Ухвала суду № 57400137, 14.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

№11 - кп/796/669/2016 Головуючий першої інстанції - Скорін А.В.

Категорія:ч.2 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України Головуючий в апеляційній інстанції - КепкалЛ.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Кепкал Л.І.,

суддів Верховець Т.М., Ковальської В.В.,

за участю секретаря Сергути Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами захисника БойкаД.М. в інтересах ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 30 грудня 2015 року, щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Семеренко Ю.Л.,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_6,

захисників БойкаД.М., ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И ЛА :

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 30 грудня 2015 року,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Одеської області, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України, та йому призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 305 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, з конфіскацією психотропних речовин, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_4 призначено у виді 6 років позбавлення волі, з конфіскацією психотропних речовин, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Олександрія, Кіровоградської області, зареєстрованого в АДРЕСА_3, проживаючого в АДРЕСА_4, раніше не судимого, визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України, та йому призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 305 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, з конфіскацією психотропних речовин, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_4 призначено у виді 6 років позбавлення волі, з конфіскацією психотропних речовин, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Під час судового розгляду встановлено, що у кінці січня - на початку лютого 2015 року, ОСОБА_4, маючи на меті вчинення контрабанди особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, вступив у попередню злочинну змову із громадянином України ОСОБА_6 та особою, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження.

Згідно розробленого злочинного плану, спрямованого на контрабанду особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, перебуваючи у м. Одеса, повинен був замовити з Китайської Народної Республіки на ім'я та адресу проживання у м. Києві ОСОБА_4 міжнародним поштовим відправленням особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено. У свою чергу ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_6, перебуваючи у м. Києві повинні були отримати особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, що надійшли міжнародним поштовим відправленням та після його отримання направити вказані особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, на адресу особи, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, яку останній мав повідомити додатково.

Так, у січні-лютому 2015 року, на виконання злочинного плану, спрямованого на контрабанду особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, реалізували свій злочинний задум, направлений на вчинення контрабанди з Китайської Народної Республіки до України особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, за наступних обставин.

Так, на початку лютого 2015 року ОСОБА_6, перебуваючи у м. Києві, з метою вчинення контрабанди особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, у невстановлений досудовим слідством спосіб, повідомив особі, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження установчі дані ОСОБА_4 та місце проживання останнього у м. Києві, а саме: АДРЕСА_1, з тим, щоб особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, організувала відправлення з Китайської Народної Республіки до України на ім'я ОСОБА_4 міжнародним поштовим відправленням особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Надалі, особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, діючи відповідно до попередньої змови із ОСОБА_4 та ОСОБА_6, спрямованої на контрабанду особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, замовив на ім'я ОСОБА_4 у Китайській Народній Республіці та організував відправлення в Україну з приховуванням від митного контрою - шляхом маскування під косметичні засоби, міжнародним поштовим відправленням особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено.

Після цього, в середині лютого 2015 року, особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у невстановлений досудовим слідством спосіб, надав вказівку ОСОБА_6 та ОСОБА_4, після надходження до України, отримати у м. Києві особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, що надійшли міжнародним поштовим відправленням та у подальшому переправити на його адресу, яку він мав повідомити додатково.

Крім того, з метою отримання особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, що надійшли міжнародним поштовим відправленням, особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у невстановлений досудовим слідством спосіб, повідомив ОСОБА_8 та ОСОБА_4 номер поштової декларації, за яким це відправлення слідувало до України з Китайської Народної Республіки, а саме: «ЕЕ927642025СN».

13 лютого 2015 року до зони митного контролю Державного підприємства спеціального зв'язку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Вокзальна, 3, з Китайської Народної Республіки надійшло міжнародне поштове відправлення № ЕЕ927642025СN, яке слідувало на ім'я «ОСОБА_4» та у адресу: 03148, АДРЕСА_2, тел. НОМЕР_1.

Під час митного огляду вказаного міжнародного поштового відправлення співробітниками митниці виявлено грудкоподібні речовини бежевого та зеленого кольорів, які під виглядом косметичних засобів, з приховуванням від митного контролю переміщені через митний кордон України.

Згідно висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 75/5 від 24.04.2015 р., речовини, виявлені у міжнародному поштовому відправленні № ЕЕ927642025СN, яке слідувало на ім'я ОСОБА_4 з Китайської Народної Республіки, містять у своєму складі особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, а саме: «РVР» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), «Метилон» (3,4-метилондіокси- N -метилкатинон) та «а-Піролідіногексанофенон» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-гексан-1-он), як гомолог «РVР» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).

У подальшому 05 березня 2015 року на підставі постанови прокурора проведено негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої поставки ОСОБА_4 міжнародного поштового відправлення № ЕЕ927642025СN, у якому знаходились вказані вище особливо небезпечні психотропні речовини. При проведенні контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої поставки особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, які знаходилися у вказаному поштовому відправленні, замінено на несправжні (імітаційні) засоби, схожі за зовнішніми ознаками.

Того ж дня, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, діючи умисно, відповідно до попередньої злочинної домовленості з особою, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, спрямованої на контрабанду особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, з метою доведення до кінця спільного злочинного наміру, направленого на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, отримали у представника Державного підприємства спеціального зв'язку, який здійснює доставку поштових відправлень, міжнародне поштове відправлення № ЕЕ927642025СN, яке слідувало з Китайської Народної Республіки на ім'я ОСОБА_4 та у якому від митного контролю було приховано особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, а саме: «РVР» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), «Метилон» (3,4- метилондіокси-N-метилкатинон) та «а-Піролідіногексанофенон» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-гексан- 1-он), як гомолог «РVР» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).

Крім цього, на початку лютого 2015 року, ОСОБА_4, маючи на меті вчинення незаконного придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, вступив у попередню злочинну змову із громадянином України ОСОБА_6 та особою, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження.

Згідно розробленого злочинного плану, спрямованого на вчинення незаконного придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, перебуваючи у місті Одеса, повинен був замовити з Китайської Народної Республіки на ім'я та адресу проживання у м. Києві ОСОБА_4 міжнародним поштовим відправленням особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено. У свою чергу, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_6, за грошову винагороду, перебуваючи у м. Києві повинні були отримати особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, що надійшли міжнародним поштовим відправленням та після його отримання направити вказані особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, на адресу особи, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, яку останній мав повідомити додатково.

Так, у січні-лютому 2015 року, на виконання злочинного плану, спрямованого на вчинення незаконного придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, реалізували свій злочинний задум, направлений на придбання та зберігання з метою збуту з Китайської Народної Республіки до України особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, за наступних обставин.

Так, на початку лютого 2015 року ОСОБА_6, перебуваючи у м. Києві, з метою вчинення незаконного придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, у невстановлений досудовим слідством спосіб, повідомив особі, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, установчі дані ОСОБА_4 та місце проживання останнього у м. Києві, а саме: АДРЕСА_1, з тим щоб особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, організував відправлення з Китайської Народної Республіки до України на ім'я ОСОБА_4 міжнародним поштовим відправленням особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Надалі, особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, діючи відповідно до попередньої змови із ОСОБА_4 та ОСОБА_6, спрямованої вчинення незаконного придбання та зберігання з метою збуту, замовив на ім'я ОСОБА_4 у Китайській Народній Республіці та організував відправлення в Україну з приховуванням від митного контрою шляхом маскування під косметичні засоби, міжнародним поштовим відправленням особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено.

Після цього, в середині лютого 2015 року особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у невстановлений досудовим слідством спосіб, надав вказівку ОСОБА_6 та ОСОБА_4, після надходження до України, отримати у м. Києві особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, що надійшли міжнародним поштовим відправленням та у подальшому переправити на адресу особи, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, яку останній мав повідомити додатково.

Крім того, з метою отримання особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, що надійшли міжнародним поштовим відправленням особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у невстановлений досудовим слідством спосіб, повідомив ОСОБА_8 та ОСОБА_4 номер поштової декларації, за яким це відправлення слідувало до України з Китайської Народної Республіки, а саме: «ЕЕ 927642025 СN».

13.02.2015 р. до зони митного контролю Державного підприємства спеціального зв'язку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Вокзальна, 3, з Китайської Народної Республіки надійшло міжнародне поштове відправлення № ЕЕ927642025СN, яке слідувало на ім'я «ОСОБА_4» та у адресу: 03148, АДРЕСА_2, тел. НОМЕР_1.

Під час митного огляду співробітниками митниці вказаного міжнародного поштового відправлення встановлено, що у ньому через державний кордон України, під виглядом косметичних засобів, переміщено грудкоподібні речовини бежевого та зеленого кольорів.

Згідно висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 75/5 від 24.04.2015 р., речовини, виявлені у міжнародному поштовому відправленні № ЕЕ927642025СN, яке слідувало на ім'я ОСОБА_4 з Китайської Народної Республіки, містять у своєму складі особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, а саме: РVР» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), «Метилон» (3,4- метилондіокси-N-метилкатинон) та «а-Піролідіногексанофенон» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-гексан- 1-он), як гомолог «РVР» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).

У подальшому 05.03.2016 р. на підставі постанови прокурора проведено негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої поставки ОСОБА_4 міжнародного поштового відправлення № ЕЕ927642025СN, у якому знаходились вказані вище особливо небезпечні психотропні речовини. При проведенні контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої поставки особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, які знаходилися у вказаному поштовому відправленні, замінено на несправжні (імітаційні) засоби, схожі за зовнішніми ознаками.

Того ж дня, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, діючи умисно, відповідно до попередньої злочинної домовленості з особою, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, спрямованої незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, з метою доведення до кінця спільного злочинного наміру, направленого на вчинення незаконного придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, отримали у представника Державного підприємства спеціального зв'язку, який здійснює доставку поштових відправлень, міжнародне поштове відправлення № ЕЕ927642025СN, яке слідувало з Китайської Народної Республіки на ім'я ОСОБА_4 та у якому від митного контролю було приховано особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, а саме: РVР» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), «Метилон» (3,4- метилондіокси-N-метилкатинон) та «а-Піролідіногексанофенон» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-гексан- 1-он), як гомолог «РVР» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).

За наведених вище обставин, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, а саме для незаконного придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки особливо небезпечні психотропн речовини, обіг яких заборонено, а саме: «РVР» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), «Метилон» (3,4- метилондіокси-N-метилкатинон) та «а-Піролідіногексанофенон» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-гексан- 1-он), як гомолог «РVР» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), що знаходилось у міжнародному поштовому відправленні № ЕЕ927642025СN, яке слідувало з Китайської Народної Республіки на ім'я ОСОБА_4 та приховані від митного контролю було виявлено співробітниками митниці та при проведенні контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої поставки працівниками органів безпеки замінено на несправжні (імітаційні) засоби, схожі за зовнішніми ознаками.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5, не оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, просить вирок Святошинського районного суду міста Києва від 30 грудня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України - змінити в частині призначеного покарання, призначивши ОСОБА_6 покарання, яке є співрозмірним його діянням, та особі обвинуваченого.

Вважає, що призначаючи обвинуваченому покарання за вчинення інкримінованих йому правопорушень, суд не врахував: тяжкість вчиненого злочину; те, що злочин не завершений; обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів; відсутність обставин що обтяжують покарання; відсутність шкоди завданої кримінальним правопорушенням.; те, що на обліках у лікаря психіатра та нарколога ОСОБА_6 не перебуває; позитивну характеристику за місцем проживання; думку сторони обвинувачення, зокрема те, що прокурор у судовому засіданні просив суд першої інстанції призначити покарання із звільненням від відбування покарання з випробуванням. Та як наслідок призначив покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості.

Захисник Бойко Д.М. в своїй апеляційній скарзі, просить вирок Святошинського районного суду міста Києва від 30 грудня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 305 та ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 307 КК України - змінити в частині призначеного покарання, призначивши ОСОБА_4 наступне покарання:

- за ч. 2 ст. 305 КК України із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна,

- за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, а у відповідності до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити 5 років позбавлення волі. В силу ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 роки вчинить нового злочину і виконає всі покладені на нього обов'язки.

В доводах апеляційної скарги захисник посилається на те, що судом при визначенні пом'якшуючих обставин кримінального провадження не враховано інші, крім щирого каяття та активного сприяння розкриттю справи обставини, а саме те, що: ОСОБА_4 не був організатором інкримінованих йому злочинів, вчинив незначні дії (отримав посилку, яку не замовляв та відразу після отримання мав віддати ОСОБА_6), йому не було відомо, що саме буде в тій посилці, яку він мав отримати, вчинене ним діяння не потягло за собою тяжких наслідків та не було заподіяно істотної шкоди; раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався; за місцем проживання, місцем навчання характеризується позитивно; має постійне місце проживання та проживання з батьками, які здійснюють нагляд за ним, його вчинками та поведінкою, молодий вік, ніколи не перебував та не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах.

Зазначає апелянт і про те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції між прокурором та ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості, яку суддя не затвердив, та яка свідчить про те, що ОСОБА_4 не є небезпечним для суспільства та не потребує ізоляції для виправлення.

Іншими учасниками кримінального провадження вирок суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржений.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників, які підтримали свої апеляційні скарги та просили їх задовольнити, пояснення обвинувачених та прокурора, які також підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, провівши судові дебати та надавши обвинуваченим останнє слово, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України та правильність кваліфікації дій обвинувачених за вказаними законами про кримінальну відповідальність, в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому не є предметом апеляційного розгляду.

Що стосується доводів апеляційних скарг про суворість призначеного обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 покарання, то слід зазначити наступне.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.

Так, обґрунтовуючи висновок щодо виду та міри покарання обвинуваченим ОСОБА_4 суд першої інстанції врахував, що злочини, вчинені обвинуваченим відносяться до категорії тяжких злочинів, згідно класифікації, визначеної ст. 12 КК України, характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, (а саме, що це злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, тобто злочин проти здоров'я населення), врахував і дані про особу обвинуваченого, зокрема, те, що він раніше не судимий, офіційно не працює, має постійне місце проживання, характеризуються позитивно. Крім того, судом враховано й наявність обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, тобто враховані обставини, на які посилався захисник в апеляційній скарзі.

Таким чином, судом першої інстанції в повній мірі оцінені характеризуючі дані про особу обвинуваченого, відношення до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого і тому, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 основного покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

При цьому, до - речі, не заперечується вид призначеного обвинуваченому покарання і захисником Бойком Д.М. в апеляційній скарзі.

Визначаючи розмір основного покарання, суд першої інстанції з врахуванням фактичних обставин по справі, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, обґрунтовано розцінив ці обставини, як такі, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, обґрунтовано дійшов висновку про можливість призначення за вказаним злочином покарання із застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції цього Закону.

Визначаючи розмір основного покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України, судом також належним чином враховано фактичні обставини, дані про особу винного, ставлення до скоєного, наявність пом'якшуючих обставин, те, що злочин не завершений і обґрунтовано призначив покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 307 КК України.

Саме зазначений як вид, так і розмір покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування вимог ст. 69 КК України і призначення за ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України ще більш м'якого покарання колегія суддів, з огляду на ступінь тяжкості вчинених злочинів та суспільну небезпечність, не знаходить, а тому в цій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Крім того, строк призначеного покарання обвинуваченому, ступінь тяжкості вчинених злочинів (навіть при наявності ряду позитивних даних про особу обвинуваченого) не давали як суду першої, так не дають і суду апеляційної інстанції прийняти рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, тому апеляційна скарга захисника Бойка Д.М. не підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі адвокатом Бойко Д.М. були наведені одні і ті ж обставини та підстави як для пом'якшення покарання так і звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання, що є неправильним.

Що стосується призначеного обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, то як вбачається з вироку, суд першої інстанції також врахував, що злочини, вчинені ним відносяться до категорії тяжких злочинів, згідно класифікації, визначеної ст. 12 КК України, характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, (а саме, що це злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, тобто злочин проти здоров'я населення), врахував і дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працює, має постійне місце проживання, характеризуються позитивно. Крім того, судом враховано й наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Врахувавши перелічені обставини в їх сукупності, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 основного покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Вказаний вид покарання не заперечується і захисником ОСОБА_5 в апеляційній скарзі.

При визначенні розміру основного покарання за ч. 2 ст. 305 КК України, суд першої інстанції з врахуванням фактичних обставин по справі, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6, його відношення до вчиненого та за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, суд першої інстанції обґрунтовано вважав за можливе обрати покарання за вказаним законом про кримінальну відповідальність із застосуванням ст. 69 КК України, та призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції цього Закону.

Визначаючи розмір основного покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України, судом першої інстанції також належним чином враховано фактичні обставини, дані про особу винного, його ставлення до скоєного, наявність пом'якшуючих обставин, те, що злочин незакінчений, і обґрунтовано призначено покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, що наближений до мінімального розміру.

Зазначений як вид так і розмір покарання на думку колегії суддів є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Законних підстав вважати призначене обвинуваченому ОСОБА_6 покарання несправедливим внаслідок його суворості, як того вимагає кримінальний процесуальний закон, в колегії суддів немає, підстав для застосування вимог ст. 69 КК України і призначення за ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України ще більш м'якого покарання колегія суддів, з огляду на ступінь тяжкості вчинених злочинів та суспільну небезпечність, не знаходить, а тому в цій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Крім того, строк призначеного покарання обвинуваченому, ступінь тяжкості вчинених злочинів (навіть за наявності достатніх позитивних даних про особу обвинуваченого) не давали як суду першої, так не дають і суду апеляційної інстанції прийняти рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Не наводив таких підстав і захисник в апеляційній скарзі, адже посилався на одні і ті ж обставини як для пом'якшення покарання, так і для звільнення від відбування покарання обвинуваченого, тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

Крім того, як санкцією ч. 2 ст. 305 КК України, так і санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено крім основного покарання у виді позбавлення волі також і додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Під користю у чинному законодавстві розуміється бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.

Як вбачається із вироку, обвинувачені вчинили злочини з корисливого мотиву, а саме за грошову винагороду. А тому, суд першої інстанції обгрунтовано призначив обом обвинуваченим додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Що стосується додаткового покарання у виді конфіскації психотропних речовин, що були предметом контрабанди за ч. 2 ст. 305 КК України, то колегія суддів, приходить до висновку про зміну вироку в цій частині у відповідності до норм ч. 2 ст. 404 КК України, оскільки в цій частині вирок ніким з учасників кримінального провадження не оскаржується.

Так, Законом України № 770-VIII від 10 листопада 2015 року (набрав чинності 26 листопада 2015 року) таке додаткове покарання було виключено з санкції статті 305 КК України. І оскільки на момент постановлення вироку щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_6 додаткове покарання у виді конфіскації психотропної речовини, що була предметом злочину, було виключено із статті 305 КК України, то суд першої інстанції не обґрунтовано застосував такий вид додаткового покарання до обох обвинувачених як за вказаний злочин, так і за сукупністю злочинів.

Оскільки вирок в частині конфіскації психотропних речовин підлягає зміні, то необхідно вирішити питання щодо долі психотропних речовин, які були визнані речовими доказами по справі.

Однак, апеляційна інстанція не може вирішити зазначене питання за браком матеріалів щодо визнання психотропних речовин речовим доказом у провадженні.

Разом з тим, питання про долю психотропних речовин, які були предметом злочину можуть бути вирішені судом 1 інстанції в порядку, передбаченому ст.ст. 537 -539 КПК України.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 408, 409, 418 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги захисника Бойка Д.М. в інтересах ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

В порядку ч. 2 ст. 404 КПК України, вирок Святошинського районного суду м. Києва від 30 грудня 2015 року, щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - змінити.

Виключити із покарання, призначеного ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 305 КК України та за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України додаткове покарання у виді конфіскації психотропних речовин, що були предметом контрабанди.

В решті вирок залишити без змін.

Рекомендувати суду першої інстанції вирішити питання про долю психотропних речовин, які були предметом злочину у порядку ст.ст. 537 -539 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

____ __ ____

Кепкал Л.І Верховець Т.М. КовальськаВ.В.