Ухвала суду № 57363874, 21.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2658/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановила:

14 квітня 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом до відповідача та просив стягнути з неї заборгованість за кредитним договором, б/н від 03.10.2011 р. в розмірі 58388,09 грн., а також судовий збір у розмірі 583,88 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що03.10.2011 р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»таОСОБА_3 було укладено кредитний договір, б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (далі Кредитний договір).

Банк свої зобовязання за Кредитним договором виконав.

Однак, відповідач свої зобовязання за Кредитним договором не виконала, у звязку з чим станом на 16.03.2015 р. розмір заборгованості за Кредитним договором склав 58 388,09 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 35657,17 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 18524,34 грн., заборгованості по пені та комісії за користування кредитом в розмірі 950 грн., штрафу (фіксована частина) в розмірі 500 грн. та штрафу (процентна складова) в розмірі 2756,58 грн.

В судове засідання позивач не зявився, надіслав до суду заяву, згідно якої позов підтримав та просив розглянути справу за його відсутністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Справа була розглянута у відсутність відповідача при заочному розгляді справи.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2015 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» були задоволені.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення було відмовлено (а.с. 60).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування даного судового рішення та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що 03.10.2011 р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»таОСОБА_3 було укладено Кредитний договір, за яким Банк свої зобовязання виконав та надав відповідачу ОСОБА_3 грошові кошти.

Оскільки відповідач свої зобовязання за Кредитним договором не виконувала, то станом на 16.03.2015 р. розмір заборгованості склав 58 388,09 грн., які суд обгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача.

З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Обставини укладення Кредитного договору та порушення його умов з боку відповідача не заперечується сторонами, підтверджується матеріалами справи, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України вважаються встановленими і не підлягають доказуванню.

В даному випадку спірним є питання стосовно розміру кредитної заборгованості відповідача та щодо розгляду справи в суді першої інстанції без повідомлення її про час і місце судового засідання, що позбавило її можливості прийняти участь у справі і надати свої докази та заперечення проти позову.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 16.03.2015 року загальна заборгованість відповідача за Кредитним договором склала 58388,09 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 35657,17 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 18524,34 грн., заборгованість по пені та комісії за користування кредитом в розмірі 950 грн., штрафу (фіксована частина) в розмірі 500 грн. та штрафу (процентна складова) в розмірі 2756,58 грн. Зазначене підтверджується розрахунком, наданим позивачем до суду і який не спростований відповідачем у справі.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання,крім випадків,передбачених законом абодоговором. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України відповідач ОСОБА_3 вважається такою, що прострочила виконання зобовязання, а тому у позивача виникло право звернення до суду з вимогою про стягнення з неї всієї суми заборгованості.

Крім того, згідно зі ст.ст. 623, 624 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, а також неустойку.

Таким чином суд дійшов правильного і обгрунтованого висновку про те, що на користь позивача з відповідача слід стягнути суму заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 58388,09 грн., а також судові витрати у справі.

Що стосується доводів апелянта ОСОБА_3 про те, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся без її повідомлення про час і місце судового засідання, що позбавило її можливості прийняти участь у справі і надати свої заперечення проти позову та докази, то вони є безпідставними, з огляду на наступні обставини.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 особисто приймала участь у судовому засіданні 24.09.2015 року, що підтверджено нею в апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції (а.с.49).

При цьому, через неявку позивача, розгляд справи був відкладений на 02.11.2015 року, на 10.00 год., про що відповідач ОСОБА_3 була повідомлена особисто, як в судовому засіданні, так і під розписку, як то передбачено третім реченням ч. 5 ст. 74 ЦПК України.

Однак, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового засідання, призначене на 02.11.2015 року, на 10.00 год., відповідач ОСОБА_3 до суду не зявилась, про причини неявки суд не повідомила, у звязку з чим суд правомірно ухвалив заочне рішення.

Таким чином, при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом не було допущено порушення прав відповідача ОСОБА_3, які передбачені Конституцією та ЦПК України.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надала суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у звязку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_4

ОСОБА_2