Ухвала суду № 57344633, 20.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2016 р. м. Київ К/800/37238/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Інспекція)

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.06.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015

у справі № 825/1518/15-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛАЙН ГРУП" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправним та скасування наказу.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Товариство звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним і скасувати наказ Інспекції від 28.04.2015 № 1000 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства».

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.06.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015, позов задоволено.

У прийнятті цих рішень попередні судові інстанції, посилаючись на положення пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК), виходили з протиправності призначення спірної перевірки, предмет якої дублює питання, охоплені попередньою податковою перевіркою.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що предмет попередньої податкової перевірки, оформленої актом від 26.12.2014 № 36/22/35884094, не є тотожним предмету перевірки, призначеної за оспорюваним наказом, з огляду на різні періоди господарської діяльності платника, що охоплюються цими перевірками. Також скаржник наголошує, що власне наказ про призначення податкової перевірки не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства, позаяк сам по собі не породжує будь-яких юридично значущих наслідків для платника.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України молодшим радником юстиції Богомоловим О.С. від 31.01.2015 у кримінальному провадженні № 420140000000000869 призначено позапланову виїзну документальну податкову перевірку Товариства про можливі порушення платником податків податкового та валютного законодавства України за 2013-2014 роки.

На виконання цієї постанови Інспекцією видано наказ від 28.04.2015 № 1000 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства». Вказану перевірку посадовими особами Інспекції проведено не було у зв'язку з відмовою платника надати необхідні для здійснення цієї перевірки первинні документи, що зафіксовано в акті від 13.05.2015 № 234/22.

В силу вимог пункту 78.1 статті 78 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (підпункт 78.1.11).

Отже, наведена норма містить імперативний припис щодо обов'язку податкового органу призначити позапланову перевірку у випадку отримання постанови слідчого у кримінальній справі. При цьому виконання такого обов'язку не передбачає дослідження органом податкової служби підстав призначення відповідної перевірки слідчим, оцінювання правомірності та законності цієї перевірки. Правова оцінка дій слідчого щодо призначення податкової перевірки у рамках кримінальної справи здійснюється у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом.

У той же час згідно з абзацом другим пункту 78.2 цієї ж статті ПК контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, суди послалися на те, що предмет призначеної згідно з оспорюваним наказом податкової перевірки відтворює питання, охоплені попередньою податковою перевіркою платника, висновки якої відображені в акті від 26.12.2014 № 36/22/35884094 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013. іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013».

Втім з така правова оцінка судів не відповідає наявним у справі доказам.

Зі змісту підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК вбачається, що предметом документальної перевірки є, зокрема, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що проводиться з використанням усіх документальних, речових та цифрових носіїв інформації про господарські операції платника.

При цьому період виконання господарських операцій платником, що досліджуються під час податкової перевірки, є складовою предмета такої перевірки, позаяк різні періоди діяльності платника охоплюються різними податковими перевірками.

У справі, що переглядається, суди не звернули увагу на те, що за оспорюваним наказом було призначено позапланову виїзну документальну податкову перевірку Товариства за 2013-2014 роки, тоді як попередньою податковою перевіркою охоплювався лише 2013 рік. Наведене виключає тотожність предметів цих перевірок.

Відтак для правильного вирішення цього спору судам попередніх інстанцій слід було визнати протиправним оспорюваний наказ в частині дублювання предмета попередньої податкової перевірки та відмовити у позові в частині призначення спірної перевірки з питань, що не охоплювалися попередньою перевіркою.

Оскільки ухвалення рішення зі спору вимагає додаткового встановлення обставин справи (зокрема, щодо визначення кола тотожних питань, охоплених попередньою та призначеною за оспорюваним наказом перевірками), що відповідно до частини першої статті 220 КАС перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення вказаних недоліків та прийняття правильного і обґрунтованого рішення по суті спору з урахуванням вказівок і висновків касаційного суду, викладених в цій ухвалі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області задовольнити частково.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 у справі № 825/1518/15-а скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько