Постанова № 57481192, 12.04.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/4371/15-а

Провадження № 8-а/643/2/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2016 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Харченко А.М.

при секретарі Горборуковій М.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про перегляд постанови Московського районного суду м. Харкова від 20.04.2015 р., за нововиявленими обставинами,-

В С Т А Н О В И В :

11.12.2015 року заявник звернулася до суду з заявою та просить:

- постанову Московського районного суду м. Харкова від 20.04.2015 року - скасувати;

-визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1;

-зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова перерахувати та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 09.01.2012 року в розмірах відповідно чинного законодавства;

При цьому посилається на те, що підставою для перегляду постанови Московського районного суду м. Харкова від 20.04.2015 року, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2015 року по справі №643/4371/15-а, є помилково встановлене нотаріусом громадянства ОСОБА_1, та про наявність такої помилки не було відомо суду.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, просили заявлені вимоги задовільнити у повному обсязі та справу слухати у їх відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, надала до суду заперечення та клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Приймаючи до уваги заяви сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що заява про перегляд постанови Московського районного суду м. Харкова від 20.04.2015 р., за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20.03.2015 року по справі № 643/4371/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправною бездіяльність, зобовязання вчинення певних дій залишено без розгляду за період з 09.01.2012 року по 18.09.2014 року та відкрито скорочене провадження за період з 19.09.2014 року. Постановою Московського районного суду м. Харкова від 20.04.2015 року по справі № 643/4371/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправною бездіяльність, зобовязання вчинення певних дій відмовлено у повному обсязі, та Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2015 року по справі №643/4371/15-а, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Московського районного суду м. Харкова від 20.04.2015 року по справі № 643/4371/15-а залишено без змін, оскільки ОСОБА_1 не є громадянкою України та не мешкає на території України.

ОСОБА_2 управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 22.03.2016 року за №03/2-4579 повідомила, що громадянка ОСОБА_1 з 15.05.1981 року по 04.05.1994 року була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, знята з реєстраційного обліку з вибуттям до Ізраїлю, та згідно зі ст.3 Закону України від 18.01.2001 року «Про громадянство України», громадянка ОСОБА_1 є громадянкою України.

Положеннями ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Стаття 24 Конституції України гарантує громадянам України рівність конституційних прав незалежно від місця проживання. Крім того, Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (ч.3 ст. 25 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, заявник проживаючи закордоном, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція України і пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

Частиною 3 ст.2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини встановлено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація міста проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009р. визнано не конституційними положення п. 2 частини 1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та втратили силу з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення.

За своїм змістом рішення Конституційного Суду України надає висновок щодо неконституційності положень Закону щодо осіб, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Відповідно ст. 152 Конституції України - Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після ухвалення рішення Конституційним Судом України у пенсіонера відновилось право на отримання раніш нарахованої та призначеної пенсії, а в Управління Пенсійного фонду відновився обов'язок поновити виплату пенсії та виплатити її на першу вимогу пенсіонера.

Верховний Суд України в постанові від 12.05.2015р. по справі № 21-180а15 при вирішенні питання щодо періоду, з якого має бути поновлена пенсія, зазначив: « ...колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що з дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону N° 1058-ІУ виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу управління ПФУ має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.»

Відповідно ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12).

Відповідно п. 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.

Відповідно ч.1 ст. 44 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно ч.2 ст. 49 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після зясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ст. 46 цього Закону.

Відповідно ч.1 ст. 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Таким чином, факти, наведені в заяві про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, мають істотне значення для справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Згідно із ч. 1ст. 253 КАС Українисуд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що встановлені судом обставини, мають істотне значення для розгляду справи та не були відомі суду та відповідачам на час розгляду справи, а тому постанова Московського районного суду м. Харкова від 20.04.2015 року підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовільнити за період з 19.09.2014 року, оскільки ухвала Московського районного суду м. Харкова від 20.03.2015 року не оскаржувалася позивачем та набрала чинності.

Керуючись ст.ст.245-253 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 20.04.2015 року скасувати, за нововиявленими обставинами з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовільнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова перерахувати та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 19.09.2014 року в розмірах відповідно до чинного законодавства.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко А.М.