Ухвала суду № 57458234, 07.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2016 року м. Київ К/800/62824/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Сіроша М.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудсервіс»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014

у справі № 826/7921/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудсервіс»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цембудсервіс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Цембудсервіс») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві) про визнання протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві щодо зміни в базі даних АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача за вересень 2013 року, які були внесені на підставі акту перевірки від 23.05.2014 №4160/22-01/37857277 та зобов'язати ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві вилучити з цієї бази даних внесену на підставі вказаного акту інформацію та поновити ТОВ «Цембудсервіс» показники податкової звітності по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «Олцем України» у вересні 2013 року на загальну суму податку на додану вартість - 194878,35 грн. та покупцем ПП «Ресурс Буд» у вересні 2013 року на загальну суму цього податку - 195113,47 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ «Цембудсервіс» просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Цембудсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Олцем Україна» за період з 01.09.2013 по 30.09.2013, за результатами якої складено акт від 23.05.2014 №4160/22-01/37857277, в якому зазначено порушення позивачем, частиною 5 статті 203, частини 1, частини 2 статті 215 та статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні та продажу товарів (послуг) за вересень 2013 року, відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення статей 22, 185, 188, 198 та 201 Податкового кодексу України при взаємовідносинах з постачальником - ТОВ «Олцем Україна» - на загальну суму ПДВ 194878,35 грн. та покупцем - ПП «Ресурс Буд» - на загальну суму ПДВ - 195113,47 грн.

Податкове повідомлення-рішення за вказані порушення не приймалося

На підставі зазначеного акту ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві внесла зміни щодо показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Цембудсервіс» до ІС «Податковий блок».

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовано Податковим кодексом України.

У пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, які вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункту 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункту 74.2).

Верховний Суд України вже висловлював свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України. Зокрема, у справі №21-511а14, постанова в якій ухвалена 09.12.2014, суд дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, яка надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України і в постанові від 03.11.2015 (№21-99а15).

Тобто висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, а такий акт відповідно не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу зазначених норм права суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовано Податковим кодексом України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків; відповідно такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до ІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудсервіс» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.В. Сірош