Рішення № 57459118, 18.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.16р. Справа № 904/467/16За позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про 3 220 619 доларів США 15 центів

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 06.03.2013р. №432;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, дов. від 11.01.2016р. б/н (був присутній у судових засіданнях 23.02.2016р., 17.03.2016р., 24.03.2016р. та 14.04.2016р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач з урахуванням уточнення (вх.№16299/16 від 17.03.2016р.) позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 08.04.2015р. по 20.01.2016р. в сумі 3 220 619 доларів США 15 центів.

Відповідач у відзиві (вх. №11077/16 від 23.02.2016р.) на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову, оскільки: - період, за який здійснювалося стягнення процентів у справі №904/1204/15, складав з 25.09.2013р. по 07.04.2015р., а по даній справі позивач у розрахунку зазначив період з 26.03.2015р. по 20.01.2016р.; - у позовній заяві позивач зазначає процентну ставку 9,5%, тоді як в розрахунку заборгованості використовує процентну ставку 14,5% та 16,5%; - позивачем було змінено договірні зобов'язання на дострокові; - на сьогодні між сторонами не існує договірних взаємовідносин, за якими можливо нараховувати проценти, а існує лише обов'язок відповідача виконати рішення суду.

Позивач у заяві (вх. №5709/16 від 01.01.2016р.) про вжиття заходів до забезпечення позову просить винести ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, якою накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу, на будь-яких рахунках, відкритих в будь-яких фінансових установах та які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах суми стягнення 3 351 287 доларів США 83 центи.

Відповідач у відзиві (вх. №8750/16 від 12.02.2016р.) на заяву про вжиття заходів до забезпечення позову просить відмовити у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та зазначає, що позивачем було вказано лише на потенційну можливість відповідача ухилитися від виконання судового рішення та не наведено фактичних обставин та доказів цього.

Суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача (вх. №5709/16 від 01.01.2016р.) про вжиття заходів до забезпечення позову, виходячи з наступного:

- відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов або за своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову; забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду;

- відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: - накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; - забороною відповідачеві вчиняти певні дії; - забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; про забезпечення позову виноситься ухвала;

- за своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи;

- відповідно до пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

- до заяви про забезпечення позову позивачем не надано доказів наявності таких обставин;

- у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу;

- отже, у господарського суду відсутні підстави для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Позивач у заяві (вх.№16426/16 від 17.03.2016р.) про надання пояснень зазначає про те, що: - станом на 30.05.2015р. закінчився строк дії трьох договорів страхування заставного майна, тобто позичальником не виконано зобов'язання ; - розмір базової процентної ставки, починаючи з 31.05.2015р. за користування кредитом складає 16,5 % річних; - позивач правомірно нарахував проценти за користування кредитом з 31.05.2015р. в розмірі 16,5% річних.

Відповідач у відзиві (вх.№16880/16 від 21.03.2016р.) на позовну заяву зазначає про те, що: - позивачем не були виконані умови кредитного договору та не повідомлено відповідача про зміну розміру процентної ставки; - збільшення розміру процентної ставки до 16,5 % є безпідставними та протиправними.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015р. у справі №904/1204/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" про стягнення 34 058 286,12 доларів США позов задоволено;

Стягнено з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" прострочену заборгованість по кредиту в сумі 24 955 292, 24 долари США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 08.04.2015р., становить 586 599 922 грн. 92 коп., поточну заборгованість по сплаті процентів за період з 25.03.2015р. по 07.04.2015р. в сумі 140 720, 12 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 08.04.2015р., становить 3 307 771 грн. 78 коп., прострочену заборгованість по сплаті процентів за період з 25.09.2013р. по 24.03.2015р. в сумі 5 263 190, 07 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 08.04.2015р., становить 123 716 719 грн. 47 коп., 3% річних по кредиту за період з 01.10.2013р. по 07.04.2015р. в сумі 893 612,80 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 08.04.2015р., становить 21 005 291 грн. 97 коп., 3% річних по процентам за період з 01.10.2013р. по 07.04.2015р. в сумі 112 244, 46 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 08.04.2015р., становить 2 638 422 грн. 00 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 12.02.2014р. по 15.08.2014р. в сумі 19 076 388 грн. 97 коп., пеню за несвоєчасне повернення процентів за період з 12.02.2014р. по 12.02.2015р. в сумі 4 928 574 грн. 85 коп., витрат по сплаті судового збору в розмірі 73 080 грн. 00 коп.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2016р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015р. у справі №904/1204/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2016р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2016р. у справі №904/1204/15 залишено без змін.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015р. у справі №904/1204/15 встановлено, що:

- 24.05.2011 між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (банк) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський завод мінеральних добрив" (позичальник) укладений кредитний договір № 13ВД (надалі - Договір);

- протягом дії зазначеного кредитного договору, його умови змінювалися сторонами шляхом укладення договорів про внесення змін до кредитного договору № 13ВД від 24.05.20011р., а саме: договір №1 від 25.06.2011р.; договір №2 від 22.07.2011р.; договір №3 від 28.09.2011р.; договір №4 від 31.10.2011р.; договір №5 від 18.11.2011р.; договір №6 від 30.12.2011р.; договір №7 від 01.02.2012р.; договір №8 від 23.08.2012р.; договір №9 від 14.05.2012р.; договір №10 від 25.05.2012р.; договір №11 від 14.11.2012р.; договір №12 від 28.12.2012р.; договір №13 від 25.03.2013р.; договір №14 від 29.03.2013р.; договір №15 від 24.05.2013р.; договір №16 від 15.08.2013р.; договір №17 від 11.06.2014р.;

- згідно пункту 1.1. ОСОБА_3, в редакції договору про внесення змін № 16 від 15.08.2013р., банк на умовах цього договору зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 30 000 000, 00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 30 квітня 2014 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені ОСОБА_3;

- кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування, визначеному відповідно до зазначеного нижче графіку: - з дати укладання цього ОСОБА_3 по 30.04.2012р. - ліміт кредитування 30 000 000, 00 доларів США; - з 01.05.2012 по 31.05.2012 року - ліміт кредитування 29 000 000, 00 доларів США; - з 01.06.2012 по 30.06.2012 року - ліміт кредитування 28 000 000, 00 доларів США; - з 01.07.2012 по 31.07.2012 року - ліміт кредитування 27 000 000, 00 доларів США; - з 01.08.2012 по 31.08.2012 року - ліміт кредитування 26 000 000, 00 доларів США; - з 01.09.2012 по 30.09.2013 року - ліміт кредитування 24 955 542, 39 доларів США; - з 01.10 2013 по 31.10.2013 року - ліміт кредитування 24 205 542, 39 доларів США; - з 01.11.2013 по 30.11.2013 року - ліміт кредитування 23 455 542, 39 доларів США; - з 01.12.2013 по 31.12.2013 року - ліміт кредитування 22 705 542, 39 доларів США; - з 01.01.2014 по 31.01.2014 року - ліміт кредитування 21 955 542, 39 доларів США; - з 01.02.2014 по 28.02.2014 року - ліміт кредитування 5 625 000, 00 доларів США; - з 01.03.2014 по 31.03.2014 року - ліміт кредитування 3 750 000, 00 доларів США; - з 01.04.2014 по 30.04.2014 року - ліміт кредитування 1 875 000, 00 доларів США; - з 01.05.2014 - ліміт кредитування 0, 00 доларів США;

- згідно пункту 2.1 ОСОБА_3 надання кредиту позичальнику здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заявки позичальника за формою Додатку № 1 до ОСОБА_3 в межах ліміту кредитування, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування кредиту на рахунок позичальника, за умови виконання позичальником своїх зобов'язань у повному обсязі та додержання всіх умов надання кредиту, встановлених цим ОСОБА_3. Надання кредиту може здійснюватися окремими частинами (траншами), розмір яких визначається позичальником та зазначається у заявці, в межах ліміту кредитування;

- пунктом 2.4. ОСОБА_3, в редакції договору від 15.08.2013р. №16 про внесення змін, передбачено, що позичальник зобов'язався повернути кредит відповідно до такого графіку: - до 30.04.2012р. - сума, що перевищує 29 000 000, 00 доларів США; - до 31.05.2012р. - сума, що перевищує 28 000 000,00 доларів США; - до 30.06.2012р. - сума, що перевищує 27 000 000, 00 доларів США; - до 31.07.2012р. - сума, що перевищує 26 000 000, 00 доларів США; - до 31.08.2012р. - сума, що перевищує 24 955 542, 39 доларів США; - до 30.09.2013р. - сума, що перевищує 24 205 542, 39 доларів США; - до 31.10.2013р. - сума, що перевищує 23 455 542, 39 доларів США; - до 30.11.2013р. - сума, що перевищує 22 705 542, 39 доларів США; - до 31.12.2013р. - сума, що перевищує 21 955 542, 39 доларів США; - до 31.01.2014р. - сума, що перевищує 5 625 000, 00 доларів США; - до 28.02.2014р. - сума, що перевищує 3 750 000, 00 доларів США; - до 31.03.2014р. - сума, що перевищує 1 875 000, 00 доларів США; - до 30.04.2014р. - сума, що перевищує 0, 00 доларів США;

- відповідно до пунктів 3.1.1, 3.1.2 ОСОБА_3, в редакції договору від 25.06.2011р. № 1 про внесення змін, плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів, розмір яких встановлюється умовами цього ОСОБА_3 та має статус диференційованої ставки, під якою в цьому ОСОБА_3 розуміється наступне: цим ОСОБА_3 встановлюється базовий розмір процентів, що нараховуються за користування кредитом за умови належного виконання позичальником всіх умов цього ОСОБА_3 та ОСОБА_3 про забезпечення, та визначаються умови, за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитом, який визначається шляхом збільшення базового розміру процентів на кількість процентних пунктів, що встановлена цим ОСОБА_3;

- встановлення диференційованої процентної ставки є особливою умовою кредитування в частині визначення плати за користування кредитом, а застосування диференційованої процентної ставки (підвищеної та базової процентної ставки) не змінює правовідносини за цим ОСОБА_3 та/або його істотних умов;

- вищезазначена умова про збільшення базового розміру процентів за користування кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладання цього ОСОБА_3 та не потребує укладання будь-яких договорів про внесення змін до цього ОСОБА_3/нового договору;

- проценти за користування кредитом, розмір яких є базовим, встановлюються у розмірі 9,5% відсотків річних;

- пунктом 3.1.3 ОСОБА_3, в редакції договору від 25.05.2012р. №10 про внесення змін, сторони встановили підвищений розмір процентів річних при настанні визначених у ньому обставин;

- за умовами пункту 3.2 ОСОБА_3 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь час користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день, що передує дню повного його повернення, із розрахунку факт/360 іноземна валюта, факт/365 гривня. При нарахуванні процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту;

- згідно пункту 3.3 ОСОБА_3 сплата процентів здійснюється позичальником в валюті кредиту на рахунок обліку/сплати плати за користування кредитом, зазначений в пункті 11.1 ОСОБА_3, у наступному порядку: 3.3.1 проценти нараховані за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця включно сплачуються щомісяця з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно; 3.3.2 залишок нарахованих процентів сплачується в день повного повернення заборгованості за кредитом;

- відповідно до пункту 9.4 ОСОБА_3 він вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань у повному обсязі;

- на виконання умов ОСОБА_3 позивач надав відповідачу кредит у розмірі 30 000 000, 00 доларів США;

- відповідно до пункту 5.3 ОСОБА_3 банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальнику кредит у випадку виникнення будь-якої несприятливої події (за винятком виникнення несприятливої події, вказаної в п. 5.1.16 цього ОСОБА_3) та у разі, якщо ця несприятлива подія не буде виправлена (припинена) позичальником протягом періоду виправлення, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 1.1. цього ОСОБА_3, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі, сплатити плату за кредит (окрім комісійної винагороди за зміну умов ОСОБА_3) і неустойку (штраф, пеню), що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно умов цього ОСОБА_3, в строк не пізніше 3 банківських днів з моменту відправлення відповідної вимоги у зв'язку з виникненням несприятливої події, вказаної у п. 5.1.11. цього ОСОБА_3, та, в строк не пізніше 10 банківських днів з моменту відправлення відповідної вимоги у зв'язку з виникненням будь-якої несприятливої події (окрім несприятливої події вказаної у п.5.1.11. цього ОСОБА_3);

- позивач направив відповідачу лист-вимогу від 31.01.2014р. № 587/1-2, відповідно до якої вимагав виконати порушене зобовязання та повністю повернути всю суму кредиту в розмірі 24 955 292,24 долара США, а також сплатити відсотки за користування кредитом та пеню;

- за умовами пункту 4.3.6 ОСОБА_3 позичальник зобовязаний достроково сплатити боргові зобовязання у повному обсязі відповідно до умов п. 3.7 цього ОСОБА_3, а також у разі надходження вимоги банку щодо дострокового виконання боргових зобовязань у випадках, передбачених п. п. 5.3, 6.1.12 цього ОСОБА_3;

- в порушення умов ОСОБА_3 відповідач свої зобовязання по своєчасному поверненню кредиту та сплаті нарахованих процентів в повному обсязі не виконав, вимога банку залишена відповідачем без відповіді та задоволення;

- прострочена заборгованість по кредиту станом на 08.04.2015р. становить 24 955 292, 24 долари США, поточна заборгованість по сплаті процентів за період з 25.03.2015р. по 07.04.2015р. - 140 720, 12 доларів США, прострочена заборгованість по сплаті процентів за період з 25.09.2013р. по 24.03.2015р.- 5 263 190,07 доларів США.

- відповідач, отримавши лист-вимогу банку жодних заходів, щодо добровільного погашення заборгованості по вищевказаному кредитному договору не здійснив, позивач набув право вимоги до відповідача, щодо погашення заборгованості по спірному договору;

- відповідач неналежним чином виконав свої, визначені ОСОБА_3, зобовязання щодо своєчасного повернення суми кредиту та сплати відсотків, чим порушив умови укладеного із позивачем ОСОБА_3 та приписи діючого законодавства.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору та не звільняє останнього від сплати процентів за ОСОБА_3.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015р. у справі №904/1204/15.

Як вбачається згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015р. у справі №904/1204/15 з відповідача - Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" на користь позивача - Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" стягнено, у тому числі прострочену заборгованість по сплаті процентів за період з 25.09.2013р. по 24.03.2015р. в сумі 5 263 190, 07 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 08.04.2015р., становить 123 716 719 грн. 47 коп., та поточну заборгованість по сплаті процентів за період з 25.03.2015р. по 07.04.2015р. в сумі 140 720, 12 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 08.04.2015р., становить 3 307 771 грн. 78 коп..

Як вбачається з матеріалів справи відповідач за користування кредитними коштами повинен був сплатити позивачу відсотки, які згідно розрахунку за період з 08.04.2015р. по 20.01.2016р. становлять 3 220 619 доларів США 15 центів.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Пунктом 1 частини 1 статті 192 Цивільного кодексу України встановлено, що законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця гривня; іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Також відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобовязання має бути виконане у гривні; якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до повідомлення Національного банку України від 20.01.2016р. встановлено офіційний курс долара США до гривні: 1 долар США = 24,844282 грн.

Отже, за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 20.01.2016р., заборгованість відповідача перед позивачем становить 80 013 970 грн. 38 коп.

Суд не приймає до уваги заперечень відповідача стосовно безпідставного збільшення позивачем процентної ставки 14,5% та 16,5%, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3.1.3 ОСОБА_3 (в редакції ОСОБА_3 від 25.05.2012р. №10 про внесення змін до Кредитного договору №12ВД від 24 травня 2011 року) сторони, укладаючи цей договір, домовились, що базовий розмір процентів за користування кредитом збільшується: 3.1.3.1 на 2 процентні пункти при невиконанні та/або не забезпеченні виконання позичальником зобовязання, визначеного пунктом 4.3.2 цього договору; ця умова щодо збільшення базового розміру процентів за користування кредитом діє з дня невиконання позичальником зобовязання, визначеного пунктом 4.3.2 цього договору, і до моменту виконання та/або забезпечення виконання позичальником зобовязань, визначених пунктом 4.3.2 цього договору, в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2016р. у справі №904/1204/15 встановлено, що:

- на 25.09.2013 р., базова процентна ставка за кредитним договором складала 13,5% річних., а починаючи з 25.11.2013р. встановлено розмір базової процентної ставки за користування кредитом 14,5% процентів річних;

- відповідно до пункту 4.3.2. кредитного договору позичальник зобовязаний щороку здійснювати та/або забезпечити страхування Заставного майна в погодженій банком страховій компанії, та надавати в банк договори страхування та документи, що підтверджують сплату страхових платежів не пізніше, ніж за 1 (один) банківський день до дня закінчення попереднього ОСОБА_3 страхування;

- станом на момент розгляду справи відповідачем не надано доказів в підтвердження страхування заставного майна з 24.05.2014р. Отже, зобовязання, встановлене пунктом 4.3.2. кредитного договору, позичальником не виконано;

- у звязку з чим розмір базової процентної ставки за користування кредитом починаючи з 24.05.2014р. обґрунтовано збільшено позивачем на 2% до 16,5% річних;

- у зв'язку із виконанням позичальником в травні 2014р. положень пункту 4.3.2. кредитного договору, згідно пункту 3.1.3. знижено процентну ставку на 2% та встановлено на рівні 14,5% процентів річних;

- у звязку із невиконанням позичальником в грудні 2014р. положень пункту 4.3.2. кредитного договору, згідно пункту 3.1.3. процентну ставку у період з 18.11.2014р. по 30.11.2014р. та з 01.12.2014р. встановлено на рівні 16.5% процентів річних;

- у звязку із виконанням Позичальником в грудні 2014р. положень пункту 4.3.2. кредитного договору, згідно п. 3.1.3. знижено процентну ставку на 2% та встановлено на рівні 14.5% процентів річних.

Як вбачається в подальшому з 31.05.2015р. позивачем на підставі пунктів 3.1.3, 4.3.2 ОСОБА_3 було встановлено процентну ставку з 31.05.2015р. на рівні 16,5% річних.

Представником відповідача не надано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання пункту 4.3.2 ОСОБА_3 та укладення договорів страхування заставного майна.

Отже, позивачем було правомірно підвищено диференційовану процентну ставку до 16,5% річних.

З урахуванням викладеного заперечення відповідача не можуть бути прийняті до уваги, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі за подання позовної заяви слід покласти на відповідача, а судові витрати за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись статтями 49, 66, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову.

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" (51917, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, просп. Оношкіна, 179; ідентифікаційний код 31980517) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, ОСОБА_4Шевченко/вул. Пушкінська, 8/26; ідентифікаційний код 14359319) 3 220 619 доларів США 15 центів, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим Національним банком України, станом на 20.01.2016р. становить 80 013 970 грн. 38 коп., та 206 700 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

25 квітня 2016р.