Рішення № 5733195, 27.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.07.09 р. Справа № 9/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Донецький булочно-кондитерський комбінат”, м. Донецьк

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Донецьк

про стягнення 981грн.48коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Тулаінова І.А. юрисконсульт (за довіреністю №1511 від 22.08.2008р.);

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецький булочно-кондитерський комбінат”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 981грн.48коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №628 від 04.02.2008., товарно-транспортні накладні №39679 від 14.05.2008р., №39921 від 15.05.2008р., №41814 від 22.05.2008р., №42952 від 26.05.2008р., №43209 від 27.05.2008р., №43480 від 28.05.2008р., №44094 від 30.05.2008р., №44875 від 02.06.2008р., №45814 від 05.06.2008р., №46628 від 08.06.2008р., №47150 від 10.06.2008р., №47713 від 12.06.2008р., №49699 від 19.06.2008р., претензію №331 від 23.03.2009р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву б/н від 24.07.2009р., відповідно з яким останній визнає суму боргу в розмірі 981грн.48коп. та зазначає, що поставка продукції здійснена на підставі договору №628 від 04.02.2008.

27.07.2009р. позивачем надана заява б/н від 27.07.2009р., відповідно з якою останній зазначає, що в процесі розгляду справи відповідачем здійснена часткова оплата боргу в розмірі 100грн.00грн.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

04.02.2008р. між позивачем та відповідачем укладений договір №628, відповідно з яким продавець (позивач) зобов`язується виготовляти та передавати, а покупець (відповідач) зобов`язується приймати та оплачувати хлібобулочну продукцію, а також кондитерські, бараночні вироби, сушку, сухарі паніровані та інші вироби згідно зроблених замовлень (п.1.1 договору).

Пунктом 7.1 договору визначено, що він набуває чинності від дня його підписання і діє до 31.12.2008р. Договір вважається пролонгованим на невизначений термін, якщо жодна зі сторін не заявить про бажання його розірвати за 1 місяць від дати, вказаної в п.7.1 даного договору (п.7.2 договору). Так, з огляду на відсутність в розпорядженні суду документів, які би достовірно підтверджували письмові звернення з вимогами щодо припинення дії Договору суд вважає, що дія Договору автоматично продовжилася на невизначений термін.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором №628 від 04.02.2008р.

Відповідно до п.2.1 договору, доставка продукції здійснюється автомобільним транспортом продавця за узгодженим сторонами графіком. Допускається самовивіз продукції покупцем.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 1003грн.10коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними №39679 від 14.05.2008р., №39921 від 15.05.2008р., №41814 від 22.05.2008р., №42952 від 26.05.2008р., №43209 від 27.05.2008р., №43480 від 28.05.2008р., №44094 від 30.05.2008р., №44875 від 02.06.2008р., №45814 від 05.06.2008р., №46628 від 08.06.2008р., №47150 від 10.06.2008р., №47713 від 12.06.2008р., №49699 від 19.06.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, останній визнає здійснення поставки та отримання цієї продукції за вищевказаними накладними, на підставі чого суд вважає, що продукція прийнята відповідачем без заперечень.

Наразі, товарно-транспортні накладні №39679 від 14.05.2008р., №39921 від 15.05.2008р., №41814 від 22.05.2008р., №42952 від 26.05.2008р., №43209 від 27.05.2008р., №43480 від 28.05.2008р., №44094 від 30.05.2008р., №44875 від 02.06.2008р., №45814 від 05.06.2008р., №46628 від 08.06.2008р., №47150 від 10.06.2008р., №47713 від 12.06.2008р., №49699 від 19.06.2008р. не мають посилань на договір №628 від 04.02.2008р., проте суд вважає, що підставою здійснення вказаної поставки є саме договір №628 від 04.02.2008р., оскільки у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що заборгованість за вищевказаними накладними виникла на підставі договору №628 від 04.02.2008р. Одночасно, позивачем надані письмові пояснення №758 від 30.06.2009р. та довідка №757 від 30.06.2009р., відповідно до яких останній зазначає, що крім договору №628 від 04.02.2008р. між позивачем та відповідачем не було укладено жодного іншого договору та інших правовідносин не існувало.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що покупець повинен оплатити вартість поставленої продукції протягом 5 банківських днів з моменту її отримання.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, моментом виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманого товару за кожною накладною є:

За товарно-транспортною накладною №39679 від 14.05.2008р. 22.05.2008р.;

За товарно-транспортною накладною №39921 від 15.05.2008р. 23.05.2008р.;

За товарно-транспортною накладною №41814 від 22.05.2008р. 30.05.2008р.;

За товарно-транспортною накладною №42952 від 26.05.2008р. 03.06.2008р.;

За товарно-транспортною накладною №43209 від 27.05.2008р. 04.06.2008р.;

За товарно-транспортною накладною №43480 від 28.05.2008р. 05.06.2008р.;

За товарно-транспортною накладною №44094 від 30.05.2008р. 09.06.2008р.;

За товарно-транспортною накладною №44875 від 02.06.2008р. 10.06.2008р.;

За товарно-транспортною накладною №45814 від 05.06.2008р. 13.06.2008р.;

За товарно-транспортною накладною №46628 від 08.06.2008р. 16.06.2008р.;

За товарно-транспортною накладною №47150 від 10.06.2008р. 19.06.2008р.;

За товарно-транспортною накладною №47713 від 12.06.2008р. 20.06.2008р.;

За товарно-транспортною накладною №49699 від 19.06.2008р. 27.06.2008р.

За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону відповідача здійснив часткову оплату продукції на суму 21грн.62коп., та на момент подання позовної заяви до суду відповідач не оплатив залишкову вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 981грн.48коп.

У зв`язку з несплатою боргу, 28.03.2009р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №331 від 23.03.2009р. з вимогою про погашення виниклої заборгованості (докази направлення вказаної претензії наявні в матеріалах справи). Однак дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Зобовязанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 981грн.48коп.

Крім того, вказана заборгованість підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 24.07.2009р., який підписаний сторонами без заперечень.

Однак, в процесі розгляду справи відповідачем частково погашена сума основного боргу в розмірі 100грн.00коп., про що зазначено позивачем у заяві б/н від 27.07.2009р. та підтверджується наданою позивачем копією квитанції до прибуткового касового ордеру №5550 від 24.07.2009р.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищенаведеного, з огляду на погашення відповідачем частини основного боргу, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 100грн.00коп. підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення залишку заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 881грн.48коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем зазначеної вище заборгованості, суд вважає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецький булочно-кондитерський комбінат”, м. Донецьк щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 881грн.48коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки часткова оплата основного боргу була здійснена відповідачем після подачі позовної заяви до суду, тому судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Донецький булочно-кондитерський комбінат”, м. Донецьк до відповідача, Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 981грн.48коп.. задовольнити частково.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (за адресою: АДРЕСА_1 фактична адреса: АДРЕСА_2; ІПН НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецький булочно-кондитерський комбінат” (за адресою: вул. Кобозева, 5, м. Донецьк, 83086; р/р 260020251430 у філії ВАТ „Укрексімбанк” в м. Донецьку, МФО 334817, код ЄДРПОУ 00374545) суму основного боргу в розмірі 881грн.48коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312грн.50коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 100грн.00коп. припинити провадження у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 27.07.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Марченко О.А.