Рішення № 5736360, 28.08.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2009 р.Справа № 16/111-09-2498 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Черкесова О.О. за довіреністю від 05.08.09р.

Від відповідача: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса Банк” до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення 15926,08 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк ” звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту ПП ОСОБА_3) про розірвання договору про надання довгострокового бланкового кредиту по акції „Новорічні привілеї” № 3/08 від 17.01.2007р. та стягнення 15926,08 грн. загальної заборгованості за вказаним договором, в тому числі простроченої заборгованості за кредитом в сумі 5136,75 грн., поточної заборгованості за кредитом у сумі 9283 грн., простроченої заборгованості за відсотками у сумі 1155,46 грн., поточної заборгованості за відсотками за квітень 2009р. у сумі 235,92 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту у розмірі 114, 95 грн.. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків по здійсненню платежів на погашення суми кредиту, нарахованих відсотків, встановлених договором про надання довгострокового бланкового кредиту по акції „Новорічні привілеї” № 3/08 від 17.01.2007р., укладеним між сторонами по справі.

Ухвалою від 17.08.2009р. господарським судом Одеської області була здійснена заміна закритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” його правонаступником - відкритим акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” (далі по тексту ВАТ „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк”).

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на вимогу суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у звязку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між ЗАТ „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” (Кредитор) та ПП ОСОБА_3 (Позичальник) 17.01.2007 року було укладено договір про надання довгострокового бланкового кредиту по акції „Новорічні привілеї” № 3/08, відповідно до умов частини 1 та п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 частини 2 якого Кредитор зобовязався надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на поточні потреби шляхом видачі готівкових коштів з позичкового рахунку або шляхом сплати коштів з позичкового рахунку Позичальника на рахунок Продавця у відповідності до цільового призначення кредиту. Сума наданого кредиту складає 20008,00 грн., які Позичальник зобовязався повернути у строк до 17.05.2010р. шляхом щомісячної сплати 715 грн. Крім того, відповідно до п. 10.1.16 Позичальником було прийнято на себе зобовязання своєчасно та в повному обсязі сплачувати відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити комісії та інші платежі, що передбачені умовами цього договору.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави „Позика”, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На виконання умов договору про надання довгострокового бланкового кредиту по акції „Новорічні привілеї” № 3/08 від 17.01.2007р. Банком відповідачу було надано кредит у сумі 20008,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №0131 від 17.01.2008р.

Згідно з ст. 193 ГК України в редакції Закону України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Положеннями частин 1, 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Крім того, відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 1 та пунктів 1.1, 1.3, 4.7, 4.13, 10.1.16 частини 2 договору про надання довгострокового бланкового кредиту по акції „Новорічні привілеї” № 3/08 від 17.01.2007р. Позичальник зобовязався повернути кредит повністю до 17.05.2010р. шляхом щомісячної сплати 715 грн, а також сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 16% річних до 15 числа місяця, наступного за місяцем, за яким нараховані відсотки.

В подальшому, у звязку з несвоєчасним погашенням кредиту позивачем з 01.05.2008р. було збільшено відсоткову ставку на 2% річних на підставі п. 4.10 частини 2 договору, у відповідності до якого у разі порушення графіку повернення кредиту, Кредитор збільшує винагороду за використання кредиту на 2%. Крім того, внаслідок порушення відповідачем строків подання щоквартального звіту, передбачених п. 10.1.19 частини 2 кредитного договору, позивачем на підставі п. 3 частини 1 та. 10.1.19 частини 2 договору з 30.06.2008р. було збільшено відсоткову ставку за кредитом ще на 1% річних.

Як вбачається з матеріалів справи, у порушення наведених умов кредитного договору, ст. ст. 525, 526 ЦК України відповідачем з вересня 2008р. по квітень 2009р. включно зобовязання щодо повернення кредиту у строки, передбачені графіком погашення згідно з п. 1.3 частини 2 договору, а також сплати процентів, нарахованих за період з листопада 2008р. по квітень 2009р., належним чином не виконувалися.

Так, Позичальником було повернуто 5588,25 грн. кредиту; нарахованих процентів за користування кредитними коштами відповідачем було сплачено 2413,91 грн. Внаслідок чого за відповідачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом в сумі 5136,75грн., заборгованість за відсотками за період з листопада 2008р. по квітень 2009р. у сумі 1391,38 грн. ( 1155, 46 грн. + 235,92 грн.).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 4.13.4 частини 2 договору про надання довгострокового бланкового кредиту по акції „Новорічні привілеї” № 3/08 від 17.01.2007р. у разі порушення зобовязання по сплаті процентів за користування кредитом ПП ОСОБА_3 зобовязався сплатити ВАТ „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу.

З огляду на викладене, як вбачається з розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви, за несвоєчасне виконання ПП ОСОБА_3 зобовязань з повернення кредиту позивачем додатково було нараховано до сплати відповідачеві пеню за прострочення оплати процентів за кредит на загальну суму у розмірі 114,95 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.Згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 цього Кодексу, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається із змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

В свою чергу, положеннями статті 7 частини 2 договору, Банку надано право при настанні будь-якої з подій, зокрема, порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, передбачених умовами кредитного договору припинити дію договору в односторонньому порядку. Крім того, згідно зі ст.. 8 договору про надання довгострокового бланкового кредиту по акції „Новорічні привілеї” № 3/08 від 17.01.2007р. Кредитору надано також право вимагати дострокового погашення кредиту у разі наявності простроченої заборгованості за кредитом, нарахованими відсотками. При цьому, сторонами зроблено застереження, що настання даних обставин є підставою для дострокового припинення дії кредитного договору, а також зазначено, що Позичальник зобовязаний у термін, встановлений Кредитором, погасити існуючу заборгованість за кредитом, відсотки та інші платежі (у тому числі і комісію та штрафні санкції) за користування кредитом.

Як було зазначено по тексту рішення вище, зобовязання, прийняті на себе відповідачем при укладенні договору про надання довгострокового бланкового кредиту по акції „Новорічні привілеї” № 3/08 від 17.01.2007р. в частині своєчасного і повного повернення кредиту згідно з встановленим графіком, а також сплати відсотків за користування кредитом відповідачем належним чином не виконувалися, що є порушенням істотних умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи у сукупності наведені обставини, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову ВАТ „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” в частині розірвання договору про надання довгострокового бланкового кредиту по акції „Новорічні привілеї” № 3/08 від 17.01.2007р., укладеного між сторонами по справі.

З урахуванням наведених висновків суду щодо неналежного виконання відповідачем зобовязань за кредитним договором зі своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, а також правомірності вимог позивача в частині розірвання договору про надання довгострокового бланкового кредиту по акції „Новорічні привілеї” № 3/08 від 17.01.2007р., керуючись умовами ст..8 договору про надання довгострокового бланкового кредиту по акції „Новорічні привілеї” № 3/08 від 17.01.2007р., згідно з якими Кредитору надано право вимагати дострокового погашення кредиту у разі наявності простроченої заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь Банку і поточної заборгованості за кредитом у сумі 9283 грн.

Таким чином, факт існування загальної заборгованості відповідача за кредитним договором у сумі 15926,08 грн. перед ВАТ „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується видатковим касовим ордером № 0131 від 17.01.2008р., а також обґрунтованим розрахунком позову в цій частині вимог, доданим позивачем до позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та обґрунтованості заявлених ВАТ „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” позовних вимог та необхідності їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 651, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 651, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Розірвати договір про надання довгострокового бланкового кредиту по акції „Новорічні привілеї” № 3/08 від 17.01.2007р., укладений між закритим акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 / АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_1 в АКБ „Одеса-Банк”, МФО 328102, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 / на користь відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” /65029, м. Одеса, вул.. Княжеська, 32, коррахунок №32008100800 в Управлінні НБУ по Одеській області, МФО 328102, код ЄДРПОУ 19361350/ заборгованість за кредитом в сумі 14419 грн.75 коп. / чотирнадцять тисяч чотириста девятнадцять грн.. 75 коп. /, заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 1391 грн. 38 коп. /одна тисяча триста девяносто одна грн.. 38 коп./, пеню за прострочення оплати процентів за кредит у розмірі 114 грн. 95 коп. / сто чотирнадцять грн.. 95 коп./; 244 грн. 26 коп. /двісті сорок чотири грн.. 26 коп./ - витрат на сплату державного мита; 312 грн. 50 коп. /триста дванадцять грн.. 50 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення підписане 28.08.2009р.

Суддя