Постанова № 57134617, 22.12.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2010 р.Справа № 6/94/09/5016

Категорія:2.11.8Головуючий в 1 інстанції: Ткаченко О.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

Головуючого-судді - Кравець О.О.,

суддів: Бойка А.В., Золотнікова О.С.,

за участю секретаря Могучева Г.О.,

розглянувши в м. Одесі у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової адміністрації у Миколаївській області, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Господарського суду Миколаївської області від 17 квітня 2009 року, по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ексим Трейд»до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними та визнання неправомірним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И В :

Позивач приватне підприємство «Ексим Трейд»(далі ПП «Ексим Трейд») звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області (далі ДПА), Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (далі ДПІ), в якому, просив визнати неправомірними дії ДПА щодо здійснення 10.10.2008 року перевірки ПП «Ексим Трейд», визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003522303 від 28.10.2008 року, мотивуючи позов тим, що за результатами планової перевірки за дотриманням позивачем проведення розрахунків, вимог з регулювання обігу готівки ДПІ було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5121984,25 грн., за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України від 15.12.2004 року №637, затвердженого постановою Правління НБУ, яке полягало в не оприбуткуванні позивачем 1024396,85 грн., готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО).

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 17 квітня 2010 року позов був задоволений : було визнано неправомірними дії ДПА Миколаївської області щодо здійснення 10.10.2008 року перевірки ПП «Ексим Трейд», визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003522303 від 28.10.2008 року.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких вважають вказану постанову прийнятою з порушенням норм матеріального права, просять її скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та оргзчи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

-направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу ДПС;

-копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ч.І ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими Законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.

Згідно ч.4 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

В преамбулі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зазначається, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПА у Миколаївській області на підставі направлень на перевірку від 10.10.2008 року за № 3395/23-517 та за № 3396/23-517 здійснено планову перевірку (акт перевірки від 10 жовтня 2008 року №0265/14/00/23/30738020) офісу, який розташований за адресою: вул. Гмирьова, 1-а, м. Миколаїв та належить ПП «Ексим Трейд». В акті перевірки зазначено, що підприємством не здійснено обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень в книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій, а саме: згідно фіскальних звітних чеків з №1508 від 7 серпня 2008 року по №1545 від 9 жовтня 2008 року в відповідних розділах книги обліку розрахункових операцій №1402000049р/6/3190 не здійснено обліку готівкових коштів на загальну суму 1024396.85 гри.

Перевіряючими в книзі обліку розрахункових операцій №І402000049р/6/3190 на сторінках 61-72 здійсненна відповідна відмітка. Перевірка проведена в присутності бухгалтера ОСОБА_1, яка з актом перевірки ознайомлена і один примірник акта перевірки отримала, За розглядом акта перевірки рішенням ДШ у Ленінському районі м. Миколаєва від 28 жовтня 2008 року №0003522303 застосовано до приватного підприємства «ЕКСИМ ТРЕЙД»штрафну (фінансову) санкцію у сумі 5121984,25 гри. (1024396,85 грн. х 5) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касі готівки.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду 1-ої інстанції , та вважає що дії працівників ДПА у Миколаївській області по проведенню планової перевірки , яка була передбачена планом-графіком проведення перевірок відділом контролю за розрахунковими операціями ДПА в Миколаївській області на жовтень 2008 року, та була проведена відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».та складанню акту перевірки здійсненні правомірно, та у межах повноважень, що передбачені законодавством України.

Пунктом 24 ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено поняття: місце проведення розрахунків місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові кошти…», виходячи з цього, виявлені під час перевірки на місці проведення розрахунків готівкові кошти не зазначені в денному звіті РРО, можуть свідчити тільки про одне порушення Закону, що регламентує цю діяльність та встановлює єдині критерії застосування реєстраторів розрахункових операцій та місця їх проведення

Відповідно до п. 2.6 ст. 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95 ,встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності , а також постійними представництвами нерезидентів , через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність , норм з регулювання обігу готівки у національній валюті , що встановлюється НБУ , до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неприбуткування (неповне або/та несвоєчасне )оприбуткування у касах готівки у пятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Фінансові санкції встановлені цим Указом застосовуються у разі порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» саме ним встановляється відповідальність за порушення вимог цього Закону, в тому числі і за невикористання книги обліку розрахункових операцій. Національний банк не уповноважений встановлювати правові норми у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, за виключенням застосування РРО при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (ст. 7 вказаного Закону). Згідно п.3 Прикінцевих положень вказаного Закону чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Обов'язковість щоденного запису в КОРО встановлена п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. №614. Зазначений Порядок розроблено на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що 10.10.2008 року на момент проведення перевірки в офісі позивача були наявні готівкові кошти в розмірі 1024396.85 гри. за наслідками проведення розрахункових операцій за 07.08.2008 року -07.10.2008 року , що підтверджується Z звітами , вклеєними у КОРО, але запису до КОРО здійснено не було.

За невикористання КОРО існує спеціальна санкція встановлена у п. 3 ст.17 вказаного Закону України - «двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи не прошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або не зберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну».

Згідно абз. 2 п.2.6 Положення про ведення касових операцій «оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів».

Згідно з абз. 3 п.2.6 вказаного Положення, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених коштів у повній сумі їх фактичних надходжень в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РО - даних РК.

Таким чином , апеляційний суд вважає, фактично перевіркою податкового органу було виявлене інше порушення - невикористання КОРО а для притягнення до відповідальності винних осіб слід було застосовувати спеціальну санкцію, встановлену у п. 3 ст.17 Закону України №265/95 , а застосування будь-яких інших санкцій за інші правопорушення в цьому випадку є неправомірним .

Так, задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідальність встановлена п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95, передбачена за не оприбуткування готівки у касах тобто у касовій книзі, а не за не оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО), таким чином, податковими органами застосовані фінансові санкції за такі дії (неоприбуткування готівки в КОРО), за які вказаним пунктом Указу відповідальність не передбачена, і суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача у повному обсязі .

Відповідно до п. п. 3, 4. ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно п. 2 ч. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, про необхідність скасувати постанову Господарського суду Миколаївської області від 17 квітня 2009 року, та прийняти по справі нову постанову про часткове задоволення позову.

Керуючись ч.1 ст. 195, ч. 3 ст. 198, п. 3, 4 ч. 1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ч.1 ст.207, ст. 210, ст.211, ст. 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Державної податкової адміністрації у Миколаївській області, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Миколаївської області від 17 квітня 2009 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову :

Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003522303 від 28.10.2008 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, або з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя :

Судді: