Ухвала суду № 57395507, 25.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/919/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Станкевича В.А.

суддів Варикаші О.Д.

ОСОБА_2

при секретарі Ярахмедові Є.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» ОСОБА_3 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 18 серпня 2015 року, -

встановила:

TOB «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернулось до суду з заявою, в якій просила замінити стягувана ПАТ «Укрсиббанк» на його правонаступника TOB «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у справі № 496/1320/14-ц.

При цьому посилалася на те, що рішенням Біляївського районного суду від 13.10.2014 року

по справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з відповідачів було стягнуто солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

20.04.2015 року між TOB «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір факторингу № 17, за яким право грошової вимоги перейшло до TOB «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».

В судове засідання представник заявника не з'явився, але направив до суду клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

В судове засідання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 неодноразово не з'явились.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 18 серпня 2015 року заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 23.04.2015 року з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було стягнуто солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11094978000 від 14.12.2006 року у розмірі 16020, 67 доларів США. що еквівалентно 207 084 грн. 31 коп. (т. 1 а.с.236-240)

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 13.10.2014 року з відповідачів було стягнуто на користь позивача з кожного судовий збір. (т. 1 а.с.129-132)

Тобто, розгляд справи закінчено постановленням рішення, яке вступило в законну силу.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відсутні підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні, оскільки відсутнє виконавче провадження з примусового виконання судового наказу, а відтак і відсутні сторони виконавчого провадження, одну із яких просить замінити заявник.

Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та y спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. ч. 1, 2, 5 ст. 8 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обовязкові тією мірою, якою вони були б обовязковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема й виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 378 ЦГІК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Разом із тим суд першої інстанції, вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, неправильно витлумачив вищезазначені положення закону та дійшов помилкового висновку про те, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватися лише у відкритому виконавчому провадженні, та залишив поза увагою те, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у звязку з вибуттям правопопередника після постановления щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обовязки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

При цьому посилання суду першої інстанції на те, що виконавче провадження відсутнє, а тому неможлива заміна сторони виконавчого провадження, є неправильним, так як не замінивши сторону, вона не зможе повторно звернутися до державної виконавчої служби, що передбачено Законом.

При таких даних у суду першої інстанції не було законних підстав для відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні.

На підставі наведеного судова колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 18 серпня 2015 року про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження та постановлення нової ухвали, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313, ч. 1 п. 6 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 18 серпня 2015 року по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні - задовольнити.

Замінити стягувана ПАТ «Укрсиббанк» на його правонаступника TOB «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у справі № 496/1320/14-ц.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. А. Станкевич

Судді: О.Д. Варикаша

ОСОБА_2