Ухвала суду № 57309863, 18.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2016р. Справа № 876/7541/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (позивача у справі): Хопяка В.З.,

відповідача у справі: Чубак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія"

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. у справі №813/1921/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія"

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2015р. позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного Управління Державної Фіскальної Служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0009351501 від 02.04.2015р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 204636,00грн. за січень 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №9019477563 від 20.02.2015р. за січень 2015р.

За результатами перевірки складено Акт від 12.03.2015р. №61/217/13-04-15-01-09/30823262, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №00009351501 від 02.04.2015р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 204636,00 грн. Позивач вважає суму, нараховану відповідно до податкового повідомлення-рішення безпідставною, оскільки ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" включено суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних без наявності податкових накладних не відповідало законодавчим нормам.

За результатами розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Свої висновки суд першої інстанції мотивував тим, що з урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 розділу V ПК України, з 01.01.2015р., втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Таким чином, всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014р., могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (позивач у справі): ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що відповідно до норм податкового законодавства податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту, а подання заяви зі скаргою є виключно правом, а не обов'язком покупця. Апелянт пояснює, що оскільки податкова накладна - це єдиний документ, що дає право на формування показників податкового кредиту з податку на додану вартість та з врахуванням того, що відповідні податкові накладні позивач отримав лише в січні 2015р., тому тільки у січні 2015 року міг включити визначені в цих накладних суми податку на додану вартість в склад податкового кредиту з даного податку. У звя'зку із викладеним, скаржник просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити повністю.

У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 18.04.2016р. з'явився представник апелянта (позивача у справі): Хопяк В.З., який доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав у повному обсязі, просив апеляційну скаргу задоволити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. у справі №813/1921/15 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача у справі: Чубак Н.В. проти доводів апеляційної скарги заперечила, зазначила, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим на основі об'єктивного, повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Галицькому районі проведено камеральну перевірку ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

За результатами камеральної перевірки ДПІ у Галицькому районі складено Акт від 12.03.2015р. №612/217/1-04-15-01-09/30823262 . В акті зафіксовано порушення:

- п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" завищено податковий кредит з ПДВ за період січень 2015 року в сумі 204636,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 204636,00 грн.

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем 02.04.2015р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0009351501, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 204636,00 грн.

Зазначені у акті перевірки порушення полягають у тому, що ТзОВ "Львівська ізоляторна компанія" подано до ДПІ у Галицькому районі податкову декларацію з ПДВ за січень 2015р. №9019477563 20.02.2015р., в якій задекларовано суму податкового кредиту в розмірі 2067403,00грн., від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 1972557,00грн. та суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, яка сформована з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме грудень 2014р., та складає 1111416,00грн.

Надаючи правову оцінку даним фактам та відповідним їм правовідносинам, колегія суддів застосовує наступні норми права.

Згідно із вимогами п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Керуючись вимогами п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною перевіркою, згідно з п.п. 75.1.1 ст. 75 ПК України, вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до норм п. 86.2 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно із положеннями п. 198.1 ст. 198 розд. V ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Законом України від 28.12.2014р. №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема в частині формування податкового кредиту.

Державною фіскальною службою України, у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України, листом від 17.02.2015 року №5292/7/99-99-19-03-02-17 "Про податок на додану вартість" повідомлено про окремі особливості формування податкового кредиту, з урахуванням норм Кодексу, які набрали чинності з 1 січня 2015р.

З урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, з 1 січня 2015 року втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014р., могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту).

Крім того, податковим органом було також роз'яснено алгоритм дій в ситуації, що склалася саме в позивача. Зокрема в наведеному листі ДФС зазначено, що платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015р., до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, з урахуванням вимог пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу. Зазначене стосується податкових накладних, складених до 1 січня 2015р., як в електронному, так і паперовому вигляді, як зареєстрованих в ЄРПН, так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН.

Однак, позивач цими роз'ясненнями не скористався та включив спірні суми ПДВ до складу податкового кредиту саме за січень 2015р., що не відповідає нормам чинного на момент існування спірних правовідносин податкового законодавства.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного вбачається, що складаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв у спосіб та в межах, визначених законом та при цьому вірно застосував норми матеріального права. Натомість, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не дозволяло включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість податковим накладних, що були виписані в попередніх звітних періодах.

Відповідно до вимог ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. у справі №813/1921/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. у справі №813/1921/15, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст рішення виготовлено 21.04.2016р.