Постанова № 57079583, 31.03.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/37/16-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2016 року м. Ужгород

Суддя апеляційного суду Закарпатської області Вербицький В. В., за участі ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Щербана П. П. від 16 лютого 2016 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мукачево Закарпатської області, українця, громадянина України, студента КСУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень, стягнуто в дохід держави судовий збір 275 (двісті сімдесят п'ять) гривні 60 копійок,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 лютого 2016 року встановлено, що 26 грудня 2015 року близько 23 години 35 хвилин ОСОБА_1 в м. Мукачево по вул. Сільвая керував транспортним засобом «Пежо 307 СС» номерний знак НОМЕР_1

в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився зі згоди водія у присутності двох свідків за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер Алкотест 6810», чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді міськрайонного суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що вина його не доведена належним чином. Він дійсно був в стані алкогольного сп'яніння в своєму автомобілі, який рухався без підсвітки, однак транспортним засобом він не керував. За кермом була його дружина, яка вийшла з автомобіля та пішла додому, він пересів на водійське місце і вже після цього приїхав патрульний автомобіль. На відео, яке було приєднано до матеріалів справи, не міститься жодного доказу, що він керував транспортним засобом. Вислів «причина зупинки», який міститься на цьому відео, ним було сказано автоматично і він не вник в його суть. Свідчення працівників патрульної поліції, які надані суду першої інстанції, не відповідають дійсності, оскільки від місця, де вони побачили його автомобіль, до місця біля його дому, де вони нібито зупинили його, відстань 1 кілометр і щоб проїхати цю відстань необхідно 3 хвилини, окрім цього працівники патрульної поліції пояснили, що рухались з включеним світовим сигналом синього та червоного кольору та з увімкненим звуковим сигналом для зупинки, однак на відео не можна побачити чи був у них включений світовий сигнал, звуковий сигнал взагалі відсутній, тобто вони просто під'їхали до його автомобіля. Посилається на те, що виникає багато питань про те, що працівники поліції їхали за ним 3 хвилини і зупинили тільки біля його дому, не зупинили його раніше, допустили, щоб він і надалі порушував правила дорожнього руху, їхали з увімкненим світовим сигналом синього та червоного кольору за його автомобілем, який зупинився тільки біля дому, не склали протокол за непокору діям поліції, оскільки відстань від місця де помітили автомобіль до місця зупинки кілометр, в які суд першої інстанції не вник, що призвело до неправильного вирішення справи та притягнення його до відповідальності за те, що він не вчиняв.

Під час апеляційного перегляду постанови судді міськрайонного суду від 16 лютого 2016 року були заслухані:

- особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, який підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги і просив її задовольнити;

- захисник ОСОБА_2, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1, просив її задовольнити;

- інспектори роти №8 батальйону УПП у м. Ужгороді та Мукачеві ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та пояснили, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 спростовуються відеозаписом події на якому зафіксовано питання водія ОСОБА_1 про причини його зупинки та місця де було виявлено рух транспортного засобу під його керуванням.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перевіривши справу про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та його вина не доведена належним чином, є не обґрунтованими і спростовуються доказами, дослідженими суддею міськрайонного суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення та викладеними в постанові, а також поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які надані в суді першої інстанції та апеляційному суду.

Наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винність ОСОБА_1 в його вчиненні встановлено суддею міськрайонного суду на основі фактичних даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 №469876 від 26.12.2015 року; результаті проведення тесту за допомогою технічного засобу «DRAGER ALCOTEST 6810», який показав позитивний результат, а саме 0,89%; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапортом інспектора роти №8 батальйону УПП в містах Ужгороді та Мукачеві ОСОБА_3 від 27.12.2015 року та відеозаписами з закріпленої на форменому одязі працівників поліції автоматичної відеотехніки, які приєднані до матеріалів справи, якими підтверджується керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Суддя міськрайонного суду правильно встановив обставини справи та кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортними засобами особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння були предметом перевірки судді міськрайонного суду і обґрунтовано не прийняті до уваги на підставі досліджених і правильно оцінених доказів.

Доводи ОСОБА_1 про те, що транспортним засобом керувала його дружина є надуманими та такими, що спростовуються, як відеозаписами виявлення та оформлення працівниками поліції адміністративного правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння знаходився на сидінні водія і був в машині один, а також поясненнями в суді першої та апеляційної інстанції свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили ці обставини.

Будь яких даних, які б спростовували пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і свідчили про те, що вони оговорюють обвинуваченого, не встановлено.

З зазначеного відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 після оголошення йому поліцейськими про наявність у нього ознак сп'яніння не повідомляв про те, що транспортним засобом керувала будь яка інша особа, в тому числі дружина.

Викладені в апеляційній скарзі міркування ОСОБА_1 з приводу дій працівників поліції та не складення ними протоколу за непокору поліції не є доводами які спростовують висновки судді міськрайонного суду та підтверджують відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При розгляді апеляційної скарги не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які б тягли скасування постанови судді міськрайонного суду.

Керуючись п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Щербана П. П. від 16 лютого 2016 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень, стягнуто в дохід держави судовий збір 275 (двісті сімдесят п'ять) гривні 60 копійок, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області Вербицький В. В.