Постанова № 57225438, 15.04.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2016 року Справа № 924/1048/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

прокуратури: ОСОБА_1 (посвідчення №031428 від 19.01.2015 року)

позивача: не з'явився

відповідачів: не з'явились

третіх осіб: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 23 листопада 2015 року у справі № 924/1048/15 (головуючий суддя Олійник Ю.П, судді Гладюк Ю.В., Заярнюк І.В.)

за позовом прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький

до відповідача 1 Хмельницької районної державної адміністрації м. Хмельницький,

відповідача 2 Комунального підприємства "Спецбудресурс" с.Малашівці Хмельницького району Хмельницької області

відповідача 3 Приватного підприємства "Давидківське" м. Хмельницький

про визнання незаконним та скасування розпоряджень Хмельницької РДА № 2474/2012-р від 10.12.12 та №301/2013-р від 27.06.13; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №653 від 27.03.13 між Хмельницькою РДА та КП "Спецбудресурс", припинивши його на майбутнє; визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки №1 від 21.04.14 між КП "Спецбудресурс" та ПП "Давидківське", припинивши його на майбутнє; повернення ПП "Давидківське" земельної ділянки із земель водного фонду площею 48,6529га з кадастровим номером 6825082400:026:0002, що розташована на території Давидковецької сільської ради Хмельницькій обласній державній адміністрації

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

- Комунальне підприємство "Давидковецьке" с.Давидківці Хмельницького району.

- Давидковецька сільська рада с. Давидківці Хмельницького району,

- Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області м. Хмельницький

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23 листопада 2015 року у справі №924/1048/15 у позові прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації (надалі позивач), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, до Хмельницької районної державної адміністрації (надалі відповідач 1), Комунального підприємства "Спецбудресурс" (надалі відповідач 2), Приватного підприємства "Давидківське" (надалі відповідач 3) про визнання незаконним та скасування розпоряджень Хмельницької РДА №2474/2012-р від 10.12.2012 року та №301/2013-р від 27.06.2013 року; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №653 від 27.03.2013 року між Хмельницькою РДА та КП "Спецбудресурс", припинивши його на майбутнє; визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки №1 від 21.04.2014 року між КП "Спецбудресурс" та ПП "Давидківське", припинивши його на майбутнє; повернення ПП "Давидківське" земельної ділянки із земель водного фонду площею 48,6529 га. з кадастровим номером 6825082400:026:0002, що розташована на території Давидковецької сільської ради Хмельницькій обласній державній адміністрації; Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Комунальне підприємство "Давидковецьке", Давидковецька сільська рада, Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області було відмовлено. Крім того, було стягнуто з Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький (Майдан Незалежності, ОСОБА_2, код 22985083) в дохід Державного бюджету України (код класифікації доходів 22030001, отримувач коштів УДКСУ у м.Хмельницькому, рахунок отримувача №31218206783002, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) судовий збір в розмірі 7345,94 грн. (сім тисяч триста сорок пять гривень 94 коп) /т.2, а.с.40-45/.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що розпорядження Хмельницької райдержадміністрації від 10.12.2012 року №2474/2012 про надання дозволу КП "Спецбудресурс" на розробку проекту землеустрою щодо відведення у користування на умовах оренди земельної ділянки водного фонду на території Давидковецької сільської ради та розпорядження від 27.06.2013 року №301/2013-р про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у користування на умовах оренди КП "Спецбудресурс" земельної ділянки водного фонду №653 прийняті Хмельницькою райдержадміністрацією в межах повноважень та у спосіб, визначений Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" з посиланням на статтю 122 Земельного кодексу України щодо повноважень на передачу земельних ділянок у власність або користування. Відсутність нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки спростовується нормативно-грошовою оцінкою від 29.12.2012 року, розробленою Земельно-аграрним центром Карат 29.12.2012 року за замовленням КП Спецбудресурс (технічна документація про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 48,6529 га., що призначена для рибогосподарських потреб). Прокурор, звернувшись з позовом в інтересах Хмельницької облдержадміністрації, не надав належних доказів щодо порушення прав саме цього позивача, в інтересах якого подано позов щодо передачі в суборенду греблі, щодо якої позивач не здійснює повноваження власника або користувача. Щодо позовних вимог про повернення ПП "Давидківське" земельної ділянки із земель водного фонду площею 48,6529 га. з кадастровим номером 6825082400:026:0002, що розташована на території Давидковецької сільської ради Хмельницькій обласній державній адміністрації, то у зв'язку з безпідставністю вищезазначених позовних вимог у їх задоволенні також відмовлено судом першої інстанції.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 23.11.2015 року по справі №924/1048/15 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги /т.2, а.с.94-102/. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі №822/787/14 від 04.06.2014 року та ухвала Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/38700/14 від 06.10.2015 року, у розумінні статті 35 ГПК України, не можуть бути підставою звільнення від доказування обставин незаконності розпоряджень Хмельницької райдержадміністрації №2474/2012 від 10.12.2012 року та №301/2013 від 27.06.2013 року та не є обов'язковими для вирішення спору про право у даній справі. Посилання суду на листи Хмельницької ОДА №99/22-41-4702/2015 від 10.09.2015 року та №99/22-41-4702/2015 від 17.09.2015 року, також не ґрунтується на вимогах закону, оскільки компетенція обласних державних адміністрацій щодо розпорядження землями водного фонду визначена кодифікованим нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу. Оскільки поняття "водне господарство" та "рибне господарство" не є тотожними, Хмельницька РДА не мала повноважень приймати спірні розпорядження та передавати спірну земельну ділянку в оренду саме для ведення рибного господарства, адже такі повноваження відповідно до частини 5 статті 122 Земельного кодексу України належали Хмельницькій обласній державній адміністрації. Окрім цього, безпідставним є посилання суду на рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 року по справі "Стретч проти Сполученого Королівства".

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2015 року у справі №924/1048/15 апеляційну скаргу прокурора було повернуто без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України /т.2, а.с.52-54/.

22 березня 2016 року на адресу апеляційного суду надійшла повторна апеляційна скарга Заступника прокурора Хмельницької області.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22 березня 2016 року у справі №924/1048/15 було поновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу прокурора до провадження та призначено дату судового засідання на 06 квітня 2016 року /т.2, а.с.92-93/.

31 березня 2016 року від Хмельницької обласної державної адміністрації надійшло клопотання у якому позивач повністю підтримує апеляційну скаргу заступника прокурора, додаткових пояснень чи клопотань не має, просить в подальшому розгляд справи здійснювати без участі обласної державної адміністрації /т.2, а.с.129/.

05 квітня 2016 року від Комунального підприємства "Давидковецьке" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Крім того, заявник просить залучити до участі у справі територіальну громаду села Давидківці, Хмельницького району, Хмельницької області. Вказане клопотання обґрунтовує тим, що майно, яке є предметом спору, на даний час належить (перебуває під юрисдикцією) територіальної громади села Давидківці. Крім того, спірне майно належить до пайового фонду майна колишнього КСП імені Шестакова, що підтверджується розрахунком вартості основних засобів ВСГК "Давидковецький" від 01.03.2000 року, який за своєю суттю є актом приймання-передачі пайового майна в оренду між спілкою селян співвласників майнових паїв колишнього КСП імені Шестакова та ВСГК "Давидковецький".

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні ради це органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Розглянувши клопотання КП "Давидковецьке" про залучення територіальної громади села Давидківці в якості третьої особи до участі у справі, колегія суддів ухвалила відмовити в його задоволенні, у зв'язку з тим, що в поданому суду клопотанні належним чином не доведено, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки територіальної громади села Давидківці. Крім того, стороною по справі вже є уповноважений представницький орган територіальної громади села Давидківці - Давидковецька сільська рада.

Від відповідача 3 - Приватного підприємства "Давидківське" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін /т.2, а.с.158-161/. Зазначає, що твердження апелянта про те, що передача в оренду земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб не відповідає положенням Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Закону України "Про аквакультуру" спростовується тим, що Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" взагалі не регулює питання щодо надання в користування на умовах оренди земельних ділянок водного фонду для рибогосподарських потреб, а закон України "Про аквакультуру" при визначенні питання повноважень щодо надання земельних ділянок водного фонду для рибогосподарських потреб здійснює відсилання до Земельного кодексу України. При цьому, прийняття спірних розпоряджень Хмельницькою РДА здійснено до набрання чинності Законом України "Про аквакультуру". Підтвердження законності та правомірності дій Хмельницької РДА є постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду №822/787/14 від 04 червня 2014 року та ухвала Вищого адміністративного суду України К/800/38700/14 від 06 жовтня 2015 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2016 року у справі №924/1048/15 було відкладено розгляд апеляційної скарги на 15 квітня 2016 року /т.2, а.с.167/.

06 квітня 2016 року від Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області надійшли пояснення №467 від 01.04.2016 року у яких зазначено, що автомобільна дорога місцевого значення Щ231707 Редвинці (Стрий Тернопіль Кіровоград Знам'янка) знаходиться у державній власності, перебуває на балансі Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, в тому числі перебуває на балансі і штучна споруда (залізобетонний міст) через річну Зінчиця на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району. Положенням про Службу автомобільних доріг у Хмельницькій області, визначено, що Служба здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування. Автомобільні дороги загального користування, мости та інші штучні споруди, що закріплені за Службою, числяться на її балансі. Метою діяльності Служби є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та інших споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них, задоволення потреб народного господарства та населення України удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури, що обслуговується. Враховуючи наведене, право користування землями під дорогами загального користування у Хмельницькій області на даний час належить виключно Службі автомобільних доріг у Хмельницькій області /т.2, а.с.168-171/.

Безпосередньо в судовому засіданні представник від органу прокуратури повністю підтримала вимоги і доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача, відповідачів та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином /т.2, а.с.175-180/.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників позивача, відповідачів та третіх осіб за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника від органу прокуратури, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13 грудня 2011 року Хмельницькою районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №1760/11-р про надання дозволу третій особі - КП "Давидковецьке" на розробку проекту землеустрою щодо відведення у користування на умовах оренди земельної ділянки водного фонду площею 49 га. для ведення рибного господарства на території Давидковецької сільської ради. Згідно пункту 2 даного розпорядження проект землеустрою необхідно подати на затвердження протягом одного року.

Рішенням 13-ї чергової сесії третьої особи - Давидковецької сільської ради 6-го скликання від 17 квітня 2012 року №23 на баланс Давидковецької сільської ради прийнято гідроспоруди під ставок (урочище "Капусники"), ставки по провул. Набережний, ставок за межами села площею 48 га..

У матеріали справи наданий Звіт від 09 липня 2012 року про оцінку вартості споруд для обслуговування водного об'єкта ставка, що знаходиться за межами с.Давидківці Хмельницького району, р.Зінчиця - лівобережний приток р.Південний Буг, складений приватним підприємцем ОСОБА_3 та Технічні характеристики водного об'єкта ставка за межами с.Давидківці Хмельницького району, видані Хмельницьким обласним управлінням водних ресурсів у 2012 року.

10 грудня 2012 року Хмельницькою районною державною адміністрацією прийнято спірне розпорядження №2474/2012р про надання дозволу КП "Спецбудресурс" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди земельної ділянки водного фонду для риборозведення площею 49,00 га. із земель державної власності за межами населеного пункту на території Давидковецької сільської ради.

При цьому проектною організацією ПП "Діоріт Плюс 1" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди КП Спецбудресурс для риборозведення.

29 грудня 2012 року Земельно-аграрним центром Карат за замовленням КП Спецбудресурс розроблено технічну документацію про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 48,6529 га., що призначена для рибогосподарських потреб (нормативно-грошова оцінка від 29 грудня 2012 року).

Рішенням Хмельницької районної ради від 20 червня 2013 року №11-16/2013 затверджено дану технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 48,6529 га., яка надається в оренду КП Спецбудресурс для рибогосподарських потреб на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та зазначено, що нормативно - грошова оцінка становить 164929,60 грн..

Спірним розпорядженням Хмельницької РДА від 27 червня 2013 року №301/2013-р затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачу у користування на умовах оренди КП "Спецбудресурс" земельної ділянки водного фонду із земель державної власності для рибогоподарських потреб на території Давидковецької сільської ради, а також вирішено передати у користування на умовах оренди КП "Спецбудресурс" терміном на 49 років земельну ділянку водного фонду (6825082400:02:026:002) площею 48,6529 га. (під водою 43,9472 га., прибережна смуга 4,7057 га.) із земель державної власності (землі водного фонду) для рибогосподарських потреб за межами населеного пункту на території Давидковецької сільської ради.

27 червня 2013 року між Комунальним підприємством "Спецбудресурс" (орендодавець) та Хмельницькою РДА (орендар) укладено спірний Договір оренди земельної ділянки №653, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку із земель державної власності (землі водного фонду), розташовану за межами населеного пункту на території Давидковецької сільської ради.

Згідно пункту 2 цього договору оренди в оренду передається земельна ділянка площею 48,6529 га., з них: 43,9472 га. - під водою, 4,7057 га. - прибережна смуга. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 164929,60 грн.. Згідно пункту 3.1 договору земельна ділянка передається в оренду для рибогосподарських потреб, а згідно з пунктом 3.2 договір укладається терміном на 49 років, починаючи з дати його реєстрації. Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді у розмірі 6% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки і становить 9895,78 грн. за рік.

За актом приймання-передачі від 27 червня 2013 року орендодавець передав, а орендар прийняв у користування на підставі договору оренди №653 від 27 червня 2013 року земельну ділянку площею 48,6529 га., розташовану за межами населеного пункту на території Давидковецької сільської ради.

Рішенням Хмельницької районної ради 6-го скликання від 18 вересня 2013 року №17/2013 було прийнято гідротехнічні споруди за межами населених пунктів у спільну власність територіальних громад Хмельницького району (пункт 1) та передано КП "Спецбудресурс" Хмельницької районної ради у господарське володіння до встановлення власника (пункт 2).

Згідно листа Комунального підприємства "Спецбудресурс" №57 від 15 листопада 2014 року гідроспоруди перебувають на балансі КП "Спецбудресурс".

03 квітня 2014 року листом Хмельницької РДА №40/07-860/14 на клопотання Приватного підприємства "Давидківське" повідомлено про не заперечення щодо передачі в суборенду земельної ділянки водного фонду, що знаходяться у користуванні згідно договору оренди №651 від 27 червня 2013 року.

21 квітня 2014 року між Комунальним підприємством "Спецбудресурс" (орендар) та Приватним підприємством "Давидківське" (суборендар) укладено спірний договір №1 суборенди земельної ділянки, за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 48,6529 га. із земель державної власності (землі водного фонду), розташовану за межами населеного пункту на території Давидковецької сільської ради, та гідротехнічну споруду з метою використання для рибогосподарської діяльності та інших господарських потреб строком на 48 років.

Згідно з пунктом 2 договору оренди в оренду передається земельна ділянка площею 48,6529 га., з них: 43,9472 га. - під водою, 4,7057 га. - прибережна смуга, гідротехнічна споруда, що складається з споруди №1 земляна гребля та споруди №2 - водоскид. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 164929,60 грн.. Згідно пункту 3.1 договору земельна ділянка передається в оренду для рибогосподарської діяльності, та інших господарських потреб ПП Давидківське, а згідно з пунктом 3.2 договір укладається терміном на 48 років, починаючи з дати його реєстрації.

За актом приймання-передачі від 21 квітня 2014 року орендодавець (відповідач 2) передав, а суборендар (відповідач 3) прийняв у користування на підставі договору суборенди №1 земельну ділянку площею 48,6529 га., розташовану за межами населеного пункту на території Давидковецької сільської ради.

02 вересня 2014 року Приватним підприємством "Давидківське" отриманий дозвіл на спеціальне водокористування №245, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА, а також Технічні характеристики гідротехнічних споруд ставка, розташованого на території Давидковецької сільської ради (гребля та водоскид) Хмельницького обласного управління водних ресурсів.

У листі від 10 вересня 2015 року №99/22-41-4702/2015 на запит Приватного підприємства "Давидківське" Хмельницька обласна державна адміністрація повідомила, що за період з листопада 2013 року департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації не готувались та за дорученням адміністрації не укладались договори оренди земельних ділянок водного фонду. Звернуто увагу, що з набранням чинності Законом України „Про аквакультуру з 01 липня 2013 року внесено зміни в статтю 51 Водного Кодексу України.

У листі позивача - Хмельницької обласної державної адміністрації від 17 вересня 2015 року №99/22-41-4702/2015 на запит відповідача 3 зазначено про те, що розпорядження землями водного фонду (для риборозведення, рибогосподарських потреб, тощо) не відносилось до повноважень Хмельницької обласної державної адміністрації з 01 січня 2002 року по 01 липня 2013 року, а відносились до повноважень райдержадміністрації.

Крім того, Приватним підприємством "Давидківське" надані в матеріали справи листи Красилівської, Ярмолинецької, Ізяславської, Новоушицької райдержадміністрацій Хмельницької області про укладені ними договори оренди земельних ділянок водного фонду за період з 01 січня 2002 року по 01 липня 2013 року.

Згідно листа управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі від 28 вересня 2015 року технічна документація з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки площею 48,6529 га., наданої в оренду КП "Спецбудтранс" у місцевому фонді документації відсутня.

Згідно листа Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області від 06 березня 2015 року інформація про гідроспоруду для обслуговування ставку колишнього КСП ім. Шестакова відсутня, а згідно листа Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області №107 за 2015 рік гребля ставу (земляне полотно автодороги) орієнтованою протяжністю 300м.п. та штучна споруда (залізобетонний міст довжиною 6м) є складовими частинами автодороги місцевого значення 0231707 Редвинці-Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка знаходяться у державній власності і перебувають на балансі Служби автомобільних доріг. У судовому засіданні місцевого господарського суду представником Служби автомобільних доріг надано паспорт автомобільної дороги Копистин - Гнатівці (на день розгляду справи назва 0231707 Редвинці - (Стрий Тернопіль Кіровоград - 3нам'янка), державний Акт на право постійного користування землею та облікову карточку мосту. При цьому, згідно довідки від 23 листопада 2015 року Службою автомобільних доріг повідомлено про балансову вартість автомобільної дороги в т.ч. штучної споруди ( залізобетонного мосту).

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі №822/787/14 було скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Хмельницької районної державної адміністрації (третя особа на стороні відповідача КП "Спецбудресурс"), якою частково було задоволено позов: скасовано розпорядження Хмельницької райдержадміністрації від №2474/2012 від 10 грудня 2012 року та розпорядження №301/2013 від 27 червня 2013 року, зобов'язано Хмельницьку райдержадміністрацію розглянути заяву ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту технічної документації по відведенню земельної ділянки водного фонду за межами с.Давидківці, відмовлено у позові про визнання недійсним договору оренди між відповідачем 1 та відповідачем 2 та у інших вимогах. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що розпорядження Хмельницької райдержадміністрації від 10 грудня 2012 року №2474/2012 про надання дозволу КП "Спецбудресурс" на розробку проекту землеустрою щодо відведення у користування на умовах оренди земельної ділянки водного фонду на території Давидковецької сільської ради та розпорядження від 27 червня 2013 року №301/2013-р про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у користування на умовах оренди КП "Спецбудресурс" земельної ділянки водного фонду №653 прийняті Хмельницькою райдержадміністрацією в межах повноважень та у спосіб, визначений Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" з посиланням на статтю 122 Земельного кодексу України щодо повноважень на передачу земельних ділянок у власність або користування. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 жовтня 2015 року постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року залишено без змін.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно частини 1 статті 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Частинами 1, 2 статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України та статті 7 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Статтею 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Частиною 2 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. При цьому, згідно частини 2 статті 134 Земельного Кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 60 відсотків.

Як вбачається судами обох інстанцій із Статуту та витягу з ЄДР КП "Спецбудресурс" є комунальним підприємством, засновник якого є Хмельницька районна рада. Тому право на оренду не підлягало визначенню на конкурентних засадах (земельних торгах).

Відповідно до частини 3 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного розпорядження від 10 грудня 2012 року) районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Прокурор в апеляційній скарзі посилається на Постанову Верховної ОСОБА_2 України від 14.01.2000 року № 1390 "Про Концепцію розвитку водного господарства України", згідно якої водне господарство - галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків, а також на статтю 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", згідно якої рибне господарство - галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості. При цьому зазначається, що поняття "водне господарство" та "рибне господарство" не є тотожними в розумінні Закону України "Про аквакультуру".

Судами враховується, що Закон України "Про аквакультуру" вступив в силу з 01 липня 2013 року, тобто, після прийняття оспорююваних розпоряджень Хмельницької РДА № 2474/12-р від 10 грудня 2012 року та №301/2013-р від 27 червня 2013 року, договору оренди земельної ділянки №653 від 27 березня 2013 року між Хмельницькою РДА та КП "Спецбудресурс". Відповідно дія даного закону на правовідносини, що виникли до вступу його у силу, не розповсюджується.

Згідно Постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі №822/787/14 за позовом ОСОБА_4 до Хмельницької районної державної адміністрації (третя особа на стороні відповідача КП "Спецбудресурс") відмовлено у позові, у т.ч. щодо розпоряджень Хмельницької райдержадміністрації від №2474/2012 від 10 грудня 2012 року та розпорядження №301/2013 від 27 червня 2013 року щодо КП „Спецбудресурс", які є також предметом спору по справі №924/1048/15. Судом було встановлено, що розпорядження Хмельницької райдержадміністрації від 10 грудня 2012 року №2474/2012 про надання дозволу КП "Спецбудресурс" на розробку проекту землеустрою щодо відведення у користування на умовах оренди земельної ділянки водного фонду на території Давидковецької сільської ради та розпорядження від 27 червня 2013 року №301/2013-р про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у користування на умовах оренди КП "Спецбудресурс" земельної ділянки водного фонду №653 прийняті Хмельницькою райдержадміністрацією в межах повноважень та у спосіб, визначений Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" з посиланням на статтю 122 Земельного кодексу України щодо повноважень на передачу земельних ділянок у власність або користування. При цьому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 жовтня 2015 року постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року залишено без змін.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" передбачено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Таким чином, судове рішення у справі №822/787/14 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення не можуть йому суперечити.

З огляду на вищевикладене, колегією суддів не приймаються до уваги посилання прокурора на оціночний характер розпоряджень Хмельницької РДА, яка є відповідачем по справі №924/1048/15, на різні підстави оспорювання розпоряджень по справах та не однаковий суб'єктний склад. Як вбачається з постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі №822/787/14 перевірялось саме дотримання субєктом владних повноважень тих повноважень, які визначені статтею 122 Земельного Кодексу України.

Колегією суддів також приймаються до уваги листи Хмельницької обласної державної адміністрації до Приватного підприємства "Давидківське" від 10 вересня 2015 року №99/22-41-4702/2015 та від 17 вересня 2015 року №99/22-41-4702/2015 в яких зазначено про те, що розпорядження землями водного фонду (для риборозведення, рибогосподарських потреб, тощо) не відносилось до повноважень Хмельницької обласної державної адміністрації з 01 січня 2002 року по 01 липня 2013 року, а відносились до повноважень райдержадміністрації, а з листопада 2013 року департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації не укладались договори оренди земельних ділянок водного фонду, з посиланням на набрання чинності Законом України „Про аквакультуру з 01 липня 2013 року.

Місцевим господарським судом правомірно не прийнято до уваги доводи третьої особи - КП "Давидковецьке" про неправомірність спірних розпоряджень та договорів у зв'язку з тим, що хронологічно раніше розпорядженням Хмельницької РДА №1760/11-р від 13 грудня 2011 року саме йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у користування на умовах оренди земельної ділянки водного фонду площею 49га для ведення рибного господарства на території Давидковецької сільської ради, оскільки згідно пункту 2 розпорядження №1760/11-р від 13 грудня 2011 року проект землеустрою необхідно було подати на затвердження протягом одного року, а докази про те, що КП "Давидковецьке" подала його в цей строк або пізніше відсутні. Крім того, згідно з частиною 7 статті 123 Земельного Кодексу України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Тому правові підстави для відмови Хмельницької РДА КП "Спецбудресурс" у дозволі на розробку проекту землеустрою були відсутні.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №653 від 27 березня 2013 року між відповідачами - Хмельницькою райдержадміністрацією та КП "Спецбудресурс", припинивши його на майбутнє та визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки №1 від 21 квітня 2014 року між відповідачами - КП "Спецбудресурс" та ПП "Давидківське", припинивши його на майбутнє, то колегією суддів враховується те, що згідно з статтею 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Тому обовязок доведення наявності обставин, з якими закон повязує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

При цьому відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно з нормами частин 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення спірного правочину) визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однак, всупереч статті 33 ГПК України позивачем та прокурором зазначеного не доведено.

Згідно статті 13 Закону України "Про оцінку земель" в редакції з 09 грудня 2012 року нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного судом апеляційної інстанції вбачається, що відсутність нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки спростовується нормативно-грошовою оцінкою від 29 грудня 2012 року, розробленою Земельно-аграрним центром Карат 29 грудня 2012 року за замовленням КП Спецбудресурс (технічна документація про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 48,6529 га, що призначена для рибогосподарських потреб). В матеріалах справи міститься витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель від 29 грудня 2012 року.

При цьому, рішенням Хмельницької районної ради від 20 червня 2013 року №11-16/2013 затверджено дану технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 48,6529 га, яка надається в оренду КП Спецбудресурс для рибогосподарських потреб на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та зазначено, що нормативно - грошова оцінка становить 164929,60 грн.

Прокурор у апеляційній скарзі посилається на те, що згідно статті 9 Закону України від 17 червня 2004 року Про державну експертизу землевпорядної документації обов'язковій державній експертизі підлягають, крім іншого, технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Проте, згідно статті 23 Закону України "Про оцінку земель" в редакції з 09 грудня 2012 року технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, за межами населених пунктів - районними радами. Як вбачається судами обох інстанцій з матеріалів справи, рішенням Хмельницької районної ОСОБА_2 від 20 червня 2013 року №11-16/2013 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки КП "Спецбудресурс" та зазначено, що нормативно грошова оцінка становить 164929,60 грн. При цьому останнє рішення не оскаржувалось, у судовому порядку недійсним не визнавалось.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, на рішення від 24 червня 2003 року у справі Стретч проти Сполученого Королівства. Так, враховується, що Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності. Тому особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року "Стретч проти Сполученого Королівства" майном, у значенні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. Даним рішенням суду з прав людини встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Відповідна правова позиція наведена також в постанові Верховного Суду України від 14 березня 2007 року у справі №21-8во07.

КП "Спецбудресурс" та ПП "Давидківське" не мали можливості перевіряти правильність рішення Хмельницької районної ОСОБА_2 від 20 червня 2013 року №11-16/2013, якою затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання договорів оренди та суборенди недійсними без допущення винної, протиправної поведінки інших суб'єктів правочину.

Місцевим господарським судом правомірно не прийнято до уваги доводи прокурора про недійсність спірного договору суборенди між відповідачем 2 та відповідачем 3 у зв'язку із передачею гідроспоруди, яка належить і перебуває на балансі Служби автомобільних доріг з огляду на наступне.

Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом статей 1, 2 ГПК України особа вправі звертатися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року по справі №6-94цс13.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. При цьому підлягає захисту саме порушене право.

Прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом до суду, крім іншого, про визнання недійсним укладеного між відповідачем 2 та відповідачем 3 договору суборенди. При цьому органи виконавчої влади у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, укладенні, зміні, розірванні договорів оренди, тощо) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Відповідно, зазначені органи звертаються до суду (або прокурор в їх інтересах), реалізуючи права власника землі.

Проте, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що прокурор, звернувшись з позовом в інтересах Хмельницької облдержадміністрації, не надав належних доказів щодо порушення прав саме цього позивача, в інтересах якого подано позов щодо передачі в суборенду греблі, щодо якої позивач не здійснює повноваження власника або користувача.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що на дату передачі земельної ділянки у суборенду було чинним рішення Хмельницької районної ради 6-го скликання від 18 вересня 2013 року №17/2013, згідно якого прийнято гідротехнічні споруди за межами населених пунктів у спільну власність територіальних громад Хмельницького району (пункт 1) та передано КП "Спецбудресурс" у господарське володіння до встановлення власника (пункт 2). На підставі даного рішення гідроспоруди взяті на баланс відповідача 2, що не спростовує повноважень останнього на передачу їх у суборенду. При цьому, на даний момент дане рішення не оскаржувалось, у судовому порядку недійсним не визнавалось.

Щодо позовних вимог про повернення ПП "Давидківське" земельної ділянки із земель водного фонду площею 48,6529га з кадастровим номером 6825082400:026:0002, що розташована на території Давидковецької сільської ради Хмельницькій обласній державній адміністрації, то у зв'язку з безпідставністю вищезазначених позовних вимог у їх задоволенні правомірно відмовлено.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що відповідно до частини четвертої статті 59 Земельного кодексу України (частина 3 статті 85 Водного кодексу України) громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для, зокрема, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури); статтею 51 Водного кодексу України визначено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Тобто, таке функціональне використання орендованої земельної ділянки, як риборозведення в межах категорії земель водного фонду, прямо передбачене і у Водному кодексі України і у Земельному кодексі України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10 листопада 2015 року по справі № 922/1740/15.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 23.11.15 року у справі №924/1048/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 924/1048/15 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.