Рішення № 57459117, 25.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.04.16 Справа № 904/1080/16

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг", м. Київ

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 1 154 096,14 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги №4/04 від 05 квітня 2016 року, адвокат

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 18/804 від 04 лютого2016 року, юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість у розмірі 2 174 489,56 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі 2 025 755,34 грн.;

- штрафні санкції у розмірі 148 734,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 892/13 про закупівлю товарів від 18 грудня 2015 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару. У звязку з простроченням виконання грошового зобовязання позивачем на підставі пункту 7.2 договору нарахована пеня за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 148 734,22 грн. за загальний період з 15.01.2016 по 18.02.2016.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що загальна сума основного боргу станом на день розгляду справи становить 1 572 568,86 грн. Також, зазначає що нарахування штрафних санкцій у розмірі 148 734,22 грн. є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, як зазначено в постанові Верховного суду України від 04.02.2014 по справі №3-1гс14, положення абзацу 3 частини другої ст.231 Господарського кодексу України не можуть застосовуватись до грошових зобов'язань.

Позивач, врахував заперечення відповідача, викладені у відзиву на позовну заяву та подав до господарського суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 06.04.2016, вих. №443-04/2016, яка надійшла до суду 11.04.2016, а.с.101.

Відповідно до змісту заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути основний борг у сумі 999 479,98грн. та штрафні санкції у сумі 154 616,16грн. Заява про зменшення розміру основного боргу мотивована частковим погашенням відповідачем суми заборгованості. Стосовно нарахованих штрафних санкцій (пені) позивач змінив підстави нарахування та послався на ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України, відповідно до якої штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Також позивач зазначає, що договором про закупівлю товарів не передбачено розмір пені, тому вважає доцільним застосувати штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У судовому засіданні відповідач надав заперечення на заяву про зменшення розміру позовних вимог та зазначає, що сума основної заборгованості складає 999 479,98грн. Однак вимоги позивача про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки в сумі 154 616,16грн. вважає безпідставними, оскільки в первісній редакції позовної заяви позивач обґрунтував нарахування пені посиланням на абз. 3 п.2 ст. 231 Господарського кодексу України. В заяві про зменшення розміру позовних вимог позивачем враховані положення постанови Верховного Суду України від 04.02.2014 по справі №3-1гс14, у якій зроблено висновок, що положення абз. 3 п.2 ст. 231 Господарського кодексу України не можуть застосовуватися до грошових зобовязань та зазначено інші підстави стягнення пені, а саме - частина шоста статті 231 Господарського кодексу України. Відповідач вважає, що позивачем змінено підставу позову в частині стягнення неустойки після початку розгляду справи по суті, що є порушенням положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи був відкладений з 17.03.2016 на 11.04.2016, з 11.04.2016 на 25.04.2016.

У судовому засіданні 25.04.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" (постачальник) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) укладений договір №892/13 про закупівлю товарів, відповідно до умов якого (п.1.1.) постачальник зобовязується поставити покупцеві товари, зазначені у п.1.2. договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари.

Згідно п.1.2. договору постачальник зобовязується поставити паливо рідинне та газ; оливи мастильні (лот №3 мазут М-100) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору.

18 грудня 2015 року до договору №892/13 про закупівлю товарів сторони підписали Специфікацію №1, відповідно до змісту якої поставляється товар: мазут М-100, згідно з ДСТУ 4058-2001 у кількості 446тон на загальну суму 3 569 784,00грн., у тому числі податок на додану вартість (а.с.35).

Ціна договору, відповідно до специфікації №1, становить 3 569 784,00грн., у тому числі податок на додану вартість у сумі 3 569 784,00грн. (п.3.1. договору).

За змістом п.3.3. договору зміна ціни кожної партії поставки допускається в порядку та в межах, визначених ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Порядок здійснення оплати визначено розділом 4 договору.

Відповідно до п.4.1. договору товари, які поставляються відповідно до цього договору, сплачуються покупцем за погодженими цінами в національній валюті України.

Покупець здійснює оплату отриманої партії товарів по факту їх поставки з відстрочкою платежу 10-ть банківських днів (п.4.2. договору).

При поставці кожної партії товарів постачальник надає оригінал або копію завірену належним чином, паспорту або сертифікату якості, рахунок фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортні документи, складає податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному у Податковому кодексі України (п.4.2. договору).

Відповідно до п.5.1. договору поставка товарів здійснюється партіями. Обсяг та ціна кожної поставки, майданчик, на який буде здійснюватися поставка, узгоджуються сторонами додатково шляхом підписання додаткових угод до договору.

Поставка товарів здійснюється на умовах СРТ на два майданчика:

- майданчик шахти Інгульська, склад покупця 27652, с. с. Неопалимівка, Кіровоградський район, Кіровоградської області;

- майданчик Новокостянтинівської шахти, склад покупця с. Олексіївка, Маловисківський район, Кіровоградська область, відповідно до Інкотермс-2010.

Поставка нафтопродуктів (мазуту М-100) підтверджується товарно-транспортними накладними:

№24/12/15 від 24.12.2015 у кількості 25 800кг,

№26/12/15 від 26.12.2015 у кількості 27 500кг,

№27/12/15/1 від 27.12.2015 у кількості 26 160кг,

№27/12/15/3 від 27.12.2015 у кількості 30 460кг,

№27/12/15/2 від 27.12.2015 у кількості 27 780кг,

№28/12/15 від 28.12.2015 у кількості 27 040кг,

№29/12/15/1 від 29.12.2015 у кількості 28 560кг,

№21/01/16/1 від 21.01.2016 у кількості 32 080кг,

№21/01/16/3 від 21.01.2016 у кількості 29100кг,

№22/01/16 від 22.01.2016 у кількості 28 980кг,

та видатковими накладними:

№1034 від 24.12.2015 на суму 206 503,2грн.,

№1046 від 26.12.2015 на суму 220 110,00грн.

№1047 від 27.12.2015 на суму 209 384,64грн.,

№1048 від 27.12.2015 на суму 243 801,84грн.,

№1049 від 27.12.2015 на суму 221 550,72грн.,

№1050 від 28.12.2015 на суму 216 428,16грн.,

№1051 від 29.12.2015 на суму 228 594,24грн.,

№43 від 21.01.2016 на суму 243 775,92грн.,

№44 від 21.01.2016 на суму 221 890,8грн.,

№48 від 25.01.2016 на суму 220 219,02грн.

Також сторонами складено:

акт №2 приймання мазуту від 26.12.2015 у кількості 27,5т (а.с.47),

акт №3 приймання мазуту від 28.12.2015 у кількості 26,16т (а.с.50),

акт №4 приймання мазуту від 28.12.2015 у кількості 30,46т (а.с.54),

акт №5 приймання мазуту від 28.12.2015 у кількості 27,68т (а.с.54),

акт №6 приймання мазуту від 29.12.2015 у кількості 27,04т (а.с.54),

акт №7 приймання мазуту від 30.12.2015 у кількості 28,56т (а.с.66).

Позивачем на адресу відповідача були виставлені рахунки на оплату:

№29 від 21 січня 2016 року на суму 465 666,72грн.,

№35 від 25 січня 2016 року на суму 220 219,02грн.,

№780 від 24 грудня 2015 року на суму 206 503,2грн.,

№784 від 26 грудня 2015 року на суму 220 110,00грн.,

№785 від 27 грудня 2015 року на суму 209 384,64грн.,

№786 від 27 грудня 2015 року на суму 243 801,84грн.,

№787 від 27 грудня 2015 року на суму 221 550,72грн.,

№802 від 28 грудня 2015 року на суму 216 428,16грн.,

№809 від 29 грудня 2015 року на суму 228 594,24грн.,

Відповідачем частково здійснено оплату за вищезазначений товар в сумі 1 232 778,56грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

№1069 від 20.01.2016 на суму 206 503,2грн.,

№23 від 19.02.2016 на суму 209 384,64грн.,

№24 від 19.02.2016 на суму 243 801,84грн.,

№25 від 29.03.2016 на суму 221 550,72грн.,

№26 від 29.03.2016 на суму 220 110,00грн.,

№92 від 29.03.2016 на суму 131 428,16грн.

Залишок несплаченої суми становить 999 479,98грн. (2 232 258,54грн. 1 232 778,56грн.).

Заборгованість у сумі 999 479,98грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (а.с.108).

Позивач посилається на обставини несвоєчасного виконання відповідачем зобовязань за договором в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару, що і є причиною спору.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Обовязок покупця своєчасно сплачувати за поставлений товар передбачено п.6.1.1. договору.

Враховуючи умови договору та умови специфікації до договору, положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеними вище товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, актами на поставку товару, є таким, що настав.

Відповідач у встановлені строки свої зобовязання по оплаті не виконав.

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 999 479,98грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач, за несвоєчасне виконання відповідачем зобовязань за договором поставки з оплати вартості поставленого товару (грошове зобов'язання), просить стягнути штрафні санкції у сумі 154 616,16грн. за період прострочки з 24.12.2015 по 08.02.2016.

За змістом положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату за договором передбачена п.7.2 договору.

Пунктом 7.2. договору визначено, що за кожний день прострочення виконання зобовязань, винна сторона повинна сплатити штрафні санкції у розмірі, передбачено ст. 231 Господарського кодексу України, від обсягу невиконаних зобовязань.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

У звязку з тим, що при укладанні договору про закупівлю товарів від 18.12.2015 №892/13 сторонами не узгоджено конкретний розмір пені, з урахуванням вищенаведених положень, вимога позивача про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд враховує наступне.

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 32617,35грн. згідно платіжного доручення №268 від 18 лютого 2016 року, а підлягало сплаті 32 617,34грн. (2 174 489,56грн.х1,5%). Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивачем надмірно сплачено судовий збір у сумі 0,01грн.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути 1 154 096,14грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки при зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 32617,35грн., а з урахування заяви про уточнення позовних вимог судовий збір складає 17 311,44грн. (1 154 096,14грн. х1,5%), з державного бюджету України на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у сумі 15 305,91грн.

Станом на час розгляду справи клопотання про повернення суми судового збору від позивача не надходило.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з частковим задоволенням позовних вимог, судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 14 992,2грн. (999 479,98грн. х1,5%).

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького,2 код ЄДРПОУ 14309787) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 32Г, офіс 262, ЄДРПОУ 34880036) заборгованість за поставлену продукцію у сумі 999 479,98грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 14 992,2грн.грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 28.04.2016