Ухвала суду № 57267016, 18.04.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 309/1182/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

18 квітня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області

у складі : головуючого судді Мацунича М.В.

суддів : Боднар О.В., Каштан Б.П.

з участю секретаря : Рогач О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хустського районного суду від 29 лютого 2016 року про заміну заявника у справі за заявою ОСОБА_1, де заінтересованими особами є Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хустської міської ради, Відділ охорони здоровя Хустської РДА в особі психо-наркологічного відділення Хустської районної лікарні про визнання фізичної особи обмежено дієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Хустського районного суду від 29 лютого 2016 року заяву ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_3про заміну заявника у справі - задоволено.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду, та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_3про заміну заявника у справі. Мотивує свої вимоги тим, що ухвала суду є незаконною, винесена на підставі неповного зясування всіх обставин, що мають істотне значення для справи. Постановлена в порушення вимог норм процесуального законодавства, а тому вважає її незаконною.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не зявились, але повідомлялись належним чином про час та місце судового розгляду. А звідси, виходячи з вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України та зважуючи на приписи ст. 303-1 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати скаргу в їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, та вивчивши матеріали справи й перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що дана скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_3 звернулась в суд із клопотанням та вказала на обставини, які унеможливлюють розгляд даної справи, зокрема на те, що ОСОБА_3 розірвала шлюб з ОСОБА_1 і такий не може бути заявником у даній справі та її піклувальником.

При винесенні ухвали, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦПК України заява про визнання особи обмежено дієздатною може бути подана членами її сімї, органом опіки та піклування, наркологічним або психіатричним закладом. Так як рішенням Хустського районного суду від 19.08.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, а отже заявник перестав бути членом сімї ОСОБА_3 у звязку з чим втратив право мати статус заявника. Якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява подана неправомочною особою, то суд повинен не закриваючи провадження у справі обговорити питання про заміну неналежного заявника належним.

Проте, такий висновок суду не узгоджується з вимогами норм цивільно-процесуального права, що впливає на права заявника у справі.

Цивільним процесуальним законодавством, зокрема у Главі 2 Розділу IV Окреме Провадження ЦПК України, передбачений процесуальний порядок розгляду справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи; визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, (статті 236-241 ЦПК України).

Правом на подання до суду заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, наділені члени сім'ї такої особи, орган опіки та піклування, наркологічний або психіатричний заклад, ч. 1 ст. 237 ЦПК України.

Особи, які беруть участь у справі - це субєкти цивільних процесуальних правовідносин, які наділені юридичною заінтересованістю, що визначає їх правовий статус при розгляді й вирішенні цивільної справи.

Матеріально-правову заінтересованість у справі мають сторони та треті особи, заявники у справах окремого провадження. Рішення суду створює, змінює або припиняє певні права чи обовязки цих осіб.

Заявник - це особа, за заявою якої суд встановлює ті чи інші обставини без розвязання спору про право. Тобто, саме заявник ініціює процес безспірного розгляду справи.

Заявником у розглядаємій справі виступає ОСОБА_1. Але, чинним ЦПК України не передбачено інституту заміни позивача (заявника) у справі.

За встановлених обставин, клопотання представника ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_3 про здійснення заміни неналежного заявника у справі на ОСОБА_4 є таким, що не узгоджується з вимогами чинного ЦПК України.

При задоволенні клопотання представника ОСОБА_2, суд першої інстанції не врахував вище наведеного та безпідставно застосував у порушення вимог ч. 3 ст. 2 ЦПК України норму ст. 105 ЦПК УРСР (від 18 липня 1963 року), яка на час вчинення даної процесуальної дії не є чинною. Тобто, суд першої інстанції у порушення вимог процесуального законодавства вийшов за межі своїх процесуальних повноважень.

Крім цього, основним принципом судочинства, закріпленим Конституцією України, є законність, і суд відповідно до норм ст. 2 ЗУ Про судоустрій і статус суддів здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав, і свобод, гарантованих Конституцією, і законами України.

Відповідно до переліку наведеного в ст. 293 ЦПК України, значаться ухвали суду, які можуть бути окремо від рішення суду, оскаржені в апеляційному порядку.

Постановляючи ухвалу про заміну заявника у справі суд припустився помилки, прийнявши такий процесуальний документ, який не передбачений чинним законодавством. А отже, такий і не міг бути передбачений ЦПК України в частині можливості оскарження такого процесуального документу.

У контексті наведеного, відсутність конкретного законодавчого закріплення права на окреме оскарження ухвал, які не передбачені цивільним судочинством не може являтись перешкодою для оскарження такої. Так-як це може стосуватись ухвал, які є законними та постановлені у відповідності до вимог цивільно-процесуального законодавства і не перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За цих обставин, апеляційний суд, виходячи зі змісту статей 307 і 311 ЦПК України у межах наданих йому процесуальних повноважень, вправі прийняти ухвалу про скасування ухвали суду першої інстанції, постановленої у порушення процесуальних норм і направити справу для продовження розгляду справи, так-як заміна заявника, є перешкодою для останнього, щодо подальшого провадження у справі.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки ухвала суду першої інстанції постановлена в порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання заміни заявника, то така підлягає скасуванню. А це у свою чергу на підставі вимог п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

А звідси, керуючись вимогами статей 307, 311, 314, 315, 317 і 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1, задоволити.

Ухвалу Хустського районного суду від 29 лютого 2016 року про заміну заявника у справі, скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили.

Головуючий : _______

Судді : _______

_______