ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
22 квітня 2016 року м. Київ К/800/6572/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2016 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України.
У встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуті.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.05.2015 р. №V-004/2014 та зобов'язано Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 на рішення дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.11.2014 р.
Судами встановлено, що 22.08.2014 р. ОСОБА_2 звернувся до голови Подільського районного суду міста Києва із заявою в якій, зокрема, просив звернутись до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо розгляду питання, відносно неналежної поведінки адвоката ОСОБА_3, порушення ним присяги адвоката України та порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, а також перевірити правомірність дій у цивільній справі № 2-3713/11 адвоката ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Зі змісту вказаної заяви видно, що підставою для притягнення адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності є зловживання, на думку заявника, зазначеними особами своїми процесуальними правами під час розгляду цивільної справи № 2-3713/11, що виявились у безпідставних клопотаннях про відкладення розгляду справи, залучення співвідповідача та третьої особи, проведення авто-технічної експертизи, подання ідентичних за змістом апеляційних скарг на рішення суду І інстанції, з огляду на що порушений розумний строк розгляду справи.
27.11.2014 р. за результатами розгляду вказаної заяви Рішенням дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відмовлено у порушенні дисциплінарної скарги відносно адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з підстав відсутності у діях останніх ознак дисциплінарного проступку та підстав притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Позивач, скориставшись правом на оскарження рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.11.2014 р., звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
28.05.2015 р. Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-004/2014, скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.11.2014 р. - без змін.
Судові рішення про часткове задоволення позову мотивовані тим, що Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури під час первісного розгляду заяви про скоєні порушення та злочин від 22.08.2014 р. не звернула уваги та не дослідила обставини, на які посилається позивач, зокрема, на окремі аркуші цивільної справи № 2-3713/11. Інформація, яка викладена на цих аркушах справи, на думку позивача, є підтвердженням існування порушення адвокатами положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики. Не було досліджено вказаних обставин і відповідачем під час перегляду Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.11.2014 р., що не спростовано ним під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд. Зазначає, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не мала право витребовувати та отримувати інформацію з матеріалів цивільної справи № 2-3713/11.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак
Судове рішення № 57344634, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 22.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/12955/15и. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: