2016 по теперішній час. Захисники повідомили суду, що їх підзахисний дійсно залишив медичний заклад з метою прибуття на виклик суду, про що поставив до відома керівництво установи, та має продовжити лікування.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також з урахуванням вказаних вище ризиків, доведених слідчим та прокурором в суді; даних про особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, слідчий суддя вважає можливим застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, у вигляді домашнього арешту, оскільки прокурор не довів недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам можливе не лише при умові тримання ОСОБА_5 під вартою і вважає достатнім для досягнення вказаної мети застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, а саме, - цілодобового домашнього арешту, с покладанням обов'язків, передбачених в ст. 194 КПК України.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні. Однак, перед проведенням обшуку за адресою АДРЕСА_1, йому при виході з дверей із зазначеної квартири завдані тілесні ушкодження зі сторони людей у масках.

Враховуючи викладене, в порядку ст. 206 КПК України слідчий суддя вважає необхідним доручити прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні (згідно Витягу з кримінального провадження - прокурорам Божко О.М., Ковальову Ю.Ю.), здійснити перевірку вказаної усної заяви підозрюваного.

При цьому, враховуючи вказані вище медичні довідки від 29.04.2016, надані сторонами обвинувачення та захисту відповідно, а також постанову про призначення судово-медичної експертизи від 27.04.2016 відносно підозрюваного ОСОБА_5, проведення якої доручено судово-медичним експертам 1-го філіалу ХОБСМЕ, тобто забезпечено проведення судово-медичного обстеження особи, слідчий суддя вважає недоцільним призначення такого обстеження повторно, про що також зазначили учасники процесу.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Шищенко О.А. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000687 від 26.08.2015, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2, а саме, заборонити підозрюваному залишати житло - квартиру АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, суду - цілодобово, в межах строку досудового розслідування, на строк 2 місяці, до 27 червня 2016 року.

Покласти на ОСОБА_5. наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від будь якого спілкування з наступними громадянами: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7; ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_12.; ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_8; ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_9; ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_10; ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_11; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Ухвалу направити для виконання органів поліції за місцем проживання підозрюваного через старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Шищенко О.А.

В порядку ст. 206 КПК України доручити прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні (згідно Витягу з кримінального провадження - прокурорам Божко О.М., Ковальову Ю.Ю.), здійснити перевірку вказаної усної заяви підозрюваного щодо застосування насильства у даному кримінальному провадженні 27.04.2016 перед проведенням обшуку за адресою АДРЕСА_1, зі сторони невідомих людей у масках.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя Муратова С.О.

Копію ухвали отримав: "___"___ 2016 року ___ год. ___ хв. ______

ОСОБА_5