ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2010 р.Справа № 2-а-8616/09/1570
Категорія:2.11.8Головуючий в 1 інстанції: Хлюстін Ю.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :
головуючого судді ОСОБА_1судді ОСОБА_2судді ОСОБА_3за участю секретаря - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року, по справі за адміністративним позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «МАНДРІВНИКИ»до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
01 червня 2009 року позивач - Приватне виробничо-комерційне підприємство «МАНДРІВНИКИ» (далі ПВКП «МАНДРІВНИКИ») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області (далі ДПІ у м. Южному Одеської області) та просив скасувати рішення ДПІ у м. Южному Одеської області від 06.03.2009 року №0000302330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, на суму 189000 грн..
15 лютого 2010 року постановою Одеського окружного адміністративного суду позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Южному Одеської області №0000302330 від 06.03.2009 року про застосування до ПВКП «МАНДРІВНИКИ»штрафних (фінансових) санкцій.
11 березня 2010 року не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник ДПІ у м. Южному Одеської області надав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Особи, що беруть участь у справі, про дату , час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення № 1981/23-7017 від 24 лютого 2009 року, працівниками державної податкової адміністрації а Одеській області була проведена перевірка дотримання ПВКП «МАНДРІВНИКИ»порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт (довідка) №1216/15/32/23//24762128 від 26.02.2009 року з додатком.
На підставі акту (довідки) №1216/15/32/23//24762128 від 26.02.2009 року, державною податковою інспекцією у м. Южному Одеської області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000302330 від 06.03.2009 року, яким позивачу за порушення ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 189000 грн.
Згідно з актом (довідкою) №1216/15/32/23//24762128 від 26.02.2009 року, перевіркою встановлено, що в порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 06.07.1995 року №265/95-ВР, позивачем при здійсненні купівлі-продажу мембрани згідно податкової накладної від 26.02.2009 року №М-00000004 на 37800 грн., розрахункова операція була проведена без застосування реєстратора розрахункових операцій, чек не пробивався та на руки не видавався. Також в порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року №98/96-ВР позивачем на момент проведення перевірки здійснювалась підприємницька діяльність без придбання відповідного торгового патенту.
Згідно ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265/95-ВР із змінами та доповненнями, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.
Згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на (неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно ст. 2 вищезазначеного Закону, розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Крім того, ст. 2 вказаного Закону України визначає місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Судом першої інстанції встановлено, що приміщення в якому проводилась перевірка, за адресою: м. Одеса, вул. Коблевська, 17/19 є офісним, в якому знаходяться робочі місця, отже видача товару не здійснюється, що підтверджується копією договору про безоплатну оренду офісу від 01 січня 2009 року укладеного між СПД ОСОБА_5, (орендодавцем) та ПВКП «Мандрівники»(орендарем), згідно п. 2 якого приміщення, що орендується, надається орендарю для розміщення ділового офісу.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що передача товару та оплата його вартості здійснювалась не одночасно, що підтверджується копією видаткової накладної від 26.02.2009 року № М-00000004, згідно якої умовою продажу є попередня оплата. Оскільки мембрана знаходилась на складі за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 1, що також підтверджується копіями договору зберігання та акту приймання-передачі матеріалів від 3 лютого 2009 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача була відсутня необхідність проводити зазначені операції з купівлі-продажу мембрани через реєстратор розрахункових операцій і в даному випадку застосування реєстраторів розрахункових операцій виключене самим Законом, а саме, п. 12 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»яким зазначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо), і суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком.
Відповідно до ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року N 509-ХІІ із змінами та доповненнями посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України.
Згідно ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до п.3.1 «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», затверджених наказом Державної податкової адміністрації «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків»від 27.05.2008 року № 355, із змінами та доповненнями, працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством.
Апеляційний суд зазначає, що згідно плану-графіку проведення перевірок відділом контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області на лютий 2009 року місцем проведення перевірки ПВКП «МАНДРІВНИКИ»є м. Южний, тоді як перевірка була проведена за іншою адресою, а саме, м. Одеса, вул. Коблевська, 17/19, тобто в порушення п.3.1 наказу Державної податкової адміністрації «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків»від 27.05.2008 року № 355.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає , що при проведенні перевірки 26 лютого 2009 року, працівники Державної податкової адміністрації Одеській області та посадові особи Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області, ухвалюючи податкове повідомлення-рішення п№ НОМЕР_1 від 06.03.2009 року, діяли із порушенням встановленої процедури та п. 12 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановлені постанови правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що не має підстав для зміни чи скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 210, ст.211, ст. 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, або з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя :
Судді:
Судове рішення № 57134535, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.12.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-8616/09/1570. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: