Рішення № 57330502, 20.04.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/233/15-ц 20.04.2016 20402016 20.04.2016

Провадження №22-ц/784/875/16

Справа номер 484/233/15-ц

Провадження номер 22-ц/784/875/16 Головуючий у першій інстанції - Маржина Т.В.

Категорія - 27 Доповідач у апеляційній інстанції - Локтіонова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідачів - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

представника відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_4

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області

від 03 березня 2016 року, ухвалене

за позовом

публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк» або Банк) про визнання кредитного договору виконаним та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

16 січня 2015 року Банк пред'явив зазначений позов, який обґрунтовував наступним.

03 липня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_5 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11367871000, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 33 947 доларів США 35 центів зі сплатою 14% річних, а в разі порушення умов договору 28% річних строком до 02 липня 2015 року.

У забезпечення виконання зобов'язання позичальником було передано у заставу Банку автомобіль Ssang Yong модель REXTON, 2008 року випуску сірого кольору шасі НОМЕР_1.

Того ж дня між Банком та ОСОБА_6 було укладено договір поруки, за яким відповідачка зобов'язалася відповідати за виконання ОСОБА_5 умов вищезазначеного кредитного договору.

ПАТ «УкрСиббанк» вказував, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 умов кредитного договору станом на 10 грудня 2014 року виникла заборгованість в сумі 6 847 доларів США 08 центів, що еквівалентно 106 660 грн.51 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 6 729 доларів США 45 центів, що еквівалентно 104 828 грн.12 коп., заборгованості по процентах в сумі 117 доларів США 63 центів, що еквівалентно 1 832 грн.38 коп. та пені за прострочення сплати кредиту в сумі 4 537 грн.41 коп. та пені за прострочення сплати процентів в сумі 45 грн. 50 коп.

Посилаючись на зазначені обставини, Банк просив задовольнити позов та стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором у солідарному порядку.

У квітні 2015 року відповідачі пред'явили зустрічний позов, в якому просили визнати вищевказаний кредитний договір виконаним станом на 01 січня 2015 року та зобов'язати Банк прийняти від позичальника суму залишку заборгованості рівними частинами у термін, що передбачений кредитним договором.

Мотивуючи свій позов, відповідачі вказували, що при укладанні договору, Банк не повідомив позичальнику інформацію, передбачену ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», чим ввів його в оману щодо умов договору. Банк не мав права змінювати відсоткову ставку за договором в бік збільшення, оскільки це згідно з зазначеним законом є несправедливою умовою.

Посилаючись на вказані обставини, відповідачі просили задовольнити їх позов.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 березня 2016 року позов Банку задоволено частково. З відповідачів в солідарному порядку на користь Банку стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 6 647 доларів США 08 центів тіла кредиту, що еквівалентно 103 561 грн.51 коп., пеню за прострочення сплати кредиту в сумі 4 537 грн. 41 коп., пеню за прострочення сплати процентів в сумі 45 грн.50 коп. та судовий збір в сумі 1 112 грн.43 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовлено.

З відповідачів на користь Держави стягнуто судовий збір в сумі по 551 грн. 20 коп. з кожного.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 через свого представника подали на це рішення апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову Банку та задоволення зустрічного позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав, що з відповідачів у солідарному порядку повинні бути стягнуті на користь Банку кредитна заборгованість та судові витрати, понесені Банком, оскільки позивач довів належними та допустимими доказами заборгованість відповідачів перед ним за кредитним договором.

Зустрічний позов на думку суду першої інстанції є безпідставним, оскільки заявлені у ньому вимоги не були доведені відповідачами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо вирішення первісного та зустрічного позову. Однак вважає висновок суду щодо розподілу судових витрат за первісним позовом помилковим з огляду на таке.

Стаття 1054 ЦК України регламентує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ст.88 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, визначає, що судові витрати стягуються з відповідачів окремо. Стягнення їх у солідарному порядку не передбачено.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 03 липня 2008 року між Банком та ОСОБА_5 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11367871000, відповідно до умов якого відповідачу було надано строком до 02 липня 2015 року кредит у сумі 33 947 доларів США 35 центів зі сплатою 14% річних, а в разі порушення умов договору сплатою подвійної процентної ставки відповідно до п.5.3 договору (т.1 а.с.7-15, 34).

Згідно з графіком погашення кредиту щомісячно до вказаної у ньому дати позичальник повинен вносити на погашення кредиту 405 доларів США (т.1 а.с.16-18).

За умовами цього ж договору ОСОБА_5 передав у заставу Банку транспортний засіб - автомобіль Ssang Yong, модель REXTON, 2008 року випуску, сірого кольору, шасі НОМЕР_1.

Позичальника належним чином було поінформовано про умови кредитного договору, що підтверджується його підписами на додатках до договору, інформаційному листі, заяві та графіку погашення кредиту (т.1 а.с.200, 202-203, 265-272).

Того ж дня, між Банком та ОСОБА_6 укладено договір поруки за яким відповідачка зобов'язалась перед позивачем солідарно відповідати за виконання ОСОБА_5 умов вищезазначеного кредитного договору (т.1 а.с.19-20).

Як свідчать розрахунок Банку, виписка по рахунку позичальника та квитанції про здійснення платежів, відповідач ОСОБА_5 умов кредитного договору щодо своєчасності та повноти повернення кредитних коштів та процентів за користування ними на виконував (т.1 а.с.21-33, 120-142, 221-244, 274, 275, 300-355).

Внаслідок цього станом на 10 грудня 2014 року утворилась заборгованість за кредитом в сумі 6 729 доларів США 45 центів, що еквівалентно 104 828 грн.12 коп., заборгованість за відсотками в сумі 117 доларів США 63 центів, що еквівалентно 1 832 грн.38 коп., заборгованість з пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 4 537 грн. 41 коп. та за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 45 грн.50 коп.

Листами-вимогами від 06 листопада 2014 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було повідомлено Банком про наявність заборгованості за кредитом та необхідність її погашення (т.1 а.с.43-48, 206).

Після подання Банком позову відповідачем ОСОБА_5 27 січня 2015 року здійснено погашення кредитної заборгованості за вищезазначеним договором в сумі 200 доларів США (т.1 а.с.301).

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову, оскільки його вимоги не були доведені відповідачами, та задовольнив первісний позов, вимоги якого були підтверджені належними та допустимими доказами.

У судовому засіданні позивачем було доведено факт невиконання позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та процентів за користування ним.

Розрахунок, проведений судом, відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Визначаючи суму заборгованості, суд брав до уваги як докази Банку про наявність заборгованості, так і докази відповідачів щодо сплати боргу.

Безпосередньо дослідивши їх, суд прийшов до вірного висновку про наявність боргу у відповідачів перед Банком.

Посилання апелянтів на безпідставність нарахування відсотків у подвійному розмірі є помилковими, оскільки зі змісту кредитного договору вбачається право Банку це здійснити у випадку порушення позичальником умов договору.

Про зазначену умову договору відповідачі знали, про що свідчать їх підписи під кредитним договором та договором поруки.

За такого, їх твердження про припинення поруки на підставі ч.1 ст.559 ЦК України також є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду в частині вирішення первісного та зустрічного позовів, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Між тим, висновок суду в частині розподілу судових витрат за первісним позовом підлягає зміні, оскільки стягнення їх у солідарному порядку процесуальним законодавством не передбачено.

З відповідачів на користь Банку необхідно стягнути судовий збір у сумі по 556 грн.22 коп. з кожного.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 березня 2016 року в частині розподілу судових витрат за первісним позовом змінити.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» судовий збір у сумі по 556 грн.22 коп. з кожного.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді