Ухвала суду № 57101642, 12.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 року м. Київ К/800/66685/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуБердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій областіна постановуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014у справі № 808/2828/13-аза позовомБердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової службидоВиконавчого комітету Бердянської міської радипростягнення податкового боргу ,-

ВСТАНОВИВ:

Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби звернулась з позовом до Виконавчого комітету Бердянської міської ради, в якому просить стягнути заборгованість Комунального підприємства «Кіно» перед державним бюджетом України на суму 2 443,91 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2013 позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2013 скасовано та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, просить оспорюване рішення залишите без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- згідно розділу 1 Загальні положення Статуту КП «Кіно», зареєстрованого 15.03.2006, підприємство засновано на комунальній власності територіальної громади м. Бердянська, від імені якої виступає Бердянська міська рада;

- позивачем проведена виїзна позапланова перевірка господарської діяльності КП «Кіно», за результатами якої складено акт №003/23-11/02407817 від 22.03.2012, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0000521720 від 04.04.2012, яким КП «Кіно» визначено податкове зобов'язання на суму 2 443,91 грн.;

- позивачем складено податкову вимогу №132 від 18.04.2012 про сплату узгодженого податкового зобов'язання, яку вручено керівникові КП «Кіно» 18.02.2013;

- постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2012 стягнуто з КП «Кіно» податковий борг на суму 2 443,91 грн.;

- на підставі названого рішення суду податковим органом сформовано інкасові доручення, які надіслані до БУДКСУ ГУДКСУ у Запорізькій області та повернуті без виконання за відсутності коштів, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення зазначеної суми боргу з виконавчого комітету Бердянської міської ради.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові зобов'язання КП «Кіно» є непогашеними, а відповідачем відмовлено позивачу у задоволенні його вимог щодо погашення податкового боргу КП «Кіно».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що власником майна КП «Кіно» виступає Бердянська міська рада, а тому позов пред'явлено до неналежного відповідача (Виконавчого комітету Бердянської міської ради).

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За змістом пунктів 95.1 - 95.3 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 96.1 статті 96 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради (96.1.1); затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу (пп.96.1.2); ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (пп.96.1.3); прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків (пп.96.1.4).

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, що власником майна КП «Кіно» є Бердянська міська рада, а не виконавчий комітет Бердянської міської ради, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки позивач звернувся з позовом про стягнення податкового боргу КП «Кіно» до неналежного відповідача, який не є органом, до сфери управління якого належить боржник.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний