Ухвала суду № 57146296, 14.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2185/14-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц\774\853\К\16 Костенко В.В.

Категорія № 26 (І ) Доповідач Грищенко Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Грищенко Н.М.,

суддів Братіщевої Л.А., Митрофанової Л.В.,

із секретарем Чубіної А.П.,

за участю: представника відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Кучерявої Світлани Олександрівни,

представника позивача - ОСОБА_4- ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування шкоди, заподіяної трудовим каліцтвом,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» ( надалі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ) про відшкодування шкоди, заподіяної трудовим каліцтвом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював у структурних підрозділах підприємства відповідача протягом 17 років 8 місяців. 26 червня 2013 року під час перебування на зміні з ним стався нещасний випадок, внаслідок чого він був травмований.

Висновком МСЕК від 15.10.2013 року йому первинно встановлено другу групу інвалідності та 75 % втрати професійної працездатності. Позивач зазначив, що саме з вини підприємства ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» він втратив здоров'я, працездатність. Внаслідок вищезазначеного змушений переносити щоденно фізичні болі, що унеможливлює ведення активного способу життя, ведення справ по господарству, тощо. Він постійно приймає медикаменти, погіршується стан його здоров'я, він змушений проходити стаціонарне лікування декілька разів на рік. Тому просив суд стягнути на свою користь у відшкодування моральної шкоди 200000 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 лютого 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 35000 грн., а також - на користь держави 243,60 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

Зокрема вважає, що судом не взято до уваги глибину його страждань та визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності та виваженості.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» просить рішення суду, як законне та обґрунтоване, на його думку, залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно запису в трудовій книжці позивач ОСОБА_4 пропрацював на підприємстві Криворізький металургійний комбінат « Криворіжсталь» (правонаступником якого є ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг) з 20.10.1996 року, звільнений 14.10.2013 року у зв'язку із виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я ( а.с.28-36).

Згідно акту розслідування нещасного випадку на виробництві від 02.07.2013 року , складеного за формою Н-5, комісія визнала нещасний випадок з вальцювальником стана гарячої прокатки сортопрокатного цеху № 1 прокатного департаменту ПАТ « АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_4 таким, що пов'язаний з виробництвом та складання акту за формою Н-1.Як убачається із даного акту, особами, діяльність або бездіяльність яких призвела до нещасного випадку, є ОСОБА_6 оператор поста керування станом гарячої прокатки сортопрокатного цеху № 1 прокатного департаменту ПАТ « АМКР» та сам позивач ОСОБА_4, які порушили вимоги своїх посадових інструкцій та ст.14 Закону України « Про охорону праці» ( а.с.13-15, 16-21).

Згідно висновку медико - соціальної експертної комісії первинно 15.10.2013 року ОСОБА_4 встановлено другу групу інвалідності та 75 % втрати професійної працездатності ( а.с.23,24). При повторному огляді 07.10.2014 року позивачу була підтверджена 2 група інвалідності та встановлено 70% втрати професійної працездатності ( а.с.70).

З виписок з історії хвороби встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні в Українському науково - дослідному інституті промислової медицини у зв'язку із отриманою травмою ніг (а.с.22, 25).

Внаслідок отриманої травми позивач не може продовжувати працювати за професією, у зв'язку з чим наказом від 30.10.2013 року за № 1360/г по ПАТ « АМКР» він був звільнений з підприємства за п.2 ст.40 КЗпП України за виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я ( а.с.26).

На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування позивачу, у зв'язку з отриманим ним трудовим каліцтвом на виробництві, моральної шкоди відповідачем, з вини якого її заподіяно.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині визначеного судом першої інстанції розміру моральної шкоди.

Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень наданих у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Відшкодування шкоди полягає у праві особи на відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, а тому фактичне позбавлення позивача права на відшкодування моральної шкоди суперечить проголошеному принципу державної політики. Адже ст.4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується , зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Зокрема, судом врахована тяжкість отриманого позивачем трудового каліцтва, травми отримані позивачем під час виконання трудових обов'язків відноситься до тяжких, тривалість страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Розмір моральної шкоди визначений судом першої інстанції з урахуванням відсотку втрати професійної працездатності, який згідно висновку МСЕК становить первинно 75 %, повторно зменшився до 70% та встановлена ІІ група інвалідності, у позивача обмежений рух, перенесені ним фізичний біль від травми та страждання, що були завдані.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Н.М. Грищенко

Судді : Л.А. Братіщева

Л.В. Митрофанова