ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2016 року м. Київ К/800/25942/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року, -
у с т а н о в и л а :
У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області (далі - УПФУ) в якому просила визнати неправомірними дії та зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок і виплату індексації пенсії (далі - спірний перерахунок) починаючи з січня 2014 року з урахуванням базового місяці грудня 2013 року, а також індексу споживчих цін з січня 2014 року, відповідно до Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1282-ХІІ), Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок № 1078).
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що дії відповідача стосовно здійснення індексації пенсії не узгоджуються з вимогами закону, порушують її права, а тому ОСОБА_4 просила про задоволення позову.
Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 березня 2015 року позов задоволено, визнано неправомірними дії та зобов'язано відповідача здійснити позивачу спірний перерахунок пенсії.
Оскаржуваною постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та у задоволені позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалене ним судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що відповідач, здійснюючи індексацію пенсії позивача, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судами встановлено, що позивачу призначена та виплачується пенсія за віком згідно Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) з виплатою у її складі доплати до прожиткового мінімуму відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 цього Закону.
У грудні 2014 року позивач звернулась до відповідача з заявою про здійснення їй спірного перерахунку, однак у її задоволенні останній відмовив.
Так, у відповідності до статті 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом статті 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі й пенсії.
За правилами статті 3 Закону № 1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Подальша індексація споживчих цін для індексації грошових доходів населення починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації 101 відсоток. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини перша, третя, четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ).
Згідно зі статтею 6 Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Закону Кабінет Міністрів України 17 липня 2003 року постановою № 1078 затвердив Порядок, яким визначено правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
При цьому в пункті 3 Порядку визначено перелік грошових доходів громадян, одержаних в гривнях на території України, які не мають разового характеру, проте не відносяться до об'єктів індексації. До них, зокрема, належать соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму).
Як правильно встановлено апеляційним судом, позивач отримує пенсію за віком у складі якої є доплата до прожиткового мінімуму відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV.
За таких обставин, на думку колегії суддів, законних підстав для здійснення індексації пенсії позивачу немає про що правильно зазначив і суд апеляційної інстанції.
Викладена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, висловленими у постанові цього суду від 13 жовтня 2015 року (справа № 21-2389а15).
З огляду на викладене, рішення суду апеляційної інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
В.В. Тракало
Судове рішення № 57101643, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 05.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 263/1941/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: