Рішення № 57481212, 25.04.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/18983/15-ц

Провадження № 2/643/1423/16

25.04.2016 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Скотаря А.Ю.,

при секретарі Кречетовій М.А.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ОТП ОСОБА_2» (далі ОСОБА_2), яке є правонаступником АКБ «Райффайзенбанк Україна», звернулось до суду з вказаним вище позовом в обгрунтування якого зазначило, що 06.07.2006 між Банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № ML-700/545/2006 (далі Договір) за яким останній отримав кредит в розмірі 15000,00 доларів США строком до 06.07.2021 під 10,5% річних та зобовязався використати його на придбання нерухомого майна.

Зобовязання з приводу надання коштів ОСОБА_2 виконав в повному обсязі і надав відповідачеві кошти згідно кредитної заявки від 06.07.2006, проте останній свої зобовязання належним чином не виконує, порушує строки оплати чергових платежів, через що виникла заборгованість, яку, а також судові витрати, позивач просить стягнути з відповідача.

В суді представник позивача наполіг на задоволенні позову та дав пояснення відповідно до викладених в ньому обставин.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив залишити його без задоволення, зазначивши, що в результаті виниклої тяжкої економічної ситуації в країні неодноразово звертався до Банку з метою врегулювання спору в досудовому порядку, запропоновував альтернативні варіанти виконання умов договору щодо повернення кредитних коштів, проте ОСОБА_2 в супереч положень ст.ст. 12, 20 Закону України «Про звернення громадян», ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» належним чином на його пропозиції не відреагував. Враховуючи, що строки повернення кредиту, передбачені ОСОБА_2, не закінчились, вважає що підстави для звернення до суду ОСОБА_2 не має.

Крім того, ОСОБА_2 порушив умови п. 1.9.2. ОСОБА_2 щодо вручення досудової вимоги, не включив до договору пункт про обставини непереборної сили, що порушує права відповідача, не додав до позову документи, що підтверджують повноваження осіб, які підписували кредитний договір, про державну реєстрацію Банку на наявність ліцензії, документу, який би підтверджував факт отримання відповідачем коштів за ОСОБА_2.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини: факт укладання кредитного договору № ML-700/545/2006 від 06.07.2006 і додаткового договору № 1 до нього на визначених в них умовах сторонами не заперечується та підтверджується наданими доказами (а.с. 17-31).

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

В порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за ОСОБА_2 належним чином не виконує, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 7917, 16 доларів США та заборгованості за відсотками 295,53 долара США (а.с. 12, 13).

З цього приводу слід зазначити, що розмір заборгованості, зазначений у відповідному розрахунку (8212,69 доларів США), не відповідає тому, що вказаний у позові (8212,67 доларів США) через, на думку суду, технічну описку. Отже суд, враховуючи зміст розрахунку заборгованості, незначність описки у грошовому вираженні, опирається при визначення розміру заборгованості саме на її розрахунок, а не приведені в позові дані.

Стосовно заперечень ОСОБА_3 необхідно вказати, що відсутність чи наявність неприйнятних, на думку відповідача, відповідей Банку на його запити та пропозиції щодо можливих альтернативних варіантів повернення кредитних коштів не є підставою для відмови в задоволенні позову.

Той факт, що граничний строк повернення кредиту не настав, враховуючи порушення строків повернення чергових платежів за ОСОБА_2, не свідчить про необхідність залишення позову без задоволення.

Пункт п. 1.9. ОСОБА_2 та його підпункти не містять посилання на те, що досудова вимога обовязково має передувати зверненню до суду, отже навіть в разі її не отримання відповідачем, хоча це спростовується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 33), не можна казати про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Відсутність в ОСОБА_2 пункту про обставини непереборної сили, а в матеріалах справи документів, що підтверджують повноваження осіб, які його підписували не впливає на дійсність договору, так як діє презумпція правомірності угоди, а умову про дію непереборної сили, згідно ч. 2 ст. 638 ГК України, п. 7.2. ОСОБА_2, не можна вважали суттєвою.

Стосовно відсутності документу, який би підтверджував факт отримання відповідачем коштів суд звертає увагу останнього на наступне: згідно п. 1.7.2. ОСОБА_2 здійснює видачу кредиту позичальнику однією сумою чи траншем згідно з кредитною заявкою позичальника. Кредит надається однією сумою чи траншем шляхом дебетування позичкового рахунку та перерахування кредитних коштів за реквізитами, вказаними в кредитний заявці. Факт отримання відповідачем коштів за ОСОБА_2.

В матеріалах справи міститься відповідна кредитна заявка, виписка з особового рахунку з який виходить, що кредитні кошти отримані відповідачем 06.07.2006 (а.с. 16, 166-174). Крім того, відповідач в своїх заявах на адресу Банку та суду не заперечує факту отримання кредитних коштів та наступного повернення їх частини шляхом періодичних платежів.

Таким чином, дослідивши наявні докази, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача не спростовують обставини, викладені в позовній заяві, отже вимоги позивача мають бути задоволені в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 204, 526, 530, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, мешкає в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП ОСОБА_2» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166, МФО 300528) заборгованість за кредитним договором № ML-700/545/2006 від 06.07.2006 в розмірі 8212 (вісім тисяч двісті дванадцять) доларів 69 центів США, з яких заборгованість по сплаті кредиту становить 7917 (сім тисяч девятсот сімнадцять) доларів 16 центів США, заборгованість по сплаті відсотків 295 (двісті девяносто пять) доларів 53 цента США.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, мешкає в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП ОСОБА_2» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166, МФО 300528) судовий збір в сумі 2963 (дві тисячі девятсот шістдесят три) гривні 96 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.Ю. Скотар