Ухвала суду № 57372167, 19.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 р.Справа № 816/100/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2016р. по справі № 816/100/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР СНЕК"

до Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР СНЕК" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 18 серпня 2015 року № 0004602202/99, № 0004612202/100.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2016р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР СНЕК" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 18 серпня 2015 року № 0004602202/99, № 0004612202/100. Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39780421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР СНЕК" (код ЄДРПОУ 36410581) витрати зі сплати судового збору в розмірі 22954,55 грн.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції , подала апеляційну скаргу , вважає постанову прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, наданням невірної оцінки обставинам справи та доказам , просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2016р., винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР СНЕК" заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , вважає постанову суду першої інстанції правомірною та просить суд апеляційної інстанції залишити постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 року без змін , апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "ЛІДЕР СНЕК" (код ЄДРПОУ 36410581) зареєстроване в якості юридичної особи, перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість (т. 1, а.с. 235-237).

Працівниками Кременчуцької ОДПІ на підставі направлення №4/16-03-22-05 від 17.07.2015 та наказу № 24 від 17.07.2015, виданого Кременчуцькою ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області, відповідно пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ЛІДЕР СНЕК" (код ЄДРПОУ 36410581) з питань взаємовідносин з ПП "Орім" (код ЄДРПОУ 39355541) за жовтень-листопад 2014 року та правомірність відображення їх в податковій звітності.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 31.07.2015 №5/16-03-22-05/36410581, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 198.1, пункту 198.4, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого платником занижено податок на додану вартість на загальну суму 940 003,33 грн. за листопад 2014 року та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 120 298,33 грн. за грудень 2014 року (т. 1, а.с. 15-27, т. 3, а.с. 28).

На підставі акта перевірки від 31.07.2015 №5/16-03-22-05/36410581 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.08. 2015 року:

№ 0004602202/99, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 1 410 005 грн., в тому числі 940033,33 грн. - за основним платежем та 470001,67 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1, а.с. 43);

№ 0004612202/100, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 120298,33 грн. (т. 1, а.с. 45).

Позивач донараховані податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції не сплатив, а податкові повідомлення-рішення про їх застосування оскаржив в адміністративному порядку.

За результатами процедури адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень вищі контролюючі органи залишили скарги ТОВ "ЛІДЕР СНЕК" без задоволення, податкові повідомлення-рішення від 18.08.2015 року № 0004602202/99 та № 0004612202/100 - без змін.

Висновок про заниження ТОВ "ЛІДЕР СНЕК" податку на додану вартість та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду по взаємовідносинах з ПП "Орім", відповідач обґрунтовує наявністю у своєму розпорядженні податкової інформації №170/10-13-22-05/39355541від 18.03.2015 щодо спектру фінансово-господарської діяльності ПП "Орім" (код ЄДРПОУ 39355541) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та з контрагентами - покупцями за період з 01.09.2014 по 31.01.2015. Так, перевіркою встановлено порушення щодо завищення позивачем витрат та податкового кредиту в частині господарських правовідносин з Приватним підприємством "Орім", що стосувались придбання маркетингових послуг. Так, відповідач переконаний, що придбання таких послуг не пов'язане з господарською діяльністю позивача та не призвело до отримання останнім позитивного результату, а саме - прибутку від придбання таких послуг.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того , що висновок податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України не відповідає встановленим обставинам справи.

Колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Згідно з пп.14.1.108 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "ЛІДЕР СНЕК" та ПП "Орім" укладено договір про надання маркетингових послуг №172 від 01.09.2014 (т. 1, а.с. 85-88).

За умовами цього договору ПП "Орім" (Виконавець) зобов'язується надати ТОВ "ЛІДЕР СНЕК" (Замовник) послуги, а Замовник зобов'язується прийняти належно надані Виконавцем послуги і оплатити їх на умовах і в порядку, вказаному в цьому договорі. Перелік та види послуг, які Виконавець надає Замовнику, вказані в Додатку № 1 до договору, який є невід'ємною його частиною.

Після завершення надання, передбачених даним Договором, щомісячних послуг Виконавець передає Замовникові Акти здачі-прийняття наданих послуг у двох екземплярах, підписані уповноваженою особою Виконавця та скріплені його печаткою. Для отримання актів здачі-прийняття наданих послуг Замовник зобов'язаний в строк з 12-го по 15-те число (включно) місяця, що настає за звітним, забезпечити явку свого уповноваженого представника за адресою: АДРЕСА_1. Уповноважений представник Замовника зобов'язаний мати при собі оригінал довіреності Замовника, що підтверджує його повноваження для отримання від Виконавця актів здачі-прийняття наданих послуг, також зобов'язаний надати Виконавцю копію даної довіреності.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє на протязі 12 місяців.

Згідно додатку № 1 до договору, який підписано сторонами, визначено перелік послуг ( проведення фокус-груп, кількісного маркетингового дослідження у форматі польового анкетування (відкриті питання ), визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі, визначення залишків продукції в магазинах, що приймали участь у дослідженні, визначення об'єму продажу товарів, в торгівельних точках у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні, проведення фокус-груп, проведення кількісного маркетингового дослідження у форматі польового анкетування ( відкриті питання ), проведення телефонного опитування респондентів, визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі, визначення залишків продукції в магазинах, що приймали участь у дослідженні , проведення фокус-груп , проведення кількісного маркетингового дослідження у форматі польового анкетування (закриті питання), визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі, визначення залишків продукції в магазинах, що приймали участь у дослідженні, визначення об'єму продажу товарів в торгівельних точках у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні , проведення фокус-груп, проведення кількісного маркетингового дослідження у форматі польового анкетування ( відкриті питання ), проведення телефонного опитування респондентів, визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі , визначення залишків продукції в магазинах , що приймали участь у дослідженні, визначення об'єму продажу товарів в торгівельних точках у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні, проведення фокус-груп, проведення кількісного маркетингового дослідження у форматі польового анкетування ( відкриті питання ) , обробка результатів маркетингового дослідження та надання звіту, визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі, визначення залишків продукції в магазинах, що приймали участь у дослідженні, визначення об'єму продажу товарів в торгівельних точках у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні, проведення фокус-груп, проведення кількісного маркетингового дослідження у форматі польового анкетування (закриті питання), визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі, визначення залишків продукції в магазинах, що приймали участь у дослідженні, визначення об'єму продажу товарів в торгівельних точках у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні), одиниці виміру, період та вартість послуг.

На виконання умов даного договору сторонами складено акти здачі - прийняття робіт (послуг) від 30.11.2014 № 005209 (т. 1, а.с. 93), згідно якого Виконавець надав, а Замовник отримав маркетингові послуги у повній відповідності до додатків до договору № 172 від 01.09.2014 (т. 1, а.с. 89-90) вартістю 721 790,00 грн., в т.ч. ПДВ 120 298,33 грн. та від 31.10.2014 р. № 002201 вартістю 5 640 020,00 грн., в т.ч. ПДВ 940 003,33 грн.

ПП "Орім" виписано податкові накладні № 336 від 31.10.2014 та № 919 від 30.11.2014 на вартість маркетингових послуг, на підставі яких позивачем і було включено ПДВ в розмірі 1 060 301,66 грн. до складу податкового кредиту, в т.ч.: у листопаді 2014 року суму 940 003,33 грн. та грудні 2014 року суму 120 298,33 грн.

На підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій за вказаним договором позивачем надані до суду наступні документи: податкові накладні (т. 2, а.с. 197-198); платіжні доручення (т. 2, а.с. 199-211); акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) з додатками (т. 1, а.с. 93-101, 125-164); звіти про виконання маркетингових послуг (т. 1, а.с. 102-124, 165-250, т. 2, а.с. 1-191).

Зміст господарських операцій, який наведений в актах здачі-прийняття робіт (наданих послуг), співпадає і відповідає переліку послуг, що перелічені в кожному зі Звітів про маркетингові дослідження.

Оплата за надані послуги не заперечується відповідачем про, що зазначено в акті перевірки та підтверджено платіжними дорученнями № 1444 від 09.12.2014 на суму 670 000,00 грн., № 1445 від 09.12.2014 на суму 330 000,00 грн., № 6963 від 09.12.2014 на суму 2 000 000,00 грн., №6967 від 10.12.2014 на суму 1 000 000,00 грн., № 1453 від 11.12.2014 на суму 90 000,00 грн., № 6970 від 11.12.2014 на суму 410 000,00 грн, № 6975 від 11.12.2014 на суму 1 140 020,00 грн., № 7206 від 30.12.2014 на суму 721 790,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що головною умовою для врахування у складі податкового кредиту витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку. Підтвердженням зв'язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб'єкта господарювання можуть бути, зокрема, договір на проведення маркетингових досліджень. В свою чергу, підтвердженням фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути, зокрема, але не виключно, такі документи: акт приймання-передачі послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг; звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику.

Судом досліджено первинні документи, які є підставою для бухгалтерського обліку та податкового обліку, встановлено реальне виконання договору про надання маркетингових послуг , укладеного з контрагентом ПП "Орім" , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями належно оформлених, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинних документів (договори, податкові накладні, акти здачі - прийняття робіт (послуг), платіжні доручення, звіти про виконану роботу по наданню послу, договір про надання послуг по розміщенню реклами з додатками до нього і документами в підтвердження його виконання).

Також, слід зазначити, що жодним нормативно - правовим актом не затверджено форми бланку акту приймання виконаних робіт (послуг) чи звіту про виконані (надані) послуги, крім законодавчо встановленого мінімуму обов'язкових реквізитів, встановлених ст. 9 Закону № 996-XIV для первинних та зведених облікових документів - назва документа (форми), дата і місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, наявність певних недоліків чи неточностей у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися). Крім того, необхідно зазначити, що не зазначення певної інформації при заповненні актів приймання виконаних робіт (послуг) носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості.

Акти виконаних послуг містять всі обов'язкові реквізити документу, а відсутність в них деталізації змісту послуг не позбавляє їх правової та доказової сили, оскільки фактично господарські правовідносини між позивачем та його контрагентами відбулись, що підтверджується наявними в матеріалах справи іншими документами, які, в тому числі, розкривають зміст та обсяг отриманих позивачем послуг .

Податковий орган в апеляційній скарзі посилається на те , що акти виконаних послуг складені в м. Дніпропетровськ, проте юридична адреса ПП «Орім» - 08133 м Вишневе вул. Святоюріївська, буд. 11 .

Однак , колегія суддів зазначає, що в реквізиті «дата та місце складання» не обов'язково зазначається юридична адреса сторін, а зазначається саме місце укладення.

Відповідно до листа від ПП «ОРІМ» від 15.04.2016р. в період з 01.10.2014р. по 30.06.2015 року між ПП «ОРІМ» та ТОВ «РЕК АЛЬФА» укладений договір оренди нежитлового приміщення № 774 від 01.10.2014 року, згідно якого в користування ПП «ОРІМ» було передано нежитлове приміщення площею 80,7 кв,м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1.

Доводи апелянта з посиланням на відсутність документального підтвердження перебування ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 для підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) до уваги судом не приймаються, оскільки відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; та інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи. Документи на підтвердження перебування ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 для підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не були витребувані контролюючим органом під час перевірки.

Також , позивачем зазначено, що відповідно до посадової інструкції виконавчого директора ОСОБА_2, його завданнями та обов'язками є: "Систематично відвідує підпорядковані території з метою встановлення партнерських відносин, погодження стратегії співпраці та укладання угод з партнерами з урахуванням стратегічних цілей підприємства" (п. 2.11). В правах директора виконавчого зазначено наступне: "Підписувати договори, угоди та інші документи, що підтверджують виконання даних договорів та угод" (т. 2, а.с. 224-226).

Тобто, підписання актів здачі-приймання наданих послуг та отримання звітів у м. Дніпропетровську директором виконавчим ОСОБА_2 є безпосереднім його обов'язком, передбаченим посадовою інструкцією, та не потребує направлення на відрядження та видання відповідного наказу.

Також, матеріали справи свідчать, що отримані позивачем послуги безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю (виробництво та реалізація снекової продукції).

Згідно видів діяльності КВЕД є безпосереднім виробником снекової продукції (насіння соняшника смаженого солоного та несолоного, насіння гарбузового смаженого солоного, ядер арахісу смаженого солоного та ін. продукції під торгівельними марками «ХОМКА», «КОЗА НОСТРА», «ПОТІШКИ»).

В обґрунтування необхідності проведення маркетингових послуг саме в торгівельних точках мережі ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» позивач вказує на те, що 01.10.2014 року між ТОВ «ЛІДЕР СНЕК» (постачальник) та «ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (покупець) був укладений договір поставки № 58599, відповідно до якого постачальник зобов'язаний в порядку та у строки, встановлені договором, передати у власність покупцю у визначеній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а останній - прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, визначених вказаним договором. За даним договором позивач постачав ТОВ «АТБ- МАРКЕТ» снекову продукцію під торгівельними марками «ХОМКА», «КОЗА НОСТРА» . Також, між ТОВ «ЛІДРР СНЕК та ТОВ «АТБ- МАРКЕТ» 24 лютого 2014 р. був укладений договір № 58921, відповідно до якого постачальник зобов'язаний в порядку та у строки, встановлені договором, виготовити та передати у власність покупцю у визначеній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а останній - прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, визначених вказаним договором. За даним договором позивач постачав ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» снекову продукцію під торгівельною маркою «РІКАТЕ», яка є власністю ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» .

В свою чергу, згідно листа ПП «ОРІМ» від 15.04.2016 року та доданих копій документів, ПП «ОРІМ» 1 вересня 2014 року уклало з ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» договір на надання послуг № 68259, згідно якого ПП «ОРІМ» отримувало за плату у ТОВ «АТБ- МАРКЕТ» інформацію щодо обсягів продажу в торгівельних точках, залишків продукції в магазинах, відносної динамки продажу продукції, середньоденних обсягів продажу.

До матеріалів справи надані вказані договори з додатками, додаткові угоди, протоколи випробування зразків, специфікація.

З пояснень позивача вбачається, що звіт про продажі продукції в кількісному вираженні дозволяє побачити відхилення від плану продажів і ефективність маркетингової політики підприємства, аналізувати причини зменшення обсягів продажів. Звіти про продажі продукції в грошовому вираженні дозволяє побачити відхилення від плану продажів і ефективність маркетингової політики підприємства, аналізувати причини зменшення обсягів продажів. Звіт про залишки дозволяє контролювати кількість залишків товарів в магазинах торговельної мережі з метою ініціювання зміни (збільшення / зменшення) товарних запасів по досліджуваним торговим об'єктам для визначення їх оптимального рівня, аналізувати залишки як індивідуально по кожному обраному магазину, так і групувати торговельні точки мережі по територіальній приналежності для оцінки кількості залишків по територіальним одиницям. Звіт про відносну динаміку продажів служить для визначення тенденцій попиту на товар, допомагає у відстеженні сезонності або впливу інших факторів (якщо в динаміці простежуються тенденції, необхідно шукати їх причину всередині підприємства або в зовнішньому середовищі).

Завдяки переліченим звітам є можливість здійснювати планування виробництва і продажів, діяти в напрямку освоєння випуску нових товарів і розширення виробництва, якщо передбачається зростання обсягу продажів, або приймати ряд екстрених заходів при зниженні попиту, відслідковувати зміну середньої ціни відвантаження товару при наявності різних бонусів або знижок партнерам , побачити динаміку продажів і порівняти з попереднім місяцем, що допоможе своєчасно виявити значущі відхилення в продажах для їх коригування, аналізувати динаміку продажів як індивідуально по кожному обраному магазину, так і групувати торговельні точки мережі по територіальній приналежності для оцінки динаміки продажів за територіальним одиницям.

Для можливості конкурування у ринковому середовищі товариство змушене значно більше звертати уваги до питань вивчення кон'юнктури ринку, дослідження переваг покупців, прогнозування обсягу продажу, дослідження ефективності рекламної діяльності та враховуючи те, що продукти харчування ,що реалізовувалися в торгівельних мережах ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та досліджувалися ПП «ОРІМ»,мають обмежений строк придатності, неможливо заздалегідь сформувати достатні для реалізації обсяги продукції. Тому, позивач змушений постійно вивчати споживчий ринок з метою, по-перше, зменшення продукції, що підлягає поверненню покупцем у зв'язку із закінченням строку придатності у зв'язку з низьким попитом, що передбаченого договором поставки з ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», та як результат, зменшення збитків позивача, по-друге, збільшення обсягу продажу поставленої продукції, введення на ринок нових позицій товарів, по-третє, регулювання цін на продукцію в умовах конкуренції та з врахуванням сезонного і платоспроможного попиту на продукцію, що дозволяє спрогнозувати збільшення власного доходу та у зв'язку з тим, що у штаті позивача відсутні необхідні для цього трудові ресурси, позивач уклав договір з ПП «Орім» на надання маркетингових послуг, які в подальшому були використані позивачем у його господарській діяльності.

Крім того, у результаті отримання маркетингових послуг від ПП «ОРІМ» позивач у грудні 2014 року зміг збільшити обсяг реалізації продукції за укладеними договорами з ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» майже на 3 млн. грн. , в підтвердження чого до матеріалів справи надано оборотно- сальдова відомість по рахунку 361 за листопад 2014 р. - листопад 2015 року.

Показники продажів вплинули на укладення з 01 січня 2015 року нового договору з ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» № 58599 від 01.01.2015 року. Т

Також, за результатами отриманих досліджень від ПП «ОРІМ» позивач створив продукцію під новою торгівельною маркою «ПОТІШКИ», яка почала реалізовуватися в торгівельних точках АТБ вже за новим договором.

Важливим фактом також є те, що ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» не дивлячись на умови оплати поставленої продукції по договору (п. 3.1 договору, який передбачає оплату протягом 90 календарних днів з моменту поставки), вже через 30-60 календарних днів здійснювало оплату поставленого товару.

Тобто, вищевикладене свідчить про те, що послуги , отримані позивачем від ПП «ОРІМ» , мають безпосереднє відношення до господарської діяльності підприємства позивача, оскільки кінцевою їх метою є збільшення об'ємів продажу товару та є великою економічною вигодою від укладення позивачем договору надання маркетингових послуг з ПП «ОРІМ».

Доводи апелянта з посиланням на про те, що перевіркою встановлено недоцільність придбання маркетингових послуг у ПП "Орім" у зв'язку із наявністю у позивача маркетингового відділу спростовані позивачем, оскільки маркетинговий відділ ТОВ "ЛІДЕР СНЕК" складається з трьох маркетологів, до посадових обов'язків яких не входять функції по визначенню залишків продукції в магазинах, визначення об'ємів та динаміки продажу товарів у торгівельних точках, що підтверджено їх посадовими інструкціями (т. 2, а.с. 215-223).

Відносно зазначення того, що ПП "Орім" проводило маркетингові дослідження на базі магазинів ТОВ "АТБ-Маркет", та того, що згідно "Реєстру податкових накладних" встановлено, що згідно податкових накладних № 482 від 07.11.2014 року на суму 100 170,00 грн., № 405 від 01.12.2014 на суму 100 170,00 грн. ТОВ "ЛІДЕР СНЕК" придбавала рекламні послуги безпосередньо у ТОВ "АТБ-Маркет" колегія суддів зазначає, що ТОВ "АТБ-Маркет" надавало ТОВ "ЛІДЕР СНЕК" рекламні послуги (розміщення рекламних зображень в торгівельних точках), а не маркетингові послуги як це зазначено в Акті, що підтверджено договором про надання послуг по розміщенню реклами № 27/10 від 27.10.2014 p., який укладений між ТОВ "ЛІДЕР СНЕК" та ТОВ "АТБ-Маркет", додатком № 1 від 01.11.2014. до даного договору, податковими накладними № 405 від 01.12.2014 та № 482 від 07.11.2014 (т. 2, а.с. 227-234).

Також, до уваги не приймається посилання відповідача, як на обґрунтування своїх висновків, на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності у контрагентів позивача, оскільки такі висновки неможливо зробити без належної перевірки діяльності суб'єкта господарювання.

Відповідно до акту перевірки позивача, податковим органом не здійснювалось належної перевірки первинно-бухгалтерських документів контрагента позивача - ПП «Орім», не перевірялася наявність господарсько-правових стосунків з іншими суб'єктами господарювання по оренді основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів, наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей, наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб'єктами господарювання щодо надання послуг або виконання робіт.

Також, колегія суддів критично ставиться до посилання відповідача, як на доказ правомірності своїх висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, на податкову інформацію № 170/10-13-22-05/39355541 від 18.03.2015 щодо спектру фінансово-господарської діяльності ПП "Орім" (код ЄДРПОУ 39355541) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та з контрагентами - покупцями за період з 01.09.2014 по 31.01.2015р.

Поряд із вказаним суд звертає увагу, що предметом перевірки контрагенту позивача - ПП "Орім" були господарські відносини із його контрагентами. Будь-яких обґрунтованих та логічних пояснень з приводу взаємозв'язку господарських операцій, що викликають сумніви податкового органу щодо їх реальності із господарськими операціями, які було досліджено у ході перевірки контрагентів позивача щодо тотожності предмету господарських відносин у вказаних підприємств та їх зв'язку із виконанням зобов'язань перед позивачем податковим органом не наведено.

Колегія суддів звертає увагу на те, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх "фіктивність", відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відтак, вищевказана податкова інформація щодо контрагентів позивача не є належним та допустимим доказом у справі, а висновки про відсутність умов у ПП "Орім" для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання угоди, укладеної із позивачем, такими, що не спричинили реальних юридичних наслідків.

Посилання податкового органу на те, що до перевірки позивачем не були надані документи, які є підставою визначення витрат, а саме: наказ на проведення дослідження; план маркетингових заходів тощо, є помилковими, оскільки головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку.

Отже, платник податків належними та допустимими доказами, оцінка яких зроблена судом першої інстанції з дотриманням норм ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, спростував доводи податкового органу щодо вчинення ним податкових правопорушень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесених податкових повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 05.10.2015 року №0008171502 та №0008181502 не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною , підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду відстрочено апелянту сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення по даній справі.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2016р. по справі № 816/100/16 залишити без змін.

Стягнути на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити - отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір в розмірі 2525,0 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 25.04.2016 р.