Ухвала суду № 57487806, 29.04.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6725/16-к

н/п 1-кс/640/3770/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Єфіменко Н.В.,

при секретарі Вакула І.В.,

за участі прокурора Мишкова Д.Є.,

слідчого Сорського О.І.,

розглянувши у судовому засіданні ст. слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області Сорського О.І. про арешт майна у кримінальному провадженні №42016220000000272 від 16.03.2016р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 368 КК України,-

встановив:

29 квітня 2016р. до суду надійшло клопотання ст. слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області Сорського О.І., погоджене із прокурором відділу прокуратури Харківської області Гудзем В.В. про накладання арешту на належні підозрюваному ОСОБА_3 квартири №№ 276, 289, 288, 244, 168, 172 у буд. АДРЕСА_1.

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на здійснення досудового розслідування у кримінальному №42016220000000272 від 16.03.2016р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 368 КК України з підстав того, депутат Балаклійської районної ради Харківської області ОСОБА_3 наділений правом ставити вимоги, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, тобто є службовою особою, яка здійснює функції представника влади. Наприкінці лютого 2016р. до ОСОБА_3, звернувся ОСОБА_4 для отримання земельної ділянки в с. Вільхуватка Балаклійського району Харківської області на території Морозівської сільської ради (надалі Морозівської сільради) в для ведення особистого селянського господарства площею 2.00 га. ОСОБА_3, ввів ОСОБА_4 в оману, запевнивши, що земельна ділянка в межах населеного пункту на території Морозівської сільради буде йому виділена за умови надання голові зазначеної сільської ради неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США та направлення ним, як депутатом за 10.000грн., голові сільради відповідного депутатського звернення. ОСОБА_4 погодився на вимоги ОСОБА_3 Для отримання коштів, ОСОБА_3, на надав ОСОБА_4 реквізити банківської картки ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 належної ОСОБА_5, та запевнив ОСОБА_4 про її належність Морозівській сільраді. На вказану банківську картку у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» за адресою: Харківська область, м. Балаклія, вул. Соборна 85 ОСОБА_4 04.04.2016р. перерахував 25 000 грн. та попросив ОСОБА_3 з відстрочити передачу грошей та отримати рішення Морозівської сільради про виділення земельної ділянки до повної сплати, однак ОСОБА_3 повідомив про виділення землі після повної сплати. Виконуючи умови ОСОБА_3 у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» за адресою: Харківська область, м. Балаклія, вул. Соборна 85 ОСОБА_4 на вказану банківську картку 12.04.2016р. о 1207 кошти у сумі 10 020 грн., а 22.04.2016р. з 1258 до 1341 кошти у сумі 18021,2 грн., а усього, в період з 04.04.2016р. по 22.04.2016р. ОСОБА_4, виконуючи умови ОСОБА_3, перерахував на картку ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 загальну суму 53 041 20 грн., якою ОСОБА_6 заволодів та розпорядився на власний розсуд. При тому, 15.04.2016р. ОСОБА_3 направив до Морозівської сільради депутатське звернення про розгляд заяви ОСОБА_4 про виділення земельної ділянки, за результатом розгляду яких, 20.04.2016р. на ІХ позачерговій сесії VII скликання Морозівська сільрада надала ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2.00 га. 26.04.2016р. ОСОБА_3 надав ОСОБА_4 реквізити банківської картки ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 належної ОСОБА_7, не повідомляючи останнього про свої злочинні наміри, а 27.04.2016р. о 1535 ОСОБА_4 перерахував на цю картку 10 000 грн.

28.04.2016р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369, ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 368 КК України.

Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №57989927 від 22.04.2016р., ОСОБА_3 на праві власності належить квартири №№ 276, 289, 288, 244, 168, 172 у буд. АДРЕСА_1.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Власник майна за клопотанням слідчого в порядку ч.2 ст.172 КПК України до судового засідання не викликався.

Слідчий суддя, вислухавши міркування слідчого, прокурора, дослідивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, доходить такого:

З матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання документів вбачається, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016220000000272 від 16.03.2016р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 368 КК України, в якому ОСОБА_3 є підозрюваний за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 368 КПК України.

Відповідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Як передбачено п.3 ч.2, ч.5 ст.170 КПК України, арешт майна підозрюваного допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Беручи до уваги, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якої регламентує безальтернативне застосування конфіскації майна, слідчий суддя вважає що на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Клопотання про фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчому судді не надходило і за ініціативою суду не здійснюється, відповідно положень ст.107 КПК України.

Керуючись ст. ст. 98, 107, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Клопотання ст. слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області Сорського О.І. про арешт майна у кримінальному провадженні №42016220000000272 від 16.03.2016р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 368 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на належні підозрюваному ОСОБА_3 квартири, розташовані: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, відсутніми при проголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя Н.В. Єфіменко