Справа № 373/508/16-к
В И Р О К
Іменем України
25 квітня 2016 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
в складі:
головуючого судді Залеської А.О.
за участі: секретаря Руденко О.М.,
прокурора Ємець В.Ю.,
потепілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
обвинуваченого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницькому кримінальне провадження, ЄРДР № 12016110240000177 від 20.02.2016, по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 04.04.2014 Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., який сплатив 05.05.2014,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185 та ч.2 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3, обвинувачується в тому, що він, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість за вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04.04.2014, яким він засуджений за ч.1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірів пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., який виконав 05.05.2014, на шлях виправлення не став та знову вчинив злочини при наступних обставинах.
29.05.2014 ОСОБА_3, перебуваючи в будинку за місцем проживання своєї рідної сестри ОСОБА_1 за адресою: вул. Миру, 35, с. Дівички, Переяслав-Хмельницького району Київської області, помітив, що у шкатулці для коштовностей, яка стояла на столі у спальній кімнаті, знаходяться вироби із золота. В цей час у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи з корисливих мотивів, з метою збагачення, дочекавшись того, що його ніхто не бачить і за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 взяв із шкатулки для коштовностей золотий ланцюжок, загальною вагою 3,66 г., чистою вагою золота 3,61г., який належить ОСОБА_1, та залишив приміщення вказаного будинку. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 майнової шкоди на суму вартості викраденого золотого ланцюжка - 985 грн. 93 коп., яка визначена висновком судово-товарознавчої експертизи №4/518 від 24.03.2016
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, як крадіжка.
12.06.2014 ОСОБА_3, перебуваючи в будинку за місцем проживання своєї рідної сестри ОСОБА_1 за адресою: вул. Миру, 35, с. Дівички, Переяслав-Хмельницького району Київської області, достовірно знаючи, що у шкатулці для коштовностей, яка стояла на столі у спальній кімнаті, знаходяться вироби із золота, вирішив повторно вчинити таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел та переслідуючи корисливий мотив, з метою збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, дочекавшись того, що його ніхто не бачить і за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 зайшов до спальної кімнати та взяв із шкатулки для коштовностей кулон із золота, вагою 2,03 г., який належить ОСОБА_1, та залишив приміщення вказаного будинку. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 майнової шкоди на суму вартості викраденого золотого кулона - 549 грн. 50 коп., яка визначена висновком судово-товарознавчої експертизи №4/518 від 24.03.2016.
25.06.2014 ОСОБА_3, перебуваючи в будинку за місцем проживання своєї рідної сестри ОСОБА_1 за адресою: вул. Миру, 35, с. Дівички, Переяслав-Хмельницького району Київської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, дочекавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і його ніхто не бачить, зайшов до спальної кімнати та повторно викрав зі шкатулки для коштовностей, яка стояла на столі, золотий перстень загальною вагою 2,57 г., чистою вагою золота 2,53 г., який належить чоловіку рідної сестри ОСОБА_2, після чого залишив приміщення вказаного будинку. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на суму вартості золотого персня - 733 грн. 78 коп., яка визначена висновком судово-товарознавчої експертизи №4/518 від 24.03.2016.
30.06.2014 ОСОБА_3, перебуваючи в будинку за місцем проживання своєї рідної сестри ОСОБА_1 за адресою: вул. Миру, 35, с. Дівички, Переяслав-Хмельницького району Київської області, знаючи, що у шкатулці для коштовностей, яка стояла на столі у спальній кімнаті, знаходяться вироби із золота, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, дочекавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і його ніхто не бачить, зайшов до спальної кімнати та повторно викрав зі шкатулки для коштовностей золоту каблучку з каменем, загальною вагою 1,3 г., чистою вагою золота 1,25 г., яка належить ОСОБА_1, та залишив приміщення вказаного будинку. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 майнової шкоди на суму вартості золотої каблучки - 359 грн. 46 коп., яка визначена висновком судово-товарознавчої експертизи №4/518 від 24.03.2016.
Вищевказані повторні дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, як крадіжка, вчинена повторно.
В судовому засіданні обвинувачений вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, а також визнав всі фактичні обставини, встановлені досудовим розслідуванням.
Обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили суд затвердити угоду про примирення, укладену 25.04.2016 в м. Переяслав-Хмельницькому, та призначити узгоджене сторонами покарання, посилаючись на те, що всі матеріальні питання вони вирішили і потерпілі не бажають суворого покарання винному.
За змістом угоди про примирення ОСОБА_3 повністю визнає свою винуватість в інкримінованих йому злочинах та загальний розмір заподіяної шкоди, що визначається вартістю викраденого майна 2628 грн. 67 коп., з них: шкода, завдана ОСОБА_1 становить 1894 грн. 89 коп, а шкода завдана ОСОБА_2 733 грн. 78 коп.
За умовами угоди 25.04.2016 ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 розписку, згідно якої зобовязався повністю відшкодувати потерпілому шкоду, завдану кримінальним правопорушенням до 01.11.2016.
Сторони угоди погодили вид та міру покарання: за ч.1 ст. 185 КК України штраф в розмірі пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який виконувати самостійно; за ч.2 ст. 185 КК України один рік обмеження волі з випробуванням, з іспитовим строком на один рік.
Суд переконався в добровільності сторін на укладання угоди.
Обвинувачений запевнив суд, що вищевказана угода укладена ним добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу чи погроз.
Потерпілі також підтвердили добровільність укладення угоди про примирення. Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним (обвинуваченим) може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст. 185 КК України та злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, в яких обвинувачується ОСОБА_3, є злочинами середньої тяжкості.
Судом зясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені в п.1 ч.5 ст. 474 КПК України та не бажає скористатися ними.
Наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473, ст. 476 КПК України обвинуваченому та потерпілим розяснені та їм зрозумілі.
Обвинувачений запевнив суд, що йому цілком зрозуміла суть та характер обвинувачення, в якому він визнає себе винним, погоджується з видом та мірою покарання, яке сторони передбачили в угоді та зобовязується його виконати.
За своїм змістом угода про примирення між потерпілими та обвинуваченим відповідає вимогам ст. 471 КПК України: викладені в ній обставини, за яких було вчинено кримінальні правопорушення, формулювання обвинувачення є такими як і в предявленому прокурором обвинуваченні; кваліфікація кримінальних правопорушеннь, в яких обвинувачується ОСОБА_3 є правильною, умови угоди, в тому числі в частині покарання, відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи, інтереси сторін чи інших осіб; узгоджене сторонами покарання може бути реально відбуте (виконане) обвинуваченим, виключень для його застосування немає; підстав вважати, що укладання угоди не було добровільним також немає; фактичні обставини вчинення злочину судом перевірені та є достатніми для визнання винуватості, злочинні дій ОСОБА_3 кваліфіковані правильно.
Враховуючи зміст угоди про примирення та безумовне визнання своєї вини обвинуваченим, суд дійшов наступних висновків.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 185 КК України.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України.
Погоджене сторонами покарання відповідає закону про кримінальну відповідальність та, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання винного.
ОСОБА_3 за місцем проживання негативних характеристик не має, працює, раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, у вчиненому щиро розкаявся перед судом.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість затвердити угоду про примирення з ухваленням вироку та призначити узгоджене сторонами покарання, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Витрати на залучення експерта в сумі 263 грн.88 коп., що підтверджується довідкою, на підставі ст. 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Речові докази відсутні
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 468, 469, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
Затвердити угоду про примирення в кримінальному провадженні ЄРДР № 12016110240000177, укладену 25 квітня 2016 року в м. Переяслав-Хмельницькому між потерпілою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, потерпілим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 та обвинуваченим ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами покарання: за ч.1 ст. 185 КК України - у виді штрафу в розмірі пятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот пятдесят) гривень; за ч.2 ст. 185 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч.3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік
У відповідності до ст. 76 КК України покласти на нього обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта Черкаського НДЕКЦ (р/р 31116115700008, ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, Код отримувача 38031150) в розмірі 263 грн. 88 коп.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області з врахуванням положень ч.3 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя
Судове рішення № 57375214, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 25.04.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 373/508/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: