Рішення № 5738303, 07.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/13007.10.09 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Рівне ДоДержавної установи «Директорат програм розвитку освіти», м. Київ

Провизнання договору чинним, зобовязання виконання договоруЗа зустрічним

позовомДержавної установи «Директорат програм розвитку освіти», м. Київ

ДоФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Рівне

Простягнення коштів та витребування майна

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачане зявилися

Від відповідача Бартосевич Б.В. пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про визнання Договору № 3.1.3./ІС/DC-18 від 23.06.2007р. і Додаткової угоди № 2 від 14.04.2008р. до даного Договору та зобовязання відповідача виконувати належним чином умови укладеного Договору та Додаткової угоди.

Заявлені позовні вимоги Позивач мотивував тим, що між ним та Відповідачем у 2007 р. було укладено договір, відповідно до якого Позивач зобовязувався надавати Відповідачу послуги індивідуального консультанта спеціаліста з інженерних послуг, а Відповідач зобовязувався здійснювати оплату за надавані послуги відповідно до умов договору.

До січня 2008 року зобовязання за договором виконувалися обома сторонами договору належним чином, проте у період з січня 2008 р. по квітень 2008 р. у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 34 133, 00 грн., яка була погашена лише у липні 2008 р. Починаючи з травня 2008 р. і по сьогоднішній день Відповідачем було припинено здійснення будь-яких розрахунків з Позивачем за надавані за договором послуги, не зважаючи на те, що сторонами договору підписувалися відповідні акти приймання-передачі наданих послуг.

У подальшому 18.09.2008 р. Відповідачем було направлено Позивачу лист, яким повідомлено про розірвання договору у односторонньому порядку на підставі п. 14 договору.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 40 717, 93 грн. Вимога - претензія Позивача Відповідачем була залишена без відповіді.

У звязку з цим, вважаючи відмову Відповідача від здійснення оплати та одностороннє розірвання договору незаконними, Позивач просив суд визнати договір діючим, зобовязати Відповідача виконувати умови договору, а також стягнути з Відповідача заборгованість за договором у розмірі 40 717, 93 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-31/12248 від 17.11.2008р. позовні матеріали повернуті без розгляду на підставі п.п. 4, 10 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2009р. апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва № 05-5-31/12248 від 17.11.2008р. скасовано, а матеріали позовної заяви повернуто для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 22.04.2009р.

26.03.2009р. від позивача надійшла заява про відвід судді.

Ухвалою від 27.03.2009р. Заступника Голови Господарського суду міста Києва Е.О.Шевченка заяву позивача про відвід судді було відхилено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2009р., розгляд справи було відкладено на 27.05.2009р., у звязку з неявкою представників відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2009р., розгляд справи було відкладено на 17.06.2009р., у звязку з неявкою представників відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2009р., розгляд справи було відкладено на 08.07.2009р.

В судовому засіданні 08.07.2009р. представники сторін заявили клопотання про продовження строку вирішення спору. Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В судовому засіданні представник відповідача заявив зустрічну позовну заяву.

Суд розглянувши зустрічну позовну заяву визнає її такою, що підлягає спільному розгляду з первісним позовом (ст.60 ГПК України).

Ухвалою суду від 08.07.2009р. прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду разом з первісним позовом, продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 16.09.2009р.

15.09.2009р. від позивача надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи, у звязку з хворобою представника. Суд прийняв до уваги вказане клопотання , залучив телеграму до матеріалів справи та оголосив перерву у судовому засіданні .

Представник відповідача заявив клопотання про розгляд справи без участі представників позивача, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника відповідача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 16.09.2009р. було оголошено перерву до 01.10.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 01.10.2009р. було оголошено перерву до 07.10.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Відповідач проти позову заперечував та відповідно до ст. 59 Господарського процесуального кодексу України надав до суду відзив на позов. У своєму відзиві Відповідач зазначив про те, що ним було підписано акти та сплачено надані Позивачем послуги у повному обсязі за період до 31.03.2008 р. включно. Факт здавання інших актів наданих послуг Позивачем не є правовою підставою для оплати зазначених послуг, які, на думку Відповідача, були надані Позивачем неякісно, у звязку з чим відповідні акти Відповідачем не підписувалися.

Починаючи з лютого-березня 2008 р. Позивач фактично припинив співпрацю з керівництвом Відповідача, зокрема, не відвідує установу Відповідача, не здійснює консультування, не інформує про хід проектних робіт та про зміст наданих ним послуг.

Одностороннє розірвання договору було здійснено Відповідачем у відповідності до встановленого договором та нормами чинного законодавства України порядку, і всі необхідні процедури такого розірвання було Відповідачем дотримано.

З огляду на це, Відповідач вважає позовні вимоги Позивача безпідставними, такими, що не підлягають задоволенню, а тому просив суд у позові відмовити.

Крім того, у процесі розгляду справи Відповідачем було подано до суду зустрічний позов про стягнення з Позивача коштів та витребування майна, який було мотивовано наступним.

Відповідно до умов договору Відповідачем було передано Позивачу у тимчасове користування майно компютер-ноутбук та блок живлення до нього з метою виконання останнім своїх зобовязань за договором. Зазначене майно було передано Позивачу на строк дії договору.

Договір було розірвано в односторонньому порядку Відповідачем, і він припинив свою дію з 05.10.2008 р. Не зважаючи на це, вказане вище майно Позивачем ще й досі не було повернуто Відповідачу, а отже, на думку Відповідача, таке майно станом на сьогоднішній день фактично перебуває у незаконному володінні Позивача.

Крім того, Відповідачем за надані Позивачем послуги було сплачено останньому грошові кошти у розмірі 70 000, 00 грн. Проте, такі послуги було надано Позивачем неякісно, неналежним чином та з порушенням умов договору.

З огляду на це, Відповідач просив суд витребувати з Позивача майно Відповідача компютер-ноутбук та блок живлення до нього, а також стягнути з Позивача на користь Відповідача грошові кошти у розмірі 70 000, 00 грн.

У судовому засіданні представник Відповідача зустрічні позовні вимоги підтримав та просив суд зустрічний позов задовольнити.

Позивач ( за первісним позовом ) проти зустрічних позовних вимог заперечував та надав до суду відзив на зустрічний позов. У відзиві зазначив про те, що Відповідачем не було надано належних та допустимих доказів порушення Позивачем своїх зобовязань за договором. Будь-яких претензій або вимог, у письмовій або усній формі Відповідачем на адресу Позивача не направлялося та не висувалося. Відповідні акти приймання-передачі наданих послуг підписувалися сторонами договору без будь-яких зауважень та застережень і в подальшому не анульовані.З огляду на це, твердження Відповідача про те, що позивачем неналежним чином було надано послуги за договором є таким, що не відповідає дійсності.

Крім того, у звязку з тим, що Позивач вважає спірний договір діючим та подав до суду відповідний позов, Позивач вважає, що підстави для витребування у нього майна - компютеру-ноутбука та блоку живлення до нього відсутні. Тому Позивач просив суд у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2007 року між сторонами було укладено Договір №3.1.3/IC/DC-18, відповідно до розділу 1 якого Позивач прийняв на себе зобовязання надавати Відповідачу послуги, визначені у додатку «А»«Технічне завдання та обсяг робіт»та подавати Відповідачу звіти у формі та строки, визначені у додатку «В»«Зобовязання консультанта щодо звітності».

Розділом 2 Договору передбачалося, що Позивач надає послуги у період з 23.07.2007 р. по 23.07.2008 р. або у будь-який інший період, належним чином погоджений сторонами у письмовій формі у додатку до даного Договору.

Відповідно до п. «А»розділу 4 Договору Відповідачем було призначено координатором проекту від Відповідача Лампеку С. В. Координатор несе відповідальність за координацію діяльності за Договором, прийом та затвердження Відповідачем рахунків до сплати та за прийом результатів діяльності Позивача.

Згідно з розділом 14 Договору Позивач та Відповідач мають право у випадку невиконання або неналежного виконання обовязків за Договором іншою стороною розірвати Договір, попередивши про це іншу сторону не менш, ніж за 2 тижні.

Відповідно до п. 3 додатку «А»до Договору Позивач прийняв на себе зобовязання щодо виконання наступного обсягу робіт: прийняття участі у плануванні заходів та підготовці та реалізації РПО; забезпечення формування списку відібраних шкіл та створення пакетів контрактів на виконання ремонтно-будівельних робіт, згідно з сформованими районними закупівельними пакетами; розробки вказівок по проекту для відповідних управлінь освіти і науки обласних державних адміністрацій, відділу освіти райдержадміністрації для управління роботами з реабілітації шкіл, які знаходяться на їх території або під їхньою юрисдикцією; забезпечення підписання протоколів з відділами капітального будівництва обласних державних адміністрацій; контролю за наданням послуг консультативними архітектурними та проектувальними компаніями; підготовки детальних планів виконання та технічних умов з реабілітації шкіл районів; прийняття участі у підготовці тендерних процедур з боку замовника щодо виконання будівельних робіт з реабілітації шкіл; забезпечення щоденного контролю консультантів з архітектурних та проектувальних робіт щодо виконання умов контрактів підрядників; оцінки та затвердження якості проведених робіт з метою здійснення оплати; оцінки відсотку та повного завершення робіт на всіх задіяних у проекті майданчиках; прийняття участі у роботі тендерного комітету МОН з метою інформування та надання експертної інформації; завіряння остаточного завершення робіт перед остаточним прийняттям та передачею документації до районних органів управління освіти; здійснення методологічної підтримки керівника проекту від МОН та спеціалістів Відповідача щодо ефективного проведення будівельних робіт з реабілітації шкіл; проведення технічної експертизи та надання допомоги регіональним робочим групам з реалізації РПО з метою надання знань, що існують в інших країнах, а також кращих практичних зразків; проведення підготовки та випуску регулярних публічних звітів про хід реалізації проекту (будівельних під компонентів), а також точок зору, висловлених у ході консультацій з зацікавленими сторонами, кроків, які необхідно здійснити до усунення певних за непокоєнь; організації роботи з співробітництва керівного складу міністерства (по проекту) та Відділу планування політики; проведення врахування проблем, піднятих стосовно безпеки та комфорту учнів (відстань до школи, навички водіїв автобусів, вплив зміни місця на моральний стан, якість навчання тощо).

Згідно з Додатком «В» до Договору Позивач зобовязався надавати Відповідачу протягом 10 днів після закінчення кожного місяця або в інший термін за погодженням сторін наступну звітність: звіт щодо наданих послуг за місяць; табель чи будь-який інший документ, визначений координатором, для підрахунку витраченого робочого часу; акт приймання-здачі послуг, наданих за місяць, з підрахунком використаних коштів, що підлягають відшкодуванню.

31.07.2007 р. Позивачем було надано Відповідачу звіт №1 консультанта-спеціаліста з інженерних послуг за період з 23 липня по 31 липня 2007 року, погоджений Відповідачем (копія є у матеріалах справи).

31 липня 2007 р. Позивачем та Відповідачем було підписано Акт №1 здачі-приймання послуг за Договором №3.1.3/IC/DC-18 від 23 липня 2007 року, відповідно до якого Позивачем було надано, а Відповідачем прийнято послуги за липень 2007 р.

31 серпня 2007 р. Позивачем та Відповідачем було підписано Акт №2 здачі-приймання послуг за Договором №3.1.3/IC/DC-18 від 23 липня 2007 року, відповідно до якого Позивачем було надано, а Відповідачем прийнято послуги за серпень 2007 р.

31.08.2007 р. Позивачем було надано Відповідачу звіт №2 консультанта-спеціаліста з інженерних послуг за період з 1 серпня по 31 серпня 2007 року, погоджений Відповідачем (копія є у матеріалах справи).

30.09.2007 р. Позивачем було надано Відповідачу звіт №3 консультанта-спеціаліста з інженерних послуг за період з 1 вересня по 30 вересня 2007 року, погоджений Відповідачем (копія є у матеріалах справи).

30 вересня 2007 р. Позивачем та Відповідачем було підписано Акт №3 здачі-приймання послуг за Договором №3.1.3/IC/DC-18 від 23 липня 2007 року, відповідно до якого Позивачем було надано, а Відповідачем прийнято послуги за вересень 2007 р.

31 жовтня 2007 р. Позивачем та Відповідачем було підписано Акт №4 здачі-приймання послуг за Договором №3.1.3/IC/DC-18 від 23 липня 2007 року, відповідно до якого Позивачем було надано, а Відповідачем прийнято послуги за жовтень 2007 р.

31.10.2007 р. Позивачем було надано Відповідачу звіт №4 консультанта-спеціаліста з інженерних послуг за період з 1 жовтня по 31 жовтня 2007 року, погоджений Відповідачем (копія є у матеріалах справи).

15.11.2007 р. Позивачем було надано Відповідачу звіт №5 консультанта-спеціаліста з інженерних послуг за період з 01 листопада по 15 листопада 2007 року, погоджений Відповідачем (копія є у матеріалах справи).

15 листопада 2007 р. Позивачем та Відповідачем було підписано Акт №5 здачі-приймання послуг за Договором №3.1.3/IC/DC-18 від 23 липня 2007 року, відповідно до якого Позивачем було надано, а Відповідачем прийнято послуги за листопада 2007 р.

31.12.2007 р. Позивачем було надано Відповідачу звіт №7 консультанта-спеціаліста з інженерних послуг за період з 16 листопада по 31 грудня 2007 року, погоджений Відповідачем (копія є у матеріалах справи).

31 грудня 2007 р. Позивачем та Відповідачем було підписано Акт №7 здачі-приймання послуг за Договором №3.1.3/IC/DC-18 від 23 липня 2007 року, відповідно до якого Позивачем було надано, а Відповідачем прийнято послуги за грудень 2007 р.

31.01.2008 р. Позивачем було надано Відповідачу звіт №8 консультанта-спеціаліста з інженерних послуг за період з 01 січня по 31 січня 2008 року, погоджений Відповідачем (копія є у матеріалах справи).

31 січня 2008 р. Позивачем та Відповідачем було підписано Акт №1 здачі-приймання послуг за Договором №3.1.3/IC/DC-18 від 23 липня 2007 року, відповідно до якого Позивачем було надано, а Відповідачем прийнято послуги за січень 2008 р.

29.02.2008 р. Позивачем було надано Відповідачу звіт №9 консультанта-спеціаліста з інженерних послуг за період з 01 лютого по 29 лютого 2008 року, погоджений Відповідачем (копія є у матеріалах справи).

29 лютого 2008 р. Позивачем та Відповідачем було підписано Акт №9 здачі-приймання послуг за Договором №3.1.3/IC/DC-18 від 23 липня 2007 року, відповідно до якого Позивачем було надано, а Відповідачем прийнято послуги за лютого 2008 р.

31.03.2008 р. Позивачем було надано Відповідачу звіт №10 консультанта-спеціаліста з інженерних послуг за період з 01 березня по 31 березня 2008 року, погоджений Відповідачем (копія є у матеріалах справи).

31.03.2008 р. Позивачем та Відповідачем було підписано Акт №10 здачі-приймання послуг за Договором №3.1.3/IC/DC-18 від 23 липня 2007 року, відповідно до якого Позивачем було надано, а Відповідачем прийнято послуги за березень 2008 р.

25.04.2008 р. Позивачем було надано Відповідачу звіт №11 консультанта-спеціаліста з інженерних послуг за період з 01 квітня по 25 квітня 2008 року, погоджений Відповідачем (копія є у матеріалах справи).

23.08.2008 р. Позивачем та Відповідачем було підписано Акт №11 здачі-приймання послуг за Договором №3.1.3/IC/DC-18 від 23 липня 2007 року, відповідно до якого Позивачем було надано, а Відповідачем прийнято послуги за квітень 2008 р.

02.10.2007 р. платіжним дорученням №108 Відповідачем було перераховано на користь Позивача грошові кошти за Договором у розмірі 2410, 00 грн. (копія є у матеріалах справи).

17.10.2007 р. платіжним дорученням №107 Відповідачем було перераховано на користь Позивача грошові кошти за Договором у розмірі 7575, 00 грн. (копія є у матеріалах справи).

13.11.2007 р. платіжним дорученням №142 Відповідачем було перераховано на користь Позивача грошові кошти за Договором у розмірі 7575, 00 грн. (копія є у матеріалах справи).

21.12.2007 р. платіжним дорученням №189 Відповідачем було перераховано на користь Позивача грошові кошти за Договором у розмірі 11362, 50 грн. (копія є у матеріалах справи).

14.04.2008 р. Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду №2 до Договору (копія є у матеріалах справи), відповідно до якої сторонами було подовжено строк дії Договору до 23.07.2009 р. та встановлено новий розмір вартості надаваних послуг у 201939, 40 грн., що еквівалентно 39988, 00 доларів США за курсом Національного банку України на дату підписання Договору.

18.09.2008 р. Відповідачем було направлено Позивачу лист за №560, яким Відповідач повідомив про розірвання Договору з 05.10.2008 р.

01.10.2008 р. Позивачем було направлено Відповідачу відповідь на вищезазначений лист, яким Позивач повідомив про те, що вважає Договір чинним, повідомив про систематичне порушення Відповідачем умов Договору та просив погасити заборгованість у розмірі 40717, 93 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення представників Позивача та Відповідача, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.

Договір між Позивачем та Відповідачем за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Правовідносини сторін щодо підряду регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 63 ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Ст. 907 ЦК України встановлено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно з ст. 188 Господарського кодексу України (надалі «ГК України») та ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства України, розірвання договорів у односторонньому порядку допускається у випадках, коли це прямо передбачено нормами чинного законодавства або положеннями самого договору.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з розділу 14 Договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем, сторонами у момент укладення Договору було погоджено та встановлено право кожної з сторін розірвати Договір у випадках, передбачених Договором, та за умови попередження про це іншої сторони не менш, ніж за 2 тижні.

Відповідне повідомлення Відповідачем було направлено Позивачу та отримано ним (що не заперечується представником Позивача та випливає з змісту його відповіді) за 2 тижні до моменту фактичного розірвання (припинення дії) Договору.

Таким чином, нормами Договору було передбачено розірвання Договору кожною з сторін (одностороннє розірвання договору), а тому, відповідно до ст. 188 ГК України та ст. 651 ЦК України таке розірвання Договору у односторонньому порядку є законним та допустимим.

Твердження Позивача про те, що таке розірвання згідно з розділом 14 Договору можливе лише за погодженням сторін суд не приймає до уваги як таке, що не ґрунтується на обставинах справи та суперечить умовам Договору, оскільки тим самим розділом 14 Договору передбачено у випадку такого розірвання попередження «іншої сторони не менш ніж за 2 тижні», що є нелогічним та необґрунтованим у випадку розірвання Договору, як стверджує Позивач, за «волевиявленням обох сторін», тобто, фактично, шляхом укладення додаткової угоди чи вчинення іншого письмового правочину.

Крім того, відповідно до ст. 14 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Будь-якими нормами чинного законодавства України, а також положеннями самого Договору не передбачено такого способу захисту порушеного права як визнання правочину (договору) дійсним.

З огляду на це та з урахуванням тієї обставини, що положеннями Договору передбачено одностороннє розірвання Договору і Відповідачем було здійснено направлення відповідного повідомлення на адресу Позивача у передбачений Договором строк, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог Позивача у частині визнання Договору діючим та зобовязання Відповідача виконувати належним чином умови Договору.

Що стосується позовних вимог Позивача щодо стягнення заборгованості з оплати роботи Позивача на суму 40717, 93 грн., то з указаного приводу суд зазначає наступне.

Згідно з розділом 3 Договору Відповідач сплачує Позивачу за послуги, надані у відповідності до додатку «А»суму, яка не перевищує 95950, 00 грн., що еквівалентно 19000, 00 доларів США за курсом Національного банку України на дату підписання Договору. Зазначена сума встановлена з урахуванням усіх витрат Позивача, а також будь-яких зобовязань Позивача щодо сплати податків.

Пунктом «В»розділу 3 Договору передбачено, що Відповідач сплачує Позивачу винагороду за надані послуги у відповідності до місячної ставки, узгодженої та визначеної у додатку С «Вартість послуг».

Згідно з пп. ІІ пункту «D» розділу 3 Договору Позивач подає рахунки для оплати по мірі надання послуг, як правило, у останній день поточного місяця. За погодженням Відповідачем можуть встановлюватися інші терміни подання рахунків.

Таким чином, відповідно до умов Договору оплата надаваних Позивачем послуг підлягала здійсненню на підставі виставлених Позивачем рахунків.

У матеріалах справи знаходяться рахунки №12 від 30.05.2008 р. на суму 7575, 00 грн., №13 від 30.06.2008 р. на суму 7575, 00 грн., №14 від 31.07.2008 р. на суму 7903, 03 грн., №15 від 31.08.2008 р. на суму 8832, 45 грн., №16 від 30.09.2008 р. на суму 8832, 45 грн. Загальна сума вказаних вище рахунків складає 40717, 93 грн.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що зазначені рахунки дійсно виставлялися Позивачем Відповідачу та отримувалися останнім. Вказані рахунки містять лише підпис Позивача.

Акти здачі-приймання послуг та відповідні звіти, на підставі яких Позивачем складалися зазначені вище рахунки, також містять підписи лише Позивача та не затверджені і не погоджені стороною клієнта відповідача. Умовами Договору та Додаткової угоди №2 до нього визнання послуг такими, що є прийнятими Відповідачем за одностороннім актом, так само, як і оплата за такими актами на підставі рахунків не передбачена. До того ж ініційована судом звірка взаємних розрахунків сторін по суті не відбулася , оскільки сторони до належного 2-х стороннього висновку не дійшли .

Тому суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості з оплати роботи Позивача на суму 40717, 93 грн. є недоведеними , необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Стосовно зустрічних позовних вимог Відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 додатку «А»«Технічне завдання та обсяг робіт»Відповідач зобовязувався надати належне службове приміщення для Позивача у центральному офісі Відповідача у Києві, а також необхідне для роботи офісне обладнання, тобто, персональний компютер з принтером та доступом до Інтернету, службовий телефон приєднаний до телефонної лінії, шафки для зберігання документів тощо.

01.08.2007 р. Позивачем було складено Охоронну розписку, відповідно до якої ним було отримано від Відповідача у тимчасове користування на період з 01.08.2007 р. по 23.07.2008 р. ноутбук DELL CN-0NF743-48643-73D-0045 та блок живлення до ноутбука (копія є у матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, вказане майно було надано Позивачу для виконання договірних зобовязань за умовами укладеного Договору.

Станом на сьогоднішній день зазначений Договір фактично є таким, що припинив свою дію, будь-яких додаткових угод стосовно продовження дії Договору сторонами не укладалося, і у матеріалах справи докази зворотного відсутні.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, виходячи з того, що станом на сьогоднішній день Договір фактично є таким, що припинив свою дію, то правова підстава, на якій Позивачем було набуто від Відповідача майно: ноутбук DELL CN-0NF743-48643-73D-0045 та блок живлення до ноутбука, відпала.

Будь-яких додаткових правочинів стосовно зазначеного майна сторонами не вчинялося, доказів зворотного до суду не надавалося, і у матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що вищезазначене майно: ноутбук DELL CN-0NF743-48643-73D-0045 та блок живлення до ноутбука станом на сьогоднішній день перебуває у Позивача без належних правових підстав та підлягає поверненню Відповідачу відповідно до норм чинного законодавства України.

Таким чином, суд вирішує, що позовні вимоги Відповідача за зустрічним позовом у частині зобовязання Позивача повернути повноважному представнику Відповідача ноутбук DELL CN-0NF743-48643-73D-0045 та блок живлення до ноутбука є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог Відповідача у частині стягнення з Позивача грошових коштів у розмірі 70000 грн., то суд приходить до висновку, що зазначені вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені грошові кошти були сплачені Відповідачем на користь Позивача за надавані за Договором послуги згідно актів №№1-11 та виставлених на підставі них рахунків. Зазначені акти, а також звіти про надані послуги були підписані Позивачем та погоджені Відповідачем, про що свідчить підписи повноважних представників Відповідача та відбитки круглої печатки Відповідача (копії актів та звітів є у матеріалах справи).

У зазначених актах та звітах не міститься будь-яких відомостей стосовно неякісного надання Позивачем послуг на користь Відповідача, а так само сторонами у справі не надано до суду будь-яких доказів відмови Відповідача від прийняття відповідних послуг за зазначеними актами у звязку з неналежною якістю таких послуг. Рішення Господарського суду Рівненської області, на які посилається Відповідач як на підставу своїх вимог, не можуть бути належними доказами у справі, оскільки зазначені рішення прийнято у господарських справах, стороною у яких Позивач не був, і будь-якої участі у їх розгляді Позивач не приймав, а Відповідачем у цих справах виступали інші особи, які не є учасниками даної справи. Крім того, Відповідачем у справі не надано доказів, які б підтверджували факт наявності причинно-наслідкового звязку між діями Позивача та порушенням своїх договірних зобовязань перед Відповідачем з боку третіх осіб, вказаних у рішеннях Господарського суду Рівненської області, на які посилався Відповідач.

Лист міністерства фінансів України від 13.03.2008 р. №31-25020-02-5/8514 (копія є у матеріалах справи) також не визнається судом у якості належного доказу по даній справі, оскільки зазначений лист стосується поточних фінансових розрахунків по проекту та не містить жодної конкретної претензії до діяльності саме Позивача.

Згідно зі ст. 32 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Такі обставини доводяться сторонами та встановлюються судом на підставі доказів у справі, які подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі можуть бути письмові і речові докази, висновки судових експертів, а також пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, проаналізувавши наявні у ній докази та оцінивши їх відповідно до норм чинного законодавства України за внутрішнім переконанням прийшов до висновку про те, що позовні вимоги за основним позовом є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Що стосується вимог за зустрічним позовом, то суд вирішує, що зазначені вимоги підлягають задоволенню в частині витребування від Позивача належного Відповідачу майна, а у решті вимог Відповідачу слід відмовити.

Оскільки у задоволенні основного позову відмовлено, а зустрічні позовні вимоги задоволено частково, то згідно ст. 49 ГПК України судові витрати за зустрічним позовом покладаються на Позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 15, 16, 387, 651, 901, 905, 907, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 5, 32, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.У позові фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 до Державної установи «Директорат програм розвитку освіти»(м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 27-а; ідентифікаційний код 33603842) про визнання договору чинним, зобовязання виконати умови договору та стягнення заборгованості за договором у сумі 40717, 93 грн. відмовити.

2.Зустрічний позов задовольнити частково.

3.Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_1 повернути повноважному представнику Державної установи «Директорат програм розвитку освіти»(м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 27-а; ідентифікаційний код 33603842) ноутбук DELL CN-0NF743-48643-73D-0045 та блок живлення до ноутбука.

4.У решті зустрічних позовних вимог відмовити.

5.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Державної установи «Директорат програм розвитку освіти»(м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 27-а; ідентифікаційний код 33603842) 85 (вісімдесят пять) гривень державного мита та 315 (триста пятнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Дата підписання рішення 13 жовтня 2009 року.