ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/108/13
провадження № 1-кп/753/1/14
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2014 р.
Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Заруби П.І.,
cуддів суддів Щасної Т.В.,
Скуби А.В.,
за участю прокурорів Грицай Ю.І.,
захисників ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
при секретарі Линичук Ю.П.,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 3, 4 ст. 358 КК України запобіжного заходу,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження відносно обвинувачених ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 366, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 366 КК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 заявила клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 міри запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який у виді домашнього арешту, посилаючись на тривалий термін перебування обвинуваченого під вартою, його вік та стан здоров'я, інкримінування обвинуваченому ненасильницьких злочинів та відсутність підстав для тримання обвинуваченого під вартою.
Адвокат ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 підтримали заявлене клопотання.
Прокурор заперечував щодо заявленого клопотання, оскільки вважає наявними підстави передбачені ст. 177 КПК України, наявність обґрунтованих ризиків: обвинувачення у вчиненні чотирьох злочинів, способу вчинених злочинів, завданої матеріальної шкоди, впливу на потерпілу, що встановлено в судовому засіданні, а також можливостей обвинуваченого ухилитись від суду.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання захисника та зазначив, що має намір зразково виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши позиції учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Ч. 1 ст. 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших обвинувачених, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Підставою його застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Аналізуючи наявні ризики, колегія суддів виходить з того, що до затримання обвинувачений ОСОБА_6 від органів досудового слідства не переховувався; документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження долучені до обвинувального акту та перебувають у суді, що унеможливлює їх знищення, ховання або спотворення обвинуваченим.
Колегія суддів бере до уваги встановлене в судовому засіданні намагання обвинуваченого ОСОБА_6 вплинути на позицію потерпілої ОСОБА_10, а також рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2011 року (Т.5, а.с. 29-30), яким вирішені їх зобов'язання. Незаконного впливу на свідків та перешкоджання обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальному провадженню іншим чином в судовому засіданні не встановлено.
При розв'язанні заявленого клопотання, колегія суддів, відповідно до ст. 178 КПК України враховує: вагомість доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання - у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_6 винуватим йому загрожує покарання до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна; розмір майнової шкоди відповідно до обвинувального акту; його вік та стан здоров'я - обвинувачений є не молодою людиною має 55 років та потребує належної медичної допомоги оскільки має ряд хронічних захворювань (Т. 14 а.с. 175); наявність у обвинуваченого сім'ї, постійного місця проживання, його постійну зайнятість до затримання, також те, що обвинувачений не вперше притягується до кримінальної відповідальності, а термін тримання обвинуваченого під вартою на час розгляду клопотання становить понад 3 роки.
Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Колегія суддів враховує правові позиції Європейського суду, зокрема у справі «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, які зводяться до того, що небезпека можливості переховування від правосуддя не може вимірюватися виключно на підставі суворості можливого вироку. Наявність сильної підозри в тому, що особа вчинила тяжкий злочин, є, звичайно, таким чинником, що належить до суті питання, однак сама по собі така підозра не може бути виправданням довготривалого тримання особи під вартою.
Крім цього, відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Розглядаючи заявлене клопотання та можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
В матеріалах кримінального провадження міститься заява ОСОБА_11 - доньки обвинуваченого ОСОБА_6, проте що він має право безперешкодно, безкоштовно та безстроково проживати у будинку, який їй належить за адресою: АДРЕСА_1. та вона, у разі прийняття судом відповідного рішення, надає згоду на визначення знаходження під домашнім арештом обвинуваченого ОСОБА_6 за вказаною адресою і не заперечує щодо права працівників органів внутрішніх справ з'являтися у вказане житло з метою контролю за поведінкою обвинуваченого.
З урахуванням наведеного, а також того, що сама лише тяжкість вчинених злочинів, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою строком понад 3 роки, і самостійною підставою для тримання особи під вартою, чинним законодавством України, не визначається, а повинна враховуватися з іншими обставинами, які вказані в ст. ст. 177, 183 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з ним - домашній арешт, шляхом заборони обвинуваченому залишати своє житло протягом певного часу доби, та вважає недоцільним на даному етапі судового розгляду застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України щодо можливості обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню, а також зі ступені тяжкості інкримінованих йому злочинів.
Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на нього додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати обвинуваченого: не залишати житло з 19 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин; здати на зберігання головуючого у провадженні судді свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 183, 194, 331, 350 КПК України,
У Х В А Л И В :
Клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу - задовольнити.
Змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши обвинуваченому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Ізмаїл Одеської області, громадянину України залишати місце свого проживання житло з 19 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 додаткові обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати обвинуваченого: прибувати до суду та прокуратури за викликом; здати на зберігання головуючого у провадженні судді свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Ухвалу суду направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого - Києво - Святошинський РВ ГУМВС України в Київській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню в частині звільнення обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду негайно та застосування до останнього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя:
Судді:
Судове рішення № 57142303, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 15.05.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 753/108/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: