Ухвала суду № 57309813, 21.04.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"21" квітня 2016 р. Справа №910/31887/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Скрипки І.М.

Тарасенко К.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Да» на рішення Господарського суду м. Києва від 22.02.2016р. у справі № 910/31887/15 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Да»

про стягнення 149 590,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.02.2016р. у справі № 910/31887/15 частково задоволено позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Да» про стягнення 149 590,90 грн. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Да» на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» орендну плату у сумі 140 380 (сто сорок тисяч триста вісімдесят) грн. 80 коп., 3 % річних у сумі 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 79 коп., судовий збір у сумі 2 287 (дві тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 36 коп., в решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Да» подало апеляційну скаргу, у якій, скаржник просить:

- поновити строки апеляційного оскарження;

- прийняти апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Да» на рішення Господарського суду м. Києва від 22.02.2016р. у справі № 910/31887/15 до апеляційного провадження;

- скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 22.02.2016р. у справі № 910/31887/15, - прийняти постанову, якою у задоволені позовних вимог Комунального підприємства «Київський метрополітен» відмовити в повному обсязі;

- судові витрати покласти на позивача.

За розглядом матеріалів поданої апеляційної скарги, остання підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно положень ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом; у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи зі змісту наведених положень ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 Господарського процесуального кодексу повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Пунктом 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" від 15.03.2007 № 01-8/123 зазначено:

"Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК."

Таким чином, згідно приписів ст. 53 та ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний суд при розгляді клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги має враховувати, що відповідно до норм ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску строку.

Приймаючи до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, доводи та обставини, які наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку мають бути підтверджені належними доказами у справі відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України та оцінюватись відповідно до норм ст. 43 ГПК України.

У клопотанні щодо поновлення строку на подання апеляційної скарги зазначено, що в судовому засіданні 22.02.2016р. було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено 29.02.2016р., а отримано представником відповідача 30.03.2016р., тобто вже після закінчення перебігу встановленого чинним законодавством України процесуального строку для його оскарження.

Оскаржуване рішення оголошено 22.02.2016р. у судовому засіданні, в якому були присутніми представники обох сторін, датою підписання повного тексту судового рішення є 29.02.2016р. та 01.03.2016р. рішення суду було направлено до Єдиного державного реєстру судових рішень, тобто без порушення передбачених ГПК України строків.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Порядок для оскарження рішення господарського суду визначений положеннями Господарського процесуального кодексу України, встановлює строк для подачі апеляційної скарги - 10 днів, обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу, відповідно такий строк закінчився 10.03.2016р..

Повний текст судового рішення було внесено до єдиного державного реєстру судових рішень, відповідно з 03.03.2016р. такий був доступний для ознайомлення на відповідному веб-ресурсі в мережі Інтернет, а враховуючи присутність представника відповідача в судовому засіданні 22.02.2016р., маючи інформацію про винесення рішення, відповідач мав можливість ознайомитись із повним текстом рішення також на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, вирішити питання щодо його оскарження, у встановлений процесуальним законом строк (в тому числі: в частині організаційних питань по підготовці апеляційної скарги, надісланні її копії позивачу та сплаті судового збору тощо).

Відповідно до ч.2 та 3 ст.22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, як свідчать матеріали справи апелянт в період з 29.02.2016р. по 30.03.2016р. не скористався своїм правом передбаченим положеннями ст.22 ГПК України, зокрема, щодо ознайомлення з оскаржуваним рішенням суду, а також подачу клопотання про видачу йому належно засвідченої копій рішення суду.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника та відмовляє в поновленні строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 22.02.2016 року.

В зв'язку з відмовою у відновленні строку на апеляційне оскарження апеляційна скарга не приймається судом і повертається скаржнику без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст.ст. 4-6, 53, 86, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Да» у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 22.02.2016р. у справі № 910/31887/15.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Да» разом з доданими до неї документами повернути скаржнику.

3. Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю «Да» (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 17-А, кв. 98, ідент. код 24595438) з Державного бюджету України 2 516,10 грн. (дві тисячі п'ятсот шістданцять 10 копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги згідно з квитанцією № 0.0.532160530.2 від 07.04.2016р..

4. Матеріали справи № 910/31887/15 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді І.М. Скрипка

К.В. Тарасенко