Постанова № 57167691, 11.04.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року Справа № 918/220/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Демидюк О.О. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників:

ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - ОСОБА_1 (довіренісь №09-32/711 від 23.12.2015 року)

ПАТ "Полтава-Банк" - ОСОБА_2 (довіреність №548 від 19.11.2015 року)

арбітражного керуючого - не з'явився

боржника - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Рівненської області від 30.09.2015 року у справі №918/220/14

за заявою Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк"

до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Денір"

про банкрутство

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області (суддя Церковна Н.Ф.) від 30 вересня 2015 року у справі №918/220/14, серед іншого, було звільнено арбітражного керуючого ОСОБА_5 від повноважень ліквідатора ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Денір" (вул.Лісова, буд.1, с.Дуби, Рівненський район, Рівненська область, 35325, ІК25318312), в заяві арбітражного керуючого ОСОБА_6 про участь у справі відмовлено, призначено ліквідатором ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Денір" (вул.Лісова, буд.1, с.Дуби, Рівненський район, Рівненська область, 35325, ІК25318312) арбітражного керуючого ОСОБА_7, який має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Крім того, було зобов'язано арбітражного керуючого ОСОБА_5 передати в десятиденний строк з дня винесення даної ухвали ліквідатору ОСОБА_7 бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Вказана ухвала обґрунтована тим, що на засіданні комітету кредиторів ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Денір" що відбулося 29.09.2015 року одноголосно прийнято рішення призначити ліквідатором боржника ОСОБА_7 На підставі проведеного аналізу наданих арбітражними керуючими відомостей та документів суд прийшов до висновку про призначення ліквідатором ТОВ "Денір" арбітражного керуючого ОСОБА_7

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, засновник ТОВ "Денір" - ОСОБА_3 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 30.09.2015 року у справі 918/220/14 і направити питання про призначення ліквідатора на новий розгляд до суду першої інстанції. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. З матеріалів справи вбачається, що до господарського суду було подано дві заяви арбітражних керуючих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Вищезазначеною імперативною нормою передбачено, що для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Приймаючи рішення, місцевий господарський суд допустився порушення частини 1 статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" призначивши ліквідатора ОСОБА_7 без застосування автоматизованої системи розподілу.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03 березня 2016 року у справі №918/220/14 було поновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено дату судового засідання на 21 березня 2016 року.

Від арбітражного керуючого ОСОБА_7 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що для визначення судом кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора, підлягає до застосування абз. 5 частини 1 статті 114 Закону, відповідно до якого кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання за ініціативою суду, крім випадків, передбачених законом. Таким чином, судом першої інстанції правильно застосовано положення статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час визначення судом кандидатури арбітражного керуючого ОСОБА_7 для виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Деніро".

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21 березня 2016 року у справі №918/220/14 було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд апеляційної скарги на 04 квітня 2016 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04 квітня 2016 року у справі №918/220/14, у зв'язку із неповідомленням апелянта про дату, час та місце проведення судового засідання на підставі частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод було продовжено строк розгляду спору та призначено дату судового засідання на 11 квітня 2016 року.

Стосовно тривалості розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої ОСОБА_8 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Згідно пункту 31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 року у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Відповідно до пункту 27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України" суд також частково погодився з твердженням Уряду України про те, що сторони сприяли тривалості оскаржуваного провадження. Вірним є те, що, хоча стороні в цивільній справі не можна ставити за вину використання доступних за національним законодавством засобів для захисту своїх інтересів, вона має враховувати те, що такі дії неминуче призводять до затягування відповідного провадження (згідно ухвали у справі "Малицька-Васовська проти Польщі" від 5 квітня 2001 року, №41413/98).

Зважаючи на викладене, маючи на меті забезпечити розгляд апеляційної скарги за результатом дослідження усіх доказів по справі в їх сукупності та вжити передбачених законом засобів для встановлення належності і допустимості доказів по справі, для надання можливості забезпечити явку представників для подання відповідних пояснень апеляційний суд дійшов висновку, що розумним для розгляду даної апеляційної скарги є саме строк, що мав забезпечити як реалізацію процесуальних прав сторін по справі, так і повний, всебічний, об'єктивний розгляд справи та правильне вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Рівненської області від 30 вересня 2015 року у справі №918/220/14 розглядалася судом апеляційної інстанції в строк більший, ніж передбачено статтями 69, 102 ГПК України, однак з дотримання критеріїв розумності строку, визначених у практиці Європейського суду з прав людини.

Безпосередньо в судовому засіданні представники ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ПАТ "Полтава-Банк" заперечили проти апеляційної скарги, вважають оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою.

Представники інших учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином /матеріали оскарження ухвали, аркуш 169/.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ПАТ "Полтава-Банк", розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Постановою господарського суду Рівненської області від 27.08.2014 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Денір" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_5 Я С.

Від арбітражного керуючого ОСОБА_5 до місцевого господарського суду надійшла заява від 22.07.2015 року №88/15 про звільнення останнього від виконання повноважень ліквідатора ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Денір"

Згідно статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон про банкрутство).

Відповідно до статті 114 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою.

Враховуючи подану арбітражним керуючим заяву на звільнення, а також те, що арбітражний керуючий має право на подання такої заяви, місцевий господарський суд правомірно задовольнити заяву ліквідатора боржника арбітражного керуючого ОСОБА_5 та звільнив його від виконання повноважень ліквідатора ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Денір".

Разом з тим, до господарського суду Рівненської області було подано заяви арбітражними керуючими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 97 Закону про банкрутство арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.

Частиною 8 статті 26 Закону про банкрутство передбачено, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону про банкрутство кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.

Під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов'язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно.

Відхилення господарським судом запропонованих кандидатур арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та призначення іншого арбітражного керуючого повинно бути вмотивованим.

На засіданні комітету кредиторів ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Денір" що відбулося 29.09.2015 року одноголосно прийнято рішення призначити ліквідатором боржника ОСОБА_7

Місцевим господарським судом було встановлено, а апеляційною інстанцією перевірено наступне.

Згідно відомостей наданих арбітражним керуючим ОСОБА_7 останній має вищу юридичну освіту, практичний досвід роботи з 2010 року до цього часу. Відповідно до вимог частини 4 статті 97 Закону про банкрутство арбітражний керуючий пройшов підвищення кваліфікації. У відповідності до статті 110 Закону про банкрутство ОСОБА_7 укладено Договір страхування професійних ризиків арбітражних керуючих. Апеляційний округ, по якому працює ОСОБА_7 - Рівненський та Львівський. Кількість справ в яких арбітражний керуючий бере участь - п'ять. Порушень у діяльності арбітражного керуючого не має. Брав участь в семінарах "Судова практика та правові позиції щодо застосування нового законодавства України про банкрутство", "Новели та практика застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Окрім того, управління боржником не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та не належить до жодної з категорії осіб, зазначених у частині другій статті 114 Закону про банкрутство. На підтвердження вказаних відомостей ОСОБА_7 долучено до заяви копії свідоцтва Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №413 від 22.03.2013 року, диплому спеціаліста ВС №278485535 від 01.07.2005 року виданого Волинським державним університетом імені ОСОБА_8, акту органу юстиції щодо планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №18 від 04.11.2014 року, свідоцтв № 11 від 01.11.2013 року, №926 від 24.05.2015 року видані Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції Міністерства юстиції України, сертифікати про участь в семінарах від 14.06.2013 року, 20.12.2013 року, договору страхування професійних ризиків арбітражних керуючих №030002 - 15100713 від 15.01.2015 року.

Відповідно до відомостей наданих арбітражним керуючим ОСОБА_6 остання має дві вищі освіти - економічна та юридична, практичний досвід роботи (в т.ч. на керівних посадах) з 2002 року до цього часу. У відповідності до статті 110 ОСОБА_6 укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого. Арбітражному керуючому ОСОБА_6 присвоєно пятий рівень кваліфікації. Апеляційний округ, по якому працює ОСОБА_6 - Рівненський. Згідно статті 97 Закону про банкрутство арбітражний керуючий пройшов підвищення кваліфікації. Під обмеження визначені статтею 114 Закону банкрутство арбітражний керуючий ОСОБА_6 не підпадає.

Водночас, на підтвердження інформації вказаної ОСОБА_6 до заяви додано лише копію свідоцтва Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №248 від 02.04.2013 року, договору страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого № СО-15-0445-21-1 від 08.04.2015 року та лист Міністерства юстиції України №132-33/565 від 18.07.2014 року про присвоєння кваліфікаційного рівня. Разом з тим, ОСОБА_6 не надано, зокрема, відомостей щодо завантаження останньої (кількість справ в яких арбітражний керуючий бере участь), що має значення для ефективної роботи арбітражного керуючого.

На підставі проведеного аналізу наданих арбітражними керуючими відомостей та документів, місцевий господарський суд в межах своєї компетенції, та з врахуванням рішення комітету кредиторів прийшов до висновку про призначення ліквідатором ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Денір" арбітражного керуючого ОСОБА_7

Твердження скаржника про те, що судом під час призначення ліквідатором боржника ОСОБА_7 було порушено частину 1 статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки призначення ліквідатора здійснювалося без застосування автоматизованої системи, не приймається до уваги колегією суддів з огляду на наступне.

Частина 1 статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розмежовує порядок визначення кандидатури арбітражних керуючих для виконання повноважень розпорядника майна та для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора.

Так, застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України передбачено для визначення судом кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень саме розпорядника майна.

Для визначення судом кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора, підлягає до застосування абз. 5 частини 1 статті 114 Закону, відповідно до якого кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання за ініціативою суду, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, судом першої інстанції правильно застосовано положення статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час визначення судом кандидатури арбітражного керуючого ОСОБА_7 для виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Денір"

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105,106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 30.09.15 року у справі №918/220/14 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. \

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Матеріали оскарження ухвали у справі № 918/220/14 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Саврій В.А.