Ухвала суду № 57363876, 19.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3535/16

Головуючий у першій інстанції:

ОСОБА_1

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Процик М.В., Дрішлюка А.І.,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 24 лютого 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року ПАТ КБ «Приват Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ОDХRRХ10350119 від 21.08.2007 року у розмірі 24041,28 грн.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 24.02.2016 року відмовлено в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк».

У апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги.

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 21.08.2007 р. між Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ОDХRRХ10350119, за умовами якого Банк надав останньому кредит в розмірі 4620 грн. на строк з 21.08.2007 року по 21.08.2008 року включно, зі сплатою 12% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Щомісячний платіж складає 473,21 грн. і повинен бути внесений з 16 по 20 число кожного місяця. Згідно договору за порушення умов кредитного договору боржник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 11,83% в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом (а.с.6).

Банк свої зобов'язання за договором виконав та видав ОСОБА_2 кредит.

ОСОБА_2 умови договору порушив, не здійснював погашення заборгованості в установлені Договором порядку та строки, таким чином в порушення умов кредитного договору зобовязання належним чином не виконував.

Судовим наказом, виданим 07.11.2008 року Роздільнянським районним судом Одеської області, з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 3356,17 грн. (а.с.4).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 станом на 14.02.2014 року має заборгованість за кредитом у сумі 24041,28 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 1602,42 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 6509,73 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 311,85 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 17352,44 грн.; штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; штраф (процентна складова) 1121,01 грн. (а.с.5).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк позовної давності.

Висновок суду про відмову у задоволенні позову відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4ст.267 ЦК України).

За договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст.257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст.261 ЦК України).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч.1 ст.259 ЦК України).

Відповідно до п.5.5 р.5 «Умови надання споживчого кредиту фізичним особам», які надані позивачем до матеріалів справи, терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредитних відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Проте такі умови в частині збільшення строку позовної давності не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не надано доказів того, що умови споживчого кредиту фізичним особам саме в такій редакції були складовою договору, підпису ОСОБА_2 на них немає, сама заява про отримання кредиту не містить відомостей для ідентифікації редакції правил, а зміна строку позовної давності не може відбуватися лише волею одного із учасників зобовязання.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність застосування загального строку позовної давності.

Судовий наказ видано 07.11.2008 року Роздільнянським районним судом Одеської області, кошти не сплачено, відтак з цього часу за тілом кредиту починається відлік строку позовної давності.

Позивач звернувся із позовом до суду 18.03.2014 року, тобто із пропуском строку позовної давності, відтак суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про часткове погашення кредиту 07.09.2009 року та 24.09.2009 року суттєво правильність висновків суду про пропуск строку позовної давності не змінюють, оскільки і з цього часу позивач пропустив строк позовної давності.

Не може бути доказом укладання між сторонами угоди на Умовах зі збільшеним строком позовної давності наказ №1897 від 22.12.2006 року «Про актуалізацію договірної бази за кредитами та депозитним процедурам», оскільки є внутрішнім документом банку, який не може бути доказом того, що він був застосований у конкретних відносинах, відтак за відсутності належних доказів обєктивно встановити те, що договір був укладений на умовах збільшеного строку позовної давності неможливо.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.304,п.1ч.1ст.307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 24 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: