Рішення № 5736298, 24.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/15824.06.09 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Орендного підприємства "6-й Київський авторемонтний завод"

про стягнення 938 131,98 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача ОСОБА_2, за дов. б/н від 01.06.2009 р.

від відповідача не зявився

У судовому засіданні 24.06.2009 р. за згодою представника позивача відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Орендного підприємства "6-й Київський авторемонтний завод" про стягнення 804 956,87 грн. основного боргу, 69 387,27 грн. боргу за додатковою угодою, 29 640,06 грн. пені, 11 269,40 грн. інфляційних втрат та 3 705,01 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 6 від 03.03.2008 р. про поставку трубної продукції та додаткової угоди № 1 до нього.

Ухвалою суду від 05.05.2009 р. порушено провадження у справі № 54/158, розгляд справи призначено на 03.06.2009 р.

Представник відповідача у судове засідання 03.06.2009 р. не зявився, витребуваних документів суду не надав, телеграмою повідомив про неможливість явки представника відповідача у звязку з відрядженням та просив відкласти розгляд справи.

Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути штрафні санкції, розраховані станом на 03.06.2009 р. Нова ціна позову згідно із заявленими вимогами становить 947 043,88 грн. Заява прийнята судом до розгляду.

У звязку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 24.06.2009 р.

24.06.2009 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій збільшив позовні вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат і зменшив позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу зі сплати пені за додатковою угодою. Нова ціна позову згідно із заявленими вимогами складає 938 131,98 грн. Заява прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання 24.06.2009 р. повторно не зявився, відзиву та витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив. Про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 13-403/Л-308 від 28.05.2009 р., була ним завчасно отримана 20.05.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 07556970.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.2008 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, від імені якої на підставі довіреності від 04.10.2006 р. діяв ОСОБА_3, та Орендним підприємством "6-й Київський авторемонтний завод" було укладено договір № 6, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобовязався поставити, а відповідач, як покупець, зобовязався прийняти та оплатити у встановлені строки товар згідно з накладними, що є невідємною частиною цього договору (пункт 1.1. договору).

На виконання умов договору за видатковими накладними №№ 16/1 від 08.07.2008 р., 17 від 06.08.2008 р., 19 від 29.08.2008 р., 21 від 01.10.2008 р. позивач передав відповідачеві товар, визначений умовами договору, на загальну суму 996 424,07 грн.

Товар був прийнятий уповноваженими особами відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями довіреностей серії ЯПД № 226026/84 від 29.08.2008 р., ЯПД № 226117 від 29.09.2008 р., ЯОИ № 376494 від 01.07.2008 р., ЯПД № 225980/38 від 06.08.2008 р.

Зазначений товар був оплачений відповідачем частково.

03.03.2009 р. між позивачем та відповідачем була підписана додаткова угода № 1 до договору, якою сторони підтвердили, що станом на 03.03.2009 р. сума основного боргу відповідача за договором становить 834 956,87 грн., сума пені за прострочення грошових зобовязань за договором становить 87 387,27 грн.

Вказаною додатковою угодою з моменту її підписання договір був припинений за взаємною згодою сторін (п. 3 додаткової угоди). Сторонами також погоджено відсутність між ними зобовязань за договором, крім зобовязань по сплаті суми основного боргу та пені, які виконуються на умовах мирової угоди, що є невідємним додатком до додаткової угоди.

Як передбачено ст. 604 ЦК України, зобовязання припиняється, зокрема, за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 2, 3 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до умов мирової угоди, яка є додатком до додаткової угоди № 1 до договору, відповідач зобовязався сплатити суму основного боргу за договором у строк до 05.03.2009 р., а суму пені у строк до 15.04.2009 р. Пунктом 1 мирової угоди також передбачено, що в разі прострочення строку сплати заборгованості відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення.

Як встановлено судом, у визначені строки відповідач не виконав зобовязання, покладені на нього додатковою угодою. З наданих позивачем виписок з банківського рахунку вбачається, що 11.03.2009 р. та 18.03.2009 р. відповідачем на погашення суми основного боргу було сплачено 30 000,00 грн., а 10.04.2009 р., 14.04.2009 р. та 03.06.2009 р. сплачено 43 000,00 грн. пені.

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем за додатковою угодою № 1 до договору становить 804 956,87 грн., сума пені 44 387,27 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача 58 839,04 грн. пені за прострочення виконання зобовязання зі сплати боргу за додатковою угодою № 1 від 03.03.2009 р., посилаючись в обґрунтування вказаних вимог на п. 1 мирової угоди, яким передбачено, що в разі прострочення строку сплати заборгованості відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення.

Позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню за період з 06.03.2009 р. по 24.06.2009 р. у сумі 58 309,75 грн. згідно з нижченаведеним розрахунком суду:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

804956,8706.03.2009 - 14.06.200910112,0 %53457,96

804956,8715.06.2009 - 24.06.20091011,0 %4851,79

58309,75 Позивач також просить стягнути з відповідача 7 410,01 грн. трьох процентів річних та 22 538,79 грн. інфляційних втрат за період з 05.03.2009 р. по 24.06.2009 р., посилаючись в обґрунтування зазначених вимог на ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення процентів річних підлягають частковому задоволенню у сумі 7 343,85 грн. згідно з нижченаведеним розрахунком суду:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Кількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентівІндекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

06.03.2009 - 24.06.2009804 956,871113 %7 343,851,04032198,27 Оскільки позивачем не було заявлено клопотання про вихід за межі позовних вимог відповідно до ст. 83 ГПК України, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у сумі 22 538,79 грн. згідно з розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав та не навів підстав для звільнення від обовязку оплатити поставлений товар.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 937 536,53 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Орендного підприємства "6-й Київський авторемонтний завод" (03065, м. Київ, вул. І. Лепсе, 10, код ЄДРПОУ 21534645, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 804 956 (вісімсот чотири тисячі девятсот пятдесят шість) гривень 87 коп. основного боргу, 102 697 (сто дві тисячі шістсот девяносто сім) гривень 02 коп. пені, 7 343 (сім тисяч триста сорок три) гривні 85 коп. процентів річних, 22 538 (двадцять дві тисячі пятсот тридцять вісім) гривень 79 коп. інфляційних втрат, 9 375 (девять тисяч триста сімдесят пять) гривень 36 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) гривень 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 17.07.2009 р.