Ухвала суду № 57230847, 18.04.2016, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/10014/15-к

1-кс/310/382/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 рокум. Бердянськ

Слідчий суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Пахоменко О.Г., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2015р. за №12015080130002280, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України,про арешт майна -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2016р. до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, погоджене прокурором Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_2,по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2015р. за №12015080130002280, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України,про арешт майна, яке належить Спільному українсько-македонському підприємству ТОВ «Авалон», а саме: грошові кошти на розрахунковому рахунку № 26002300012712, відкритому в ПАТ «Ідея Банк»; нежитлові приміщення № 2, № 3, що розташовані за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Миколайчука Івана, буд. 20-в; дитяче кафе, яке розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, буд. 21-а; квартира АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 2056577).

Слідчий суддя, дослідивши клопотання з додатками, приходить до висновку про необхідність повернення клопотання прокурору, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України,у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, в порушення п.1 ч. 2 ст. 171 КПК України, в клопотанні слідчого, погодженого прокурором, про арешт майна, не зазначено підстави і мета, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (дивись частини 1-6 ст. 170 КПК України в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016р.).

Так, ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Проте, з клопотання слідчого про арешт майна та доданих до нього документів не зрозуміло який вид арешту майна (у вигляді заборони або обмеження права на відчуження, розпорядження та/або користування майном) слідчий просить застосувати в даному випадку. У клопотанні не зазначено про те, чи це майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації, воно необхідно для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Коли грошові кошти, на які слідчий просить накласти арешт є доказом злочину, то у клопотанні не конкретизована сума грошових коштів, на яку треба накласти арешт, оскільки на належний СП ТОВ «Авалон» розрахунковий рахунок № 26002300012712 в ПАТ «Ідея Банк», відповідно до клопотання, за період з 19.04.2013р. по 31.07.2014р. включно, директором цього товариства ОСОБА_3 незаконно перераховані (або «використані не за цільовим призначенням») бюджетні кошти лише на суму 220 956 грн. (із зазначених 97,5 млн. грн. коштів державного бюджету).

Обєктивна сторона злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, по якому проводиться досудове розслідування по даному кримінальному провадженню, передбачає привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, а також привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Привласнення та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вважаються закінченими з моменту вилучення (утримання, неповернення), обернення чужого майна на свою користь й отримання винним можливості розпорядитися ним на власний розсуд, і такі відомості у клопотанні слідчого про скоєння будь-якими посадовими особами СП ТОВ «Авалон» злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, не зазначені.

Також у своєму клопотанні слідчий посилається на мету проведення арешту майна, яка передбачена п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме про необхідність накладення арешту на належне СП ТОВ «Авалон» нерухоме майно для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення Державному бюджету України.

Але в порушення п. 4 ч. 2 ст. 171 КПК України, в клопотанні слідчого не зазначено розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до вимог ч.6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Із клопотання не вбачається, чи набула будь-яка особа статусу підозрюваного, обвинуваченого, що давало б підстави визначити хто саме несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та не надано відомостей про наявність обґрунтованого розміру цивільного позову у даному кримінальному провадженні, який до клопотання не доданий.

Відповідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення вказаних вище недоліків, при цьому слід зазначити, що 17.03.2016р. з аналогічним клопотанням, погодженим процесуальним прокурором Скуйбеда О.Л., про накладення арешту на те ж саме майно слідчий поліції ОСОБА_1 вже звертався, та ухвалою слідчого судді від 18.03.2016р. вказане клопотання повернуто цьому ж прокурору для усунення виявлених недоліків. Ухвала слідчого судді від 18.03.2016р. не виконана, оскільки нове клопотання слідчого поліції від 18.04.2016р. про арешт майна також не відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить ті ж самі недоліки, в тому числі посилання на норми глави 17 КПК /арешт майна/ в редакції, яка не існує (на даний час текст статей цієї глави в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016р.)

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170, 171, 172,372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 від 18.04.2016р., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2015р. за № 12015080130002280, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,про арешт майна, - повернути прокурору Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_2, для усунення виявлених недоліків.

Встановити строк усунення недоліків - сімдесят дві години.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: О.Г. Пахоменко

Суддя Бердянського

міськрайонного суду ОСОБА_4