Постанова № 57460847, 20.04.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2016 р. Справа№ 901/1935/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Куксова В.В.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників:

від прокуратури: Голуб Є.В. - за посвідченням;

від позивача: Смалюк Р.В - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи-1: не з'явились;

від третьої особи-2: не з'явились;

від третьої особи-3: не з'явились;

від третьої особи-4: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та Державного концерну "Укроборонпром"

на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2014 року у справі № 901/1935/13 (суддя Тітков С.Я.)

за позовом заступника прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Державного концерну "Укроборонпром"

до відповідача: Коктебельської селищної ради

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2014 року у справі № 901/1935/13 (суддя Тітков С.Я.) у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Державного концерну "Укроборонпром" до Коктебельської селищної ради про визнання недійсним рішення відмовлено повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2015 року заяву №UOP-2/2-5320 від 25.05.2015 року Державного концерну "Укроборонпром" про відновлення матеріалів втраченої справи " 901/1935/13 задоволено, відновлено матеріали втраченої справи господарського суду Автономної Республіки Крим № 901/1935/13 за позовом Прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного концерну „Укроборонпром", ДП „Науково-дослідний інститут аеропружних систем" до Коктебельської селищної ради за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання недійсним рішення, а саме матеріали її 4-х (чотирьох) томів (249 аркушів 1 тому, 179 аркушів 2 тому, 157 аркушів 3 тому, 107 аркушів 4 тому) та відновлені матеріали втраченої справи господарського суду Автономної Республіки Крим № 901/1935/13 передано до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо подальшого перегляду у апеляційному порядку рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2014 року у справі № 901/1935/13 за апеляційною скаргою Державного концерну „Укроборонпром" від 24.01.2014 року № ІЮР-2.13-764 та, апеляційною скаргою заступника Прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 23.01.2014 року № 05/2/220вих14.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2014 року у справі № 901/1935/13, заступник прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов прокурора задовольнити повному обсязі.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення підлягає скасуванню у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, прокурор в своїй скарзі зазначає, що незаконне надання приватним особам земельних ділянок державного підприємства.

Також, прокурор вказує на хибність висновків суду першої інстанції про те, що визнання недійсним рішення Коктебельської селищної ради від 16.03.2006 року № 4810 не може бути підставою для визнання недійсним рішення цієї ж ради від 28.12.2007 року № 1599.

Державний концерн "Укроборонпром", також, не погодившись з рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2014 року у справі № 901/1935/13 звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення у справі № 901/1935/13, яким позовні вимоги прокурора задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд першої інстанції не здійснив усіх можливих дій шодо отримання координат кутових точок земельних ділянок.

Апелянт зазначає, що Концерн є уповноваженим суб'єктом з управління майном Інституту зокрема, земельної ділянки, яка є предметом спору. Відчуження будь-якого майна підприємства-учасника Концерну може здійснювача лише за згодою Концерну.

Також, апелянт вказує, що прокурор при поданні позовної заяви у справі № 901/1935/13 правильно обрав спосіб захисту прав та інтересів, перелік яких визначений в ч. 2 ст. 16 Цивільною кодексу України. При винесенні оспорюваного рішення суду першої інстанції порушив норми чинного законодавства, зокрема, ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України тощо.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.04.2016 року у зв'язку з прийманням участі суддів Власова Ю.Л., Станіка С.Р. у підготовці для підтримання кваліфікації, сформовано для розгляду зазначеної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А., судді Куксов В.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 року апеляційні скарги прийнято до провадження визначеним складом суду.

Відповідач та треті особи до судового засідання, що відбулось 20.04.2016 року, не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників відповідача та третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності відповідача та третіх осіб є можливим.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

Державним актом на право користування земельною ділянкою від 16.04.2003 року Державному підприємству «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» надано в постійне користування земельну ділянку площею 8,6726га в смт. Коктебель по вул. Набережній, 14, 14-а, для обслуговування бази відпочинку «Прибой», оздоровчого табору «Восход», спортмайданчику та пральні.

Рішенням Коктебельськгї селищної Ради від 16.03.2006 року № 4810 «Об изъятии земельного участка ГП «НИИАУС» із вищевказаної земельної ділянки площею 8,6726 га вилучено із постійного користуванні цього державного підприємства земельну ділянку площею 0,24 га та зараховано в рекреаційні землі запасу селищної Рали.

Пунктами 1.2.2 та 1.3.2 рішення Коктебельської селищної ради № 1599 від 28.12.2007 року «Об утверждении проектов землеустройства по отводу и передаче в собственность земельных участков гражданам Украины» затверджено проекти землеустрою і надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0800 га, кадастровий номер НОМЕР_6, розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0799 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, АДРЕСА_2, у власність ОСОБА_5 із земель селищної ради, не наданих у власність чи постійне користування, які входять до категорії земель житлової та громадської забудови.

На підставі цього рішення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали на ці ділянки Державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 відповідно.

За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 26.05.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим номером 1880, ОСОБА_4 продала виділену їй земельну ділянку площею 0,0800 га, кадастровий номер НОМЕР_4, ОСОБА_7, якою отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 від 17.11.2008 року.

18.12.2009 року рішенням господарського суду АР Крим по справі № 2-21/3582-2009 задоволено позов першого заступника прокурора АР Крим та визнано недійсним рішення Коктебельської селищної Ради від 16.03.2006 року № 4810 «Об изъятии земельного участка ГП «НИИАУС».

Як зазначалось, позовні вимоги заступника прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Державного концерну "Укроборонпром" полягають у визнанні недійсним п.п. 1.2.2 та 1.3.2 рішення відповідача від 28.12.2007 року № 1599 у частині передачі в приватну власність гр. ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0799 га та гр. ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,08 га.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на те, що рішення ради від 28.12.2007 року № 1599 про передачі земельних ділянок в приватну власність громадянам ОСОБА_9 та ОСОБА_4 ґрунтується на неіснуючому акті, порушує права ДП «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» як належного землекористувача, тому, що рішення Коктебельської селищної ради 62 сесії 4 скликання від 16.03.2006 за № 4810, яким земельна ділянка площею 0,24 га вилучена із землекористування інституту та зарахована до рекреаційних земель запасу ради визнано недійсним рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від 16.03.2006 по справі № 2-21/3582-2009.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що згідно з висновком судової земельно - технічної експертизи № 201 від 19.11.2013 року, у зв'язку з відсутністю каталогів координат досліджуваних земельних ділянок, встановити чи знаходились на момент прийняття Коктебельською селищною радою рішення № 1599 від 28.12.2007 року вказані ділянки громадян в межах земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» на підставі державного акту на право постійного користування землею серії № II-КМ № 001348 від 16.04.2003, не видалось можливим.

Прокурором та позивачами по справі не надано суду належних доказів того, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах земельної ділянки, якою користується другий позивач на підставі державного акту № II-КМ № 001348 і які у нього незаконно були вилучені рішенням відповідача від 16.03.2006 № 4810.

Задоволення позову (визнання недійсним рішення Коктебельської селищної ради від 28.12.2007 № 1599) не тягне за собою відновлення порушеного права позивача. Це означає, що предмет позову не відповідає встановленим законом способу захисту права власника земельної ділянки.

Належним засобом захисту прав власника спірних земельних ділянок (особи, яка вважає себе власником) у цьому випадку є віндикаційний позов до добросовісного набувача з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

При цьому, право особи, яка вважає себе власником майна, не підлягає захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, в якій така особа не є стороною.

Таким чином, концерн не є належним позивачем по справі, а предмет позову не відповідає встановленим законом способу захисту цивільного права.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2009 року по справі № 2-21/3582-2009 визнано недійсним рішення Коктебельської селищної ради від 16.03.2006 року № 4810 «Про вилучення земельної ділянки Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем».

Але, оскільки у судовому рішення не зазначено, що рішення Коктебельської селищної ради є недійсним з дня його прийняття, це рішення є недійсним з дня набрання чинності судового рішення, тобто є недійсним лише на майбутнє.

Тому визнання рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2009 року по справі № 2-21/3582-2009 рішення відповідача від 16.03.2006 року № 4810 не може бути підставою для визнання недійсним рішення Коктебельської селищної ради від 28.12.2007 № 1599.

Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками, викладеними у рішенні місцевого господарського суду, та вважає їх такими, що не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.

В матеріалах справи міститься відповідь міжміського управління Держземагенства в м. Судаку та Феодосії від 30.05.2013 року на запит прокуратури Кримського регіону України, з якої вбачається, що земельні ділянки надані громадянам ОСОБА_10 га ОСОБА_4 входять до земельної ділянки ДП «Науково-дослідний інститут аеропружних систем». Однак суд, в порушення вимог ст. 43 ГПК України не прийняв до уваги цей доказ, та в порушення вимог ст. 84 ГПК України, не зазначив доводи за якими він його відхилив.

Суд першої інстанції не здійснив усіх можливих дій шодо отримання координат кутових точок земельних ділянок. Так, координати кутових точок земельної ділянки в обов'язковому порядку відображаються у кадастровому плані земельної ділянки відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Більш того, відповідно до ч. 1 ст. 36 означеного закону, координат кутових точок земельної ділянки також відображаються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Державного агентства земельних ресурсів України, - http://land.gov.ua. Координати кутових точок земельної ділянки включаються до Державного земельного кадастру на підставі ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Тобто, навіть у разі не надання експертній установі координат кутових точок земельної ділянки, така інформація могла бути отримана з відкритих джерел або затребувана у відповідних органів, зокрема, у Державного агентства земельних ресурсів України.

Щодо висновку суду першої інстанції стосовно того, що спірне рішення відповідача від 28.12.2007 року № 1599 не порушує право Державного концерну «Укроборонпром» на спірні земельні ділянки, то колегія суддів з ним не може погодитись оскільки, відповідно до Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промнеловому комплексі» до об'єктів управління державної власності в оборонно- промисловому комплексі належить майно підприємств оборонно-промислового комплексу, які входять до складу як «Укроборонпром», який є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. У процесі управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі Державного концерну «Укроборонпром» надає згоду на відчуження та списання об'єктів управління державної власності, що перебувають в оборонно-промисловому комплексі учасників Державного концерну «Укроборонпром», веде облік об'єктів державної власності, що перебувають в управлінні Концерну, здійснює контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів, забезпечує оформлення прав на земельні ділянки та уточнення меж земельних ділянок учасників Концерну.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно із Додатком до Статуту Концерну, який було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 31.08.2011 року, до складу підприємств-учасників Концерну включено, зокрема Інститут. Виходячи зі змісту статей 2 і 4 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, які входять до складу Концерну, належить до об'єктів управління державною власністю в оборонно-промисловому комплексі Уповноваженим суб'єктом господарювання із управління вказаними об'єктами державної власності в оборонно- промисловому комплексі є саме концерн.

Державні підприємства оборонно-промислового комплексу входять до складу Концерну на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну і не перебувають в управлінні органів виконавчої влади.

Таким чином. Концерн наділений законодавчим органом - Верховною Радою України владними повноваженнями щодо управління майном, зокрема, державних підприємств оборонно-промислового комплексу, які входять до складу Концерну.

Коктебельська селищна Рада, незаконно вилучивши та надавши у власність громадянам земельні ділянки на території належній ДП «Науково- дослідний інститут аеропружних систем», заподіяла шкоду законним інтересам держави в особі ДП «Науково-дослідний інститут аеропружних систем», а також Державного концерну «Укроборонпром», як органу управління майном цього підприємства, яка полягає у фактичному вилученні матеріальних активів держави.

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що незаконне надання приватним особам земельних ділянок державного підприємства, яке здійснює діяльність в сфері оборонно-промислового комплексу, зачіпає інтереси як цього підприємства так і суб'єкта, який за законом здійснює управління цим підприємством та відповідає перед державою за виконання цим державним підприємством своїх функцій в сфері виробництва продукції оборонного призначення.

Також, колегія суддів вважає, що прокурором при поданні позовної заяви вірно обрано спосіб захисту прав та інтересів, перелік яких визначений в ч. 2 ст. 16 Цивільною кодексу України.

Так, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Окремим способом захисту цивільних прав та інтересів і визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Прокурор обрав саме такий спосіб захисту інтересів держави в даному випадку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Колегія суддів зазначає, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 152 Земельного кодексу України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

Відповідно до абз. 3. п. 3 Висновків Верховного суду України від 01.03.2013 року, «захист порушених прав власника на землю здійснюється заінтерисованною особою шляхом звернення до суду з вимогою визнаним недійсним відповідного рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки».

Згідно із ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2009 року рішенням господарського суду АР Крим по справі № 2-21/3582-2009 задоволено позов першого заступника прокурора АР Крим та визнано недійсним рішення Коктебельської селищної Ради від 16.03.2006 року № 4810 «Об изъятии земельного участка ГП «НИИАУС».

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Тому, колегія суддів робить висновок, що рішення Коктебельської селищної Ради від 16.03.2006 року № 4810 не спричинило за собою правових наслідків, а земельна ділянка загальною площею 0.24 га, є такою, що перебувала і перебуває у постійному користуванні ДП «Науково-дослідний інститут аеропружних систем».

Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, рішення Коктебельської селищної Ради від 28.12.2007 РОКУ № 1599 про надання в приватну власність ОСОБА_11 та ОСОБА_4 земельних ділянок, базується на неіснуючому акті, порушує права ДП «Науково-досліднин інститут аеропружних систем» як належного землекористувача, га суперечить вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Висновки суду першої інстанції, що у судовому рішенні № 2-21/3582-2009 є недійсним з дня набрання чинності судового рішення, тобто є недійсним лише на майбутнє, тому визнання рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2009 року по справі № 2-21/3582-2009 рішення відповідача від 16.03.2006 року № 4810 не може бути підставою для визнання недійсним рішення Коктебельської селищної ради від 28.12.2007 № 1599, є хибними з огляду на наступне.

Поняття визнання недійсним на майбутнє є лише у ст. 236 Цивільного кодексу України, яка передбачає момент недійсності правочину, а не правового акту .

Відповідно до ч. 2 ст. 393 Цивільного кодексу України, згідно яких власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

З огляду на таке, позовні вимоги заступника прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Державного концерну "Укроборонпром" є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи (п. 3).

З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2013 року у справі № 901/1935/13 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційні скарги Заступника прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та Державного концерну "Укроборонпром" підлягає задоволенню в позовному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2014 року у справі № 901/1935/13 - задовольнити.

Апеляційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2014 року у справі № 901/1935/13 - задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2014 року у справі № 901/1935/13 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Заступника прокурора Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Державного концерну "Укроборонпром" - задовольнити.

Визнати пункт 1.2.2 рішення Коктебельської селищної ради від 28.12.2007 року №1599 «Об утверждении проектов землеустройства по отводу и передаче в собственность земельных участков гражданам Украины» в частині передачі в приватну власність громадянці ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0800 га, кадастровий номер НОМЕР_6, яка розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, АДРЕСА_1 - недійсним.

Визнати пункт 1.3.2 рішення Коктебельської селищної ради від 28.12.2007 року №1599 «Об утверждении проектов землеустройства по отводу и передаче в собственность земельных участков гражданам Украины» в частині передачі в приватну власність громадянину ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0799 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, АДРЕСА_2 - недійсним.

Стягнути з Коктебельської селищної ради (98186, Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, смт. Коктебель, пров. Висотний, 1, ідентифікаційний код 37300022) на користь Державного концерну "Укроборонпром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, ідентифікаційний код 37854297) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

Доручити Господарському суду Київської області видати накази.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді М.Л. Яковлєв

В.В. Куксов