Рішення № 5716211, 25.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2009 р. Справа № 37/141-09

вх. № 4227/4-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Дикий Я.П. за довіреністю № 03/493 від 22.10.2008 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк, м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 1149209,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (відповідач) в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 126 від 16.06.2006 р. в сумі 1149209,08 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що вищевказана заборгованість складається з заборгованості по простроченої до повернення частки кредиту за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі - 516119,85 грн.; заборгованості про простроченим до повернення процентів за користування кредитом за період з січня 2009р. по квітень 2009р. станом на 29.05.2009р. з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 45000,81 грн.; пені за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом у розмірі - 59443,11 грн.; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 3645,32 грн. та штрафу у розмірі 525000,00 грн.

Відповідачу господарським судом було направлено ухвалу про відкладення розгляду на 25.09.2009 року о 16:00 та передана телефонограма про час та місце слухання зазначеної справи. Однак, відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи та відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини не явки в судове засідання суд не повідомив. Крім того, відповідача було попереджено про те, що не явка його представника у призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

16 червня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 126 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до умов, визначених цим Кредитним договором та додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину цього договору, позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (далі - кредит) у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом 500000,00 грн. до 15.06.2008р.

Пунктом 1.1.3. Кредитного договору було передбачено, що процентна ставка за користування кредитом становить 19 % річних.

Додатковою угодою № 17 від 19.09.2006 р. до Кредитного договору максимальний ліміт кредиту було збільшено до 750000,00 грн. Додатковою угодою № 30 від 26.06.2007 р. термін користування кредитом було продовжено до 15 червня 2009 року. Згідно додаткової угоди № 31 від 02.06.2008 р. процентна ставка за користування кредитом становила 21,5 % річних з 01.06.2008 р.

Згідно з п.1.2. Кредитного договору, цільовим використанням кредитних коштів за Кредитним договором було поповнення обігових коштів.

Надання Кредиту, відповідно до п.1.1.4 та п.2.2. Кредитного договору здійснювалося в гривнях окремими частинами (кожна частина окремо - "транш", а у сукупності - "транші"), шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з відкритого банком відповідачу позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника.

Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору надання кожного траншу повинно було оформлюватися додатковою угодою, в якій встановлювалася сума траншу та процентна ставка.

Так, позивач виконуючи свої зобов'язання за Кредитним договором, надав відповідачу 26 траншів на загальну суму - 750000,00 грн., уклавши з позичальником додаткові угоди, копії яких наявні в матеріалах справи.

Пунктом 2.3. Кредитного договору було визначено, що повернення кредиту повинно здійснюватися шляхом зниження ліміту починаючи з липня 2007 року, рівними частками в сумі не менше 41666,00 грн. За ініціативою відповідача та відповідно до додаткової угоди № 30 від 26.06.2007 р. до Кредитного договору зниження ліміту повинно було здійснюватися до 28 числа щомісячно, починаючи з січня 2008 р. згідно з наступним графіком:

- Січень 2008 - 41666,67 грн.;

- Лютий 2008 - 41666,67 грн.;

- Березень 2008 - 41666,67 грн.;

- Квітень 2008 - 41666,67 грн.;

- Травень 2008 - 41666,67 грн.;

- Червень 2008 - 5000,00 грн.;

- Липень 2008 - 5000,00 грн.;

- Серпень 2008 - 10000,00 грн.;

- Вересень 2008 -10000,00 грн.;

- Жовтень 2008 - 10000,00 грн.;

- Листопад 2008 - 78611,10 грн.;

- Грудень 2008 - 78611,10 грн.;

- Січень 2009 -78611,10 грн.;

- Лютий 2009 -78611,10 грн.;

- Березень 2009 - 78 611,10 грн.;

- Квітень 2009 - 78611,15 грн.;

- Травень 2009 - 15000,00 грн.;

- Червень 2009 - 15000,00 грн.

За користування кредитом, згідно до п. 2.7. Кредитного договору відповідач повинен сплатити на користь позивача проценти, що нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом, із розрахунку календарної кількості днів в році та місяці і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно за поточний календарний місяць.

Фактично розраховані проценти за користування кредитом, відповідно до п.2.7.4. Кредитного договору та додаткової угоди до нього від 30.06.2006 р., повинні сплачуватися позичальником щомісяця не пізніше 28 числа поточного місяця, починаючи з 28 липня 2006 року.

Пунктом 3.3.3. Кредитного договору відповідача було зобов'язано забезпечити повернення кредиту відповідно до умов п.п.1.1.2. та 2.3. цього договору зі сплатою процентів за фактичний строк його користування та сплатою штрафних санкцій.

Однак, відповідач в порушення умов Кредитного договору свої зобов'язання щодо повернення кредиту у терміни встановлені в п.1.1.2. Кредитного договору, та зобов'язання щодо сплати відсотків визначені в п.2.7. та п.3.3.5. Кредитного договору - не виконав.

Пунктом 4.1. Кредитного договору було передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3. цього договору, за кожний день прострочення виконання.

Пунктом 4.4. Кредитного договору було визначено, що у разі прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за цим договором, він зобов'язується на вимогу позивача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а п. 4.6. Кредитного договору було визначено, що штрафні санкції підлягають сплаті за письмовою вимогою позивача.

Так, 10.09.2008 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист-повідомлення про наявність несплаченого чергового платежу за кредитом, процентів, комісії та пені (вих. № 05.1-3364). Також, 03.03.2009 р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист-претензію (вих. № 04-1055) про наявність несплачених 2-х чергових платежів за кредитом та процентів та припинення терміну дії кредитного договору, яку було згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення отримано відповідачем 14.03.2009 р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 ЦК України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладені приписи діючого законодавства, положення пункту 4.1. Кредитного договору та приймаючи до уваги те, що термін повернення кредиту за Кредитним договором настав 15 червня 2009 року, а заборгованість відповідача по простроченої до повернення частки кредиту за період з жовтня 2008р. по травень 2009р. з урахуванням встановленого індексу інфляції складає 516119,85 грн., заборгованість про простроченим до повернення процентів за користування кредитом за період з січня 2009р. по квітень 2009р. станом на 29.05.2009р. з урахуванням встановленого індексу інфляції складає 45000,81 грн., а розмір пені складає 63088,42 грн., що підтверджується відповідним розрахунком наявним в матеріалах справи, господарський суд приходить до висновку, що ці позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

З огляду на те, що з наданих позивачем до суду матеріалів не вбачається доказів звернення позивача до відповідача з письмовою вимогою про сплату штрафу у розмірі 525000,00 грн. за вказаним Кредитним договором, як це було передбачено умовами Кредитного договору (п. 4.6), господарський суд приходить до висновку, що дані позовні вимоги не підтверджуються матеріалами справи та є не обґрунтованими у зв'язку з чим в їх задоволенні необхідно відмовити.

За таких обставин господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 624209,08 грн. заборгованості за Кредитним договором № 126 від 16.06.2006 р.

Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача державне мито у розмірі 6242,09 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 169,70 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 625 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 232 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, п/р НОМЕР_2 в ВАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537) на користь Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, код ЄДРПОУ 19017842, п/р 29091200010012 в ВАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537) заборгованість за Кредитним договором № 126 від 16.06.2006 р. в сумі 624209,08 грн.; 6242,09 грн. державного мита та 169,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя

Рішення підписано 28.09.2009 р.