Ухвала суду № 57460841, 27.04.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"27" квітня 2016 р. Справа №925/797/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Гушул С. В. - представник за довіреністю № 2651/09-03 від 20.04.2016

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Компанії Garensia Enterprises Limited

на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2015

у справі № 925/797/15(суддя Скиба Г. М.)

за позовом Компанія Garensia Enterprises Limited

до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

про стягнення безпідставно отриманих дивідендів

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача безпідставно отриманих дивідендів в сумі 4 055 614,54 грн. за результатами господарської діяльності позивача за 2010 рік.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.06.2015, повний текст якого складений 01.07.2015, у справі № 925/797/15 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Компанія Garensia Enterprises Limited звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2015 у справі № 925/797/15 скасувати та постановити нове, яким відповідачу у позові відмовити повністю.

Ухвалою від 17.07.2015 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зеленін В. О., судді Агрикова О. В., Чорногуз М. Г. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Компанії Garensia Enterprises Limited та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 09-52/6478/16 від 04.04.2016, у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) у справі Зеленіна В. О. на лікарняному та відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/797/15.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2016, справу № 925/797/15 призначено судді-доповідачу Калатай Н. Ф.

Ухвалою від 05.02.2016 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Компанії Garensia Enterprises Limited.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції позивачем було заявлено дві заяви про забезпечення позову, а саме:

- заява № 6596/09-03 від 19.10.2015 (подана до канцелярії суду 26.10.2015, а.с. 186-187 т. 1) (далі Заява 1), в якій позивач просив вжити заходи до забезпечення позову та накласти арешт на іменні прості акції ПАТ «Черкасиобленерго» у бездокументарній формі (код ISIN UA 4000097893) номінальною вартістю 0,25 грн. кожна в кількості 16 222 458 штук, які знаходяться у депозитарній установі ТОВ «Український енергетичний реєстр» (код ЄДРПОУ 21656006, м. Київ, вул. Суворова, 4/6) на депозитарному рахунку 403683-CY20003002;

- заява № 1119/09-03 від 19.02.2016 (подана до канцелярії суду 22.02.2016, а.с. 222-223 т. 1) (далі Заява 2), в якій позивач просив вжити заходи до забезпечення позову та накласти арешт на іменні прості акції Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код за ЄДРПОУ 00131954) у бездокументарній формі (код ISIN UA 4000097893) номінальною вартістю 0,25 грн. кожна в кількості 16 222 458 штук, які знаходяться у депозитарній установі ТОВ «Український енергетичний реєстр» (код ЄДРПОУ 21656006, м. Київ, вул. Суворова, 4/6) на депозитарному коду рахунку та належать відповідачу.

В судовому засіданні представник позивача повідомив суду про те, що Заява 2 втратила свою актуальність через те, що майно, накладення арешту на яке було предметом вказаної заяви, вже не є власністю відповідача, з огляду на що позивачем і було подано Заяву 2, та про те, що за таких обставин позивач відмовляється від поданої ним Заяви 1 та просить задовольнити Заяву 2.

Крім того, представником позивача в судовому засіданні заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі № 925/797/15 до набрання законної сили рішенням у справі № 925/1110/13 за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про визнання частково недійсним рішення зборів акціонерів від 15.08.2011 року.

Порадившись, колегія суддів вирішила відмовити у задоволенні Заяви 2 та задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі з огляду на таке.

Статтею 66 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов, серед іншого, забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно з ч. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 вказаної постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Отже, виходячи з приписів чинного законодавства, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, та як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантії реального виконання рішення, а адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Частиною 1 п. 1 вказаної постанови встановлено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Зі змісту Заяви 2 слідує, що як на підставу для її задоволення позивач послався на те, що відповідачем в період часу з дати подання Заяви 1 акції, на які позивач просив накласти арешт, були реалізовані. На підтвердження вказаних обставин позивачем до Заяви 2 додані копії:

- повідомлення ТОВ «Компанія з управління активами «Сварог Ессет Менеджмент», що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Четвертий» № 7 від 03.02.2016 про намір придбати акції позивача у кількості 3 836 309 штук, а у випадку їх придбання, афілійовані особи ТОВ КУА «Сварог Ессет Менеджмент», в тому числі ПЗНВІФ «Сьомий», спільно стануть власниками вказаних акції, що становить 26,6345% акцій позивача;

- Інформаційну довідку ПАТ «Національний депозитарій України» № 102741 від 16.02.2016, зі змісту якої слідує, що ТОВ «КУА «Сварог Ессет Менеджмент» ПЗНВІФ «Сьомий» є власником акцій позивача у кількості 3 836 309 штук, що становить 26,6345% акцій позивача.

Водночас з доданої позивачем до Заяви 1 копії Обмеженої виписки про стан рахунку в цінних паперах на 31.08.2015 слідує, що відповідач на вказану дату був власником акцій позивача у кількості 3 836 309 штук, що становить 26,6345% акцій позивача.

Вказаними документами підтверджується факт вибуття з власності відповідача акцій позивача у кількості 3 836 309 штук, що становить 26,6345% акцій позивача

Отже, фактично, як на підставу для задоволення Заяви 2 позивач послався на те, що відповідачем реалізовано частину майна, яке є його власністю.

Втім обставини відчуження відповідачем майна, яке є його власністю не може свідчити про утруднення виконання рішення господарського суду у даній справі (у випадку задоволення позовних вимог) або зробити виконання такого рішення неможливим, адже вказані обставини не свідчать а ні про відсутність у відповідача необхідної кількості майна та грошових коштів для виконання рішення суду у цій справі, а ні про те, що відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення.

Водночас слід зазначити про те, що відповідно до приписів ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, тобто сам лише факт реалізації відповідачем законного права на відчуження свого майна не може свідчити про наявність підстав для обґрунтованого припущення про утруднення виконання рішення суду у цій справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інших доказів на підтвердження необхідності вжиття заявлених у Заяві 2 заходів до забезпечення позову позивачем суду не надано.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що правові підстави для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на іменні прості акції Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код за ЄДРПОУ 00131954) у бездокументарній формі (код ISIN UA 4000097893) номінальною вартістю 0,25 грн. кожна в кількості 16 222 458 штук, які знаходяться у депозитарній установі ТОВ «Український енергетичний реєстр» (код ЄДРПОУ 21656006, м. Київ, вул. Суворова, 4/6) на депозитарному коду рахунку та належать відповідачу, відсутні і у задоволенні вказаної заяви слід відмовити.

Щодо клопотання позивача про зупинення провадження у цій справі слід зазначити таке.

Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманих дивідендів в сумі 4 055 614,54 грн. за результатами господарської діяльності позивача за 2010 рік.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що спірні дивіденди були розподілені рішенням загальних зборів акціонерів позивача, оформлених протоколом № 16 від 15.08.2011, яке в цій частині визнано недійсним рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.07.2013 у справі № 925/1110/13 за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про визнання частково недійсним рішення зборів акціонерів від 15.08.2011 року.

Частина 1 ст. 79 ГПК України встановлює, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Пунктом 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що:

- відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

- під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

- іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Зі змісту відомостей, які містяться в комп'ютерній системі «Діловодство спеціалізованого суду», слідує, що на даний час триває апеляційний перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 30.07.2013 у справі № 925/1110/13 за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про визнання частково недійсним рішення зборів акціонерів від 15.08.2011 року (апеляційній скарги Компанії Garensia Enterprises Limited та Приватного акціонерного товариства «Українська енергозберігаюча сервісна компанія»).

Отже, встановлення факту недійсності рішення загальних зборів акціонерів позивача, оформлених протоколом № 16 від 15.08.2011, яким було вирішено розподілити спірні дивіденди та яке фактично було підставою для їх виплати, є суттєвою обставиною для вирішення по суті спору сторін у цій справі, оскільки позовні вимоги і ґрунтуються на тому, що таке рішення загальних зборів є недійсним.

Згідно з п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005 зі змінами, внесеними Інформаційним листом Вищого господарського суду України № 01-06/494/16 від 14.03.2016, встановлено, що:

- порядок набрання рішенням господарського суду законної сили визначається приписами статті 85 ГПК;

- якщо апеляційну скаргу на судове рішення не подано у строк, передбачений частиною першою статті 93 ГПК, відповідне рішення набирає законної сили;

- у разі коли на рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили із закінченням встановленого частиною першою статті 93 ГПК строку, подано апеляційну скаргу, і суд апеляційної інстанції відновив цей строк та прийняв скаргу до провадження, то таке рішення місцевого господарського суду до завершення апеляційного розгляду не вважається таким, що набрало законної сили.

Отже, на даний час рішення Господарського суду Черкаської області від 30.07.2013 у справі № 925/1110/13 фактично не набрало законної сили.

Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає, серед іншого, і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права

Отже, вищезгадані судові рішення Європейського суду з прав людини та зміст самої Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є пріоритетним джерелом права для національного суду.

З огляду на вказані вище норми, рішення Господарського суду Черкаської області від 30.07.2013 у справі № 925/1110/13 після набрання ним законної сили не може бути поставлено під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі - № 925/797/15, не можуть їм суперечити, в той час як факт відповідності чи невідповідності рішення загальних зборів акціонерів позивача, оформлених протоколом № 16 від 15.08.2011, яким були розподілені спірні дивіденди та на підставі якого вони були виплачені, вимогам законодавства не є предметом розгляду у цій справі, та, відповідно, не може бути встановлений судом під час розгляду справи № 925/797/15.

Слід зазначити і про те, що встановлення у цій справі факту відповідності чи невідповідності рішення загальних зборів акціонерів позивача, оформлених протоколом № 16 від 15.08.2011, яким були розподілені спірні дивіденди та на підставі якого вони були виплачені, вимогам законодавства, фактично, за своєю правовою природою буде вважатись переглядом рішення суду у справі № 925/1110/13, повноважень на що колегія суддів при розгляді апеляційної скарги у цій справі не має.

За обставин, що склалися, колегія суддів вирішила заявлене позивачем усне клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 925/1797/15 до набрання законної сили рішенням у справі № 925/1110/13 за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про визнання частково недійсним рішення зборів акціонерів від 15.08.2011 року задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на іменні прості акції Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код за ЄДРПОУ 00131954) у бездокументарній формі (код ISIN UA 4000097893) номінальною вартістю 0,25 грн. кожна в кількості 16 222 458 штук, які знаходяться у депозитарній установі ТОВ «Український енергетичний реєстр» (код ЄДРПОУ 21656006, м. Київ, вул. Суворова, 4/6) на депозитарному коду рахунку та належать відповідачу.

2. Зупинити апеляційне провадження у справі № 925/797/15 до набрання законної сили рішенням у справі № 925/1110/13 за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про визнання частково недійсним рішення зборів акціонерів від 15.08.2011 року.

3. Зобов'язати сторони негайно повідомити суд про набрання законної сили рішенням у справі № 925/1110/13 за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про визнання частково недійсним рішення зборів акціонерів від 15.08.2011 року.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха