Ухвала суду № 57400138, 14.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1012/2015 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Тарасюк К.Е.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Беця О.В., Сокуренка Д.М.,

при секретарі судового засідання Сологуб В.І.,

з участю:

прокурора Малик О.І.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Осюка Ю.П., яке погоджене із прокурором другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Плискою Т.О., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19 год. 39 хв. 12 травня 2016 року, з визначенням застави в розмірі 500 мінімальних заробітних плат, що становить 689000 гривень, щодо

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Київ, громадянина України, з вищою освітою, який працює на посаді начальника юридичного відділу Баришівської районної державної адміністрації, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою обґрунтовується тим, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, спотворити або сховати речі та документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного та дійшов висновку про недостатність підстав для застосування щодо ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 апеляційні скарги.

Захисник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, просить її скасувати та відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Зокрема, апелянт вказує, що кримінальне провадження проводиться з порушенням правил підсудності, що, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України, віднесено до повноважень державного бюро розслідувань. На думку захисника, повідомлена ОСОБА_3 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, є необґрунтованою, а наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не підтверджуються матеріалами клопотання. Також апелянт стверджує, що визначений ОСОБА_3 розмір застави є непомірним для останнього.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2,вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі. На думку апелянта, затримання ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України було безпідставним, а протокол затримання не відповідає вимогам діючого законодавства. Також захисник вважає, що підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, є необґрунтованою. Крім того, апелянт стверджує, що під час розгляду клопотання прокурором не наведено жодного доказу, який би свідчив про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому захисник вказує, що оскаржувана ухвала не містить чіткого визначення, які саме докази, що були отримані під час проведення досудового розслідування, свідчать про те, що ОСОБА_3 буде переховуватися від органів досудового розслідування, здійснюватиме тиск на потерпілих та свідків. Також апелянт стверджує, що ОСОБА_3 не буде переховуватися від органів досудового розслідування, а сприятиме їм у з'ясуванні обставин провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, пояснення прокурора Малик О.І., яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні прокуратури Київської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201611000000126 від 09 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 368 КК України.

14 березня 2016 року о 19 год. 39 хв. ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

15 березня 2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

16 березня 2016 року слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Осюк Ю.П., за погодженням із прокурором другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Плискою Т.О., звернувся доПечерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодоОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 300 мінімальних заробітних плат. Це клопотання мотивоване тим, щоОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, за яке передбачено основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, обіймає посаду начальника юридичного відділу Баришівської районної державної адміністрації, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на заявника, свідків у провадженні, а також іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2016 рокудане клопотання слідчого було задоволено та щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19 год. 39 хв. 12 травня 2016 року, з визначенням застави в розмірі 500 мінімальних заробітних плат, що становить 689000 гривень.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя, всупереч ствердженням захисника, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то це поняття означає існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_3 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри.

Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_3, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи захисників на цій стадії досудового розслідування про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри слід визнати безпідставними.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, а також з огляду на суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_3, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Порушень правил підслідності, на які звертає увагу захисник ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, оскільки посада начальника юридичного відділу Баришівської районної державної адміністрації Київської області, яку обіймає ОСОБА_3, не відноситься до першої - третьої категорії посад державних службовців, досудове розслідування вчинення злочинів якими, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України, визначено за слідчими органів державного бюро розслідувань.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність застосувати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, визначаючи ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 500 мінімальних заробітних плат, вийшов за межі клопотання слідчого, в якому одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ставилося питання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі тільки 300 мінімальних заробітних плат. При цьому слід зазначити, що на відміну від призначення судом покарання слідчий суддя за змістом розділу ІІ КПК України і безпосередньо глави 18 цього розділу КПК України не має права застосувати більш суворий запобіжний захід чи визначити підозрюваному ширше коло обмежень, ніж те, про яке ставиться питання в клопотанні органу досудового розслідування, оскільки будь-яке застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише тоді, коли слідчий, прокурор доведуть необхідність застосування того чи іншого заходу. В даному випадку слідчий суддя, визначивши підозрюваному ОСОБА_3 більший розмір застави, ніж просив орган досудового розслідування, фактично перебрав на себе функцію сторони обвинувачення, грубо порушивши принцип змагальності.

Більш того, покладаючи на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя не дотримався вимог закону, і замість того, щоб покласти на підозрюваного обов'язок не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, поклав на нього обов'язок не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, чим фактично застосував до ОСОБА_3 цілодобовий домашній арешт, що є істотним порушенням кримінального процесуального законодавства, оскільки з часу внесення застави і до теперішнього часу підозрюваний ОСОБА_3 фактично перебуває за однією ухвалою слідчого судді під двома запобіжними заходами - заставою і домашнім арештом.

Також слідчий суддя поклав на підозрюваного ОСОБА_3 і інші обов'язки, які не передбачені законом, заборонивши йому спілкування з іншими підозрюваними та працівниками Баришівської районної державної адміністрації Київської області і зобов'язавши його уникати спілкування з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій, та свідками. В даному випадку слідчий суддя, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, мав право покласти на підозрюваного обов'язок тільки утримуватися від спілкування із зазначеними особами, а не забороняти чи уникати такого спілкування, оскільки це може відбутися і від незалежних від підозрюваного обставин та потягти за собою наслідки порушення покладених на останнього обов'язків, які той за будь-яких умов не міг відвернути.

Враховуючи вищенаведене та обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, його майновий і сімейний стан, а саме те, що на утриманні ОСОБА_3 перебуває дружина та двоє дітей, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає доцільним визначити ОСОБА_3 поряд із застосованим до нього запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що становить 413400 гривень, оскільки це не суперечить абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України і саме такий розмір застави здатен буде забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги захисників необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді, у відповідності до ч. 3 п. 2 ст. 407 КПК України, скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити, застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити цьому підозрюваному заставу в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Осюка Ю.П., погоджене із прокурором другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Плискою Т.О., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19 год. 39 хв. 12 травня 2016 року, з визначенням застави в розмірі 500 мінімальних заробітних плат, що становить 689000 гривень, щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Осюка Ю.П., погоджене із прокурором другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Плискою Т.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що становить 413400 гривень, щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали визначити до 12 травня 2016 року включно.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, заставу в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що становить 413400 гривень у національній грошовій одиниці, яка вже фактично внесена за ОСОБА_3 іншою фізичною особою відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2016 року, тобто з моменту постановлення даної ухвали ОСОБА_3 вважати таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому або іншій уповноваженій особі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також зі свідками і іншими підозрюваними у провадженні.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____ ________ _____

В.М. Лашевич О.В.Бець Д.М. Сокуренко