Ухвала суду № 57283045, 13.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-5939 Головуючий у 1-й інстанції - Козленко Г.О.

Доповідач - Пікуль А.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Гаращенка Д.Р.

НевідомоїТ.О.

секретар Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 5 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_3, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича, треті особи: ОСОБА_5, Товариств з обмеженою відповідальністю "Софія Київська ХІ Століття", ОСОБА_7, про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації права на нерухоме майно

та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", треті особи: ОСОБА_5, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу РусанюкЗолтан Золтанович, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 5 листопада 2015 року з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, закрите провадження в частині позовних вимог ПАТ "Акцент-Банк" до Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві у справі за позовом ПАТ "Акцент-Банк" до ОСОБА_3, Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві, ПН КМНО Русанюка З.З., треті особи: ОСОБА_5, ТОВ "Софія Київська ХІ Століття", ОСОБА_7, про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації права на нерухоме майно та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Акцент-Банк", треті особи: ОСОБА_5, ПН КМНО Русанюк З.З., про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ПАТ "Акцент-Банк" через свого представника Гриня К.А. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог ПАТ "Акцент-Банк" до Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві.

В суд апеляційної інстанції ПН КМНО Расанюк З.З., ОСОБА_5, ОСОБА_7, представники Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві та ТОВ "Софія Київська ХІ Століття" не з'явились, про місце та час апеляційного розгляду повідомлялись належним чином.

Суд ухвалив розглядати справу у відсутність сторін, які не з'явились оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: представника ПАТ "Акцент-Банк", ЗакуренкоТ.М., яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити, представника ОСОБА_3, ОСОБА_6, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ "А-Банк" до Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві про скасування державних реєстрацій права власності, суд виходив з того, що позов в цій частині має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

У своїй апеляційній скарзі представник ПАТ "А-Банк" зазначає, що вимоги до Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві виникли з цивільних правовідносин, а тому їх слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Указані доводи апеляційної скарги не можуть бути прийнятими в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частинами 1, 2 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 цього Закону (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали), державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 ст.30 цього Закону (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали), дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду, під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

У рамках даної справи ПАТ "Акцент-Банк" заявлені вимоги про визнання незаконними та скасування рішення державного реєстратора.

З огляду на викладене районний суд обґрунтовано закрив провадження у справі з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, оскільки справа за позовом до суб'єкта владних повноважень - в даному конкретному випадку до Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві, підвідомча адміністративному суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що при вирішенні питання про закриття провадження судом не враховано правової позиції Верховного Суду України, висловленій у справі №6-619цс15 від 1 липня 2015 року, відхиляються апеляційним судом ураховуючи наступне.

За змістом ч.1 ст.3607 ЦПК України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Оскільки у постанові Верховного Суду України №6-619цс15 від 1 липня 2015 року висловлена правова позиція щодо застосування ст.388 ЦК України, у місцевого суду були відсутні підстави ураховувати її при вирішенні процесуального питання щодо юрисдикції.

Посилання апеляційної скарги щодо неправильної дати постановлення ухвали, оскільки на думку представника позивача оскаржувана ухвала була постановлена 3 грудня 2015 року є безпідставними та відхиляються судом апеляційної інстанції.

Так, відповідно до змісту журналу судового засідання від 5 листопада 2015 року (т.1, а.с.222-223) у судовому засіданні суд ставив на обговорення клопотання представника Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві про закриття провадження у справі. Після того, як була заслухана думка учасників судового розгляду, суд о 14 год. 40 хв. видалився до нарадчої кімнати для постановлення ухвали.

Згідно з протоколом судового засідання від 5 листопада 2015 року, який складений секретарем у відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України у зв'язку з неявкою учасників справи на проголошення ухвали по виходу суду з нарадчої кімнати о 16 год. 00 хв., суд проголосив повний текст оскаржуваної ухвали.

При цьому, посилання представника позивача на положення ст.168 ЦПК України із зазначенням, що ухвала по суті заявленого клопотання повинна бути постановлена судом одразу після його обговорення учасниками процесу є трактуванням указаної норми процесуального права на власний розсуд. За правилом ч.4 ст. 209 ЦПК України суд постановляє ухвалу за результатами вирішення питання про закриття провадження у нарадчій кімнаті.

Враховуючи викладене, підстави для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні.

Постановлення цієї ухвали не перешкоджає ПАТ "Акцент-Банк" звернутись з відповідною позовною заявою до суду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" відхилити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 5 листопада 2015 року залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Д.Р. Гаращенко

Т.О.Невідома