Ухвала суду № 57487809, 29.04.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6970/16-к

н/п 1-кс/640/3766/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2016 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

при секретарі - Пічугіної А.Г.,

за участю прокурора - Божко О.М.,

слідчого - Щищенко О.А.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Шищенко О.А. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000687 від 26.08.2015, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, який раніше не судимий, одружений, має неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, приватний підприємець, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2016 до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання, погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області радником юстиції Божко О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що ОСОБА_2, діючи умисно, із корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконного збагачення злочинним шляхом, навесні 2015 року, точна дата під час досудового розслідування не встановлена, вступив у злочинну змову із ОСОБА_6 та невстановленими у ході слідства особами при невстановлених в ході слідства обставинах, з метою скоєння системного вимагання грошових коштів, під загрозою фізичного насильства або пошкодження та знищення майна, з приватних підприємців та осіб, які працюють за наймом без належно оформлених документів, та здійснюють господарську діяльність на території Харківської області, яка полягає у здійснені пасажирських автоперевезень осіб з парковки супермаркету «Клас» розташованої за адресою: м. Харків, пр. Московський, 295, де знаходиться «стихійна» зупинка автотранспорту, на тимчасово окуповану територію України в межах Донецької та Луганської областей та у зворотному напрямку.

Після чого ОСОБА_2 діючи умисно, із корисливих спонукань, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6 дійшли згоди, що досягнення їх злочинної мети можливо лише за допомогою залучення осіб, у тому числі з раніше засуджених, які мають досвід і навички здійснення корисливих злочинів, які шляхом психологічного впливу у вигляді погроз та, при отриманні категоричної відмови, шляхом подавлення фізичного опору, повинні були збирати грошові кошти із перевізників у розмірі 100 грн. з автотранспортного засобу, що має не більше десяти посадочних місць, та 200 грн. з транспортних засобів, що мають більше 10 посадочних місць.

В подальшому у цей же проміжок часу звернулись до раніше судимих ОСОБА_7, ОСОБА_7, а також ОСОБА_8 та запропонували їм разом з ними шляхом систематичних вимагань поєднаних з погрозою застосування фізичної сили або погрозами пошкодження чи знищення майна, а саме автотранспортних засобів, заволодівати грошовими коштами перевізників, при цьому ознайомили останніх зі своїм злочинним планом, згідно якого ОСОБА_8, братам ОСОБА_7 та ОСОБА_7 необхідно було в ранковий час кожного дня приїжджати на парковку супермаркету «Клас» розташовану за адресою : м.Харків, пр. Московський, 295, де знаходиться «стихійна» зупинка автотранспорту, та під приводом здійснення так званого «кришування» збирати грошові кошти з автоперевізників, а у разі виникнення конфліктних ситуацій і відмови автоперевізників платити грошові кошти, останні повинні були сповіщати про це ОСОБА_6 або ОСОБА_2, які в свою чергу разом з невстановленими в ході слідства особами повинні були виїжджати за вказаною адресою та шляхом використання психічного та фізичного впливу, переконувати перевізників щодо необхідності здійснення систематичних платежів.

На вказану пропозицію ОСОБА_9., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 погодились та висловили свою згоду прийняти участь у скоєнні вимагання за попередньою змовою в групі з ОСОБА_2 та ОСОБА_6, а грошові кошти виручені від їх злочинних дії звернути на свою користь, розподіливши їх між собою в попередньо визначених частинах, розмір яких в ході слідства не встановлено.

Так, приблизно на початку квітня 2015 року, точна дата під час досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_9., ОСОБА_7 та ОСОБА_8, діючи умисно із корисливих спонукань та за попередньою змовою, на автомобілі «Рено Меган», державний реєстраційний знак транспортного засобу НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_9 та на автомобілі ВАЗ-2114 державний реєстраційний знак транспортного засобу НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_8 та під керуванням останнього, з метою реалізації злочинного плану розробленого разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 щодо заволодіння грошовими коштами приватних підприємців та осіб, які працюють за наймом - перевізників, в ранковий час прибули на парковку супермаркету «Клас» розташовану за адресою: м. Харків, пр. Московський, 295, де знаходиться «стихійна» зупинка автотранспорту.

Після чого, ОСОБА_9., ОСОБА_7 та ОСОБА_8, знаходячись на парковці, прослідували до транспортних засобів, що здійснюють пасажирські перевезення та звернулися до водія автомобіля «Форд Транзит» державний реєстраційний знак транспортного засобу НОМЕР_1 - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, котрий займається пасажирськими автоперевезеннями двічі на тиждень транспортним засобом, що належить на праві власності його батьку ОСОБА_11, сполученням «Луганська область м. Антрацит - Харків» та у зворотному напрямку.

В цей час ОСОБА_10, будучи водієм транспортного засобу «Форд Транзит» д.н.з. НОМЕР_1 та перебуваючи на парковці супермаркету «Клас», здійснював посадку пасажирів. Переконавшись, що ОСОБА_10 дійсно займається пасажирськими перевезеннями з території Харківської області на окуповану територію в межах Луганської області та у зворотному напрямку, ОСОБА_9., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пред'явили незаконну вимогу, яка полягала у передачі останнім грошових коштів у сумі 100 грн. за кожен приїзд та посадку пасажирів на «стихійній» зупинці, розташованій на парковці супермаркету «Клас» за адресою: м.Харків, пр. Московський, 295, а коли ОСОБА_10 обурився даним поводженням та відмовився платити гроші, ОСОБА_9., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почали психологічно впливати на останнього шляхом висловлення погроз щодо пошкодження чи знищення його майна, а саме пошкодження транспортного засобу «Форд Транзит» д.н.з. НОМЕР_1 кожного разу, коли ОСОБА_10 приїжджаючи до м. Харкова відмовиться платити за використання парковки в якості зупинки для висадки та посадки пасажирів.

Сприйнявши погрозу, як реальну та дізнавшись від інших перевізників, що пошкодження транспортних засобів має місце, побоюючись за збереження свого майна та не маючи змоги змінити місце зупинки та стоянки у зв'язку з тим, що пасажири для відправки у напрямку Луганської області приїжджали на парковку супермаркету «Клас» за адресою: м. Харків, пр. Московський, 295, погодився на незаконні вимоги ОСОБА_9., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою уникнення матеріальних збитків, пов'язаних з пошкодженням його майна, з того часу по березень 2016 року приїжджаючи двічі на тиждень платив останнім грошові кошти у розмірі 100 грн. кожного разу.

Таким чином, ОСОБА_9., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 починаючи з квітня 2015 року по березень 2016 року, знаходячись на парковці супермаркету «Клас» розташованої за адресою: м. Харків, пр. Московський, 295, діючи умисно, із корисливих спонукань, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 згідно раніше розробленого плану та виконуючі свою роль, яка полягала у систематичному вимаганні грошових коштів з перевізників, поєднаних з погрозою застосування фізичної сили або погрозами пошкодження чи знищення майна, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_10 у розмірі 9700 (дев'ять тисяч сімсот) гривень, зазначені грошові кошти виручені від їх злочинних дії останні звернули на свою користь, розподіливши між собою у попередньо визначених частинах, розмір яких в ході слідства не встановлений.

Крім того, 27.04.2016 року у період часу з 07.00 год. по 12.00 год. в ході обшуку житла за місцем реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, проведеного згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова виявлено та вилучено металевий предмет еліпсоїдної форми з виступом схожим на запал з чекою, який згідно довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 27.04.2016 виданої Вибухотехнічним відділом Головного Управління Національної поліції в Харківській області за зовнішніми ознаками є гранатою РГД-5 маркування «165-86Т» із запалом до неї УЗРГМ-2 маркування «34-87», які ОСОБА_2 придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Вину ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, та вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просить визначити розмір застави понад 80 мінімальних розмірів заробітних плат стосовно ОСОБА_2, оскільки останній має у власності нерухоме майно на території Харківської області, та має значні зв'язки з посадовими особами органів державної влади в м. Харкові та м. Києві, також має зв'язки серед осіб раніше засуджених за скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, у зв'язку із чим він і може створювати умови щодо перешкоджання розслідуванню кримінального провадження при встановленні обставин, які мають суттєве значення для встановлення об'єктивної істини.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого, вказуючи на відсутність ризиків, та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись також на стан здоров'я його підзахисного, який має захворювання, постійно відвідує медичні заклади, про що надав медичні довідки. Крім того, має на утриманні батьків похилого віку, а також брата - ОСОБА_12, який на теперішній час перебуває в тяжкому стані та потребує допомоги, яку йому надає виключно ОСОБА_2 Також зазначив про те, що його підзахисний є приватним підприємцем, має великий бізнес та ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності.

Підозрюваний підтримав думку захисника, заперечував повідомлену підозру, вказуючи, що ніякого вимагання він не вчиняв, має безліч подяк від різних установ та організацій, в тому числі за надання суттєвої матеріальної допомоги на потреби АТО, підтримує мешканців тимчасово окупованої території України в межах Луганської та Донецької областей. Має підтримувати матеріально та надавати всіляку допомогу брату, який перебуває на теперішній час в лікарні в надто важкому стані.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовувалось та не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні, в тому числі під час затримання та перебування в якості затриманого.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за № 12015220000000687 від 26.08.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України.

Згідно протоколу затримання підозрюваного від 27.04.2016, 27.04.2016 о 12.00 год. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

27.04.2016 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, тобто, вимога передачі чужого майна, права на майно та вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою пошкодження майна потерпілого або майна, що перебувало в його віданні (вимагання), вчинене за попередньої змовою групою осіб, а також, придбання, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_13 від 06.11.2015; свідка ОСОБА_14 від 27.04.2016, потерпілих ОСОБА_10 від 07.12.2015,02.03.2016, ОСОБА_11 від 03.12.2016, ОСОБА_15 від 03.12.2015, ОСОБА_16 від 20.11.2015, що містяться в протоколах їх допитів; заявою потерпілого ОСОБА_10; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2016 за участю потерпілого ОСОБА_10; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2016 за участю свідка ОСОБА_13; довідкою вибухотехнічного відділу ГУНП в Харківській області від 27.04.2016; протокол обшуку житла від 27.04.2016; висновок спеціаліста №1/2016 від 28.04.2016.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих правопорушень, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. Матеріали кримінального провадження, на які посилався слідчий у клопотанні, та наведені в клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПП: так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 4, ч.1 ст. 177 КПК України: знищення, спотворення будь-яких із речей, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерплих, свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому сторона обвинувачення не довела в ході розгляду клопотання ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки як вказано вище, ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше. Більш того, в ході розгляду клопотання з наданих даних слідчим суддею встановлено наявність міцних соціальних зв'язків підозрюваного в м. Харкові, на території якого здійснюється досудове розслідування в даному кримінальному провадженні.

Однак, фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_2 умисних тяжких злочинів, вказує на наявність зазначених вище ризиків.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинили чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті (тобто, наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 цієї статті (тобто, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 відмовити, у зв'язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п'яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.

Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризиків, доведених в судовому засіданні.

Так, при розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, громадянина України, раніше не судимий, одружений, має неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, приватний підприємець, зареєстрований з 03.03.1999 та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, з дружиною та дитиною, вказана квартира належить ОСОБА_2 на праві власності згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім того, з наданих медичних довідок встановлено, що ОСОБА_2 проходить періодично стаціонарне лікування з 2014 року, у зв'яжу з наявними захворюваннями про які зазначено в наданих виписках стаціонарного хворого. Має на утриманні батьків похилого віку - ОСОБА_17, 1947 року народження, ОСОБА_18, 1941 року народження. Крім того, слідчому судді надані дані про те, що ОСОБА_12, 1977 року народження (брат підозрюваного) з 22.04.2016 по теперішній час перебуває на стаціонарному лікуванні в пульмо-алергологічному відділенні з імунологічними койками КУОЗ «Обласна клінічна лікарня - цент екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» в тяжкому стані з діагнозом: негоспітальна пневмонія 4 клінічна група період розпалу, загострення, анемія тяжкого ступеню, що підтверджується довідкою відповідної установи від 29.04.2016.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також з урахуванням вказаних вище ризиків, доведених слідчим та прокурором в суді; даних про особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, слідчий суддя вважає можливим застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, у вигляді домашнього арешту, оскільки прокурор не довів недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам можливе не лише при умові тримання ОСОБА_2 під вартою і вважає достатнім для досягнення вказаної мети застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, а саме, - цілодобового домашнього арешту, с покладанням обов'язків, передбачених в ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Шищенко О.А. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000687 від 26.08.2015, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1, а саме, заборонити підозрюваному залишати житло - квартиру АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, суду - цілодобово, в межах строку досудового розслідування, на строк 2 місяці, до 27 червня 2016 року.

Покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від будь якого спілкування з наступними громадянами: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8; ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_13.; ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_9; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10; ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_11; ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_12; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Ухвалу направити для виконання органів поліції за місцем проживання підозрюваного через старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Шищенко О.А.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя Муратова С.О.

Копію ухвали отримав: "___"___ 2016 року ___ год. ___ хв. ______

ОСОБА_2