Ухвала суду № 57467488, 28.04.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/1809/16-ц

провадження № 2/361/1516/16

28.04.2016

УХВАЛА

28 квітня 2016 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Селезньової Т.В.,

при секретарі Коваль А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ спільного сумісного майна,

встановив:

Відповідачем заявлено клопотання про прийняття зустрічного позову, в якому відповідач просить розділити будинок, що перебуває у спільній сумісній власності, та виділити їй в натурі 2\3 частки будинку; стягнути компенсацію 1\2 частини вартості іншого спільного рухомого майна в сумі 28350грн.; стягнути аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей.

Згідно ч.1 ст.123 ЦПК України відповідач має право предявити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Згідно ч.2 ст.123 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємоповязані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватись, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Таким чином, статтею 123 ЦПК не передбачено обовязкового прийняття зустрічного позову. Право відповідача подати зустрічний позов не є безумовним; дане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням підстав, передбачених у ч.2 ст.123 ЦПК та з урахуванням процесуальної доцільності спільного розгляду позовів.

Суд не вбачає доцільності спільного розгляду позовних вимог про розділ майна між подружжям разом з розглядом позовних вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Вимоги про розділ майна і про стягнення аліментів не є вимогами, які можуть зараховуватись; дані вимоги не є такими, наслідки розгляду яких залежать один від одного. Позов про стягнення аліментів виник з батьківських прав та обовязків по відношенню дітей; натомість спір з приводу спільного майна є майновим спором між співвласниками. Дані позовні вимоги передбачають деякі процесуальні відмінності в їх розгляді, в строках розгляду та мають різні способи доказування.

Тому суд, враховуючи положення ст.123 ЦПК, не вважає доцільним приймати позов про стягнення аліментів (позовні вимоги у п.п.3 та 4 зустрічної позовної заяви) як зустрічний для спільного розгляду с позовом про розділ майна.

Відмовою у прийнятті зустрічного позову (про стягнення аліментів) не обмежені права відповідачки на звернення до суду з даним позовом в загальному порядку.

Щодо зустрічних позовних вимог про розділ спільного майна між подружжям як того самого, яке заявлено позивачем у первісному позові - жилий будинок (вимоги у п.1 зустрічної позовної заяви), так і іншого рухомого майна (вимоги у п.2 зустрічної позовної заяви), то суд вважає можливим прийняття таких зустрічних позовних вимог для спільного їх розгляду, з урахуванням підстав , передбачених в ст.123 ЦПК України.

Приймаючи зустрічний позов про розділ майна (вимоги пп.1 та 2), суд звертає увагу, що відповідачкою сплачено судовий збір за даними позовними вимогами майнового характеру не у повному розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», тобто у розмірі 1% від ціни позову майнового характеру, для фізичної особи не більше пяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідачкою вказана ціна позову за вимогами у п.2 (28350грн.), і не зазначено ціну позову за вимогами у п.1 (вартість оспорюваного майна - в даному випадку 2\3 частин будинку). Сплачено судовий збір 551,20грн.

При з'ясуванні ціни позову (вартості спірного майна) у судовому засіданні сторони не змогли визначитись стосовно вартості будинку, називаючи різні ціни (позивач - ціну, еквівалентну 30000 доларам США, а відповідачка ціну, еквівалентну 80000 доларам США), тому ціну позову за даними позовними вимогами (з приводу будинку) визначає суд, виходячи з орієнтовної вартості будинку 1200000 грн. Тому ціна позову за даними вимогами для відповідачки має бути визначена в 1200000грн. х 2/3 = 800000 грн., виходячи з загальної ціни двох позовних вимог, загальний розмір судового збору для відповідачки становить 6890грн.

Крім того, в даному судовому засіданні зясовано, що позивачем за первісним позовом занижено ціну позову, і тому зясовано, що судовий збір сплачено не в повному розмірі в розмірі одного відсотку від дійсної ціни позову майнового характеру. Сплачено судовий збір 551,20грн. Оскільки позивач явно занизив ціну позову, то ціну позову визначає суд, виходячи з орієнтованої вартості оспорюваного майна: 1200000 грн. х ? = 600000 грн.

Обидві позовні заяви в цій частині не відповідають вимогам п.4 ч.2 та ч.5 ст.119 ЦПК України. Дані недоліки первісного позову і зустрічного позову підлягають усуненню в порядку, передбаченому ч.1 ст.121 ЦПК України.

Керуючись ст.123, 121 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити відповідачці ОСОБА_2 у прийнятті зустрічного позову про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей (п.3 і п.4 заяви). Роз,яснити право на подання такого позову у загальному порядку.

Задовольнити клопотання відповідачки про прийняття зустрічного позову в частині позовних вимог про розділ будинку в натурі (п.1 заяви) і про стягнення компенсацію вартості спільного (рухомого) майна (п.2 заяви);

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 залишити без руху, надати строк для сплати судового збору 1 день.

Залишити без руху первісний позов ОСОБА_1, надати строк для сплати судового збору 1 день.

Розяснити сторонам, що не виконання даної вимоги суду є підставою для повернення зустрічного позову і для залишення без розгляду первісного позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Селезньова Т.В.