Ухвала суду № 57079543, 12.04.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/7752/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

12 квітня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів КОЖУХ О.А., ГОТРИ Т.Ю.

при секретарі ВОЛОЩУК В.І.

за участю позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» про стягнення суми страхового відшкодування, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 2 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а :

29.12.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до ПрАТ СК «ПЗУ Україна», просив стягнути на його користь із відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 29683,26 грн. Посилався, зокрема, на те, що за договором серії АМ № 096350 добровільного страхування наземних транспортних засобів від 05.01.2015 він застрахував у відповідача автомобіль НОМЕР_1, на суму 210009,00 грн і 16.09.2015 у м. Мукачеві за участю цього автомобіля сталася дорожньо-транспортна пригода, у якій його було пошкоджено. Винною в ДТП є ОСОБА_3 За умовами страхування відповідач повинен був сплатити станції техобслуговування за ремонт автомобіля 39567,88 грн (70% від розміру страхового відшкодування), проте, сплатив лише 24894,43 грн (44,04%). Відповідач відмовився сплатити СТО залишок вартості ремонту в розмірі 31445,07 грн і за остаточним розрахунком заборгував позивачу 29683,26 грн.

Таким чином, відповідач порушив умови договору страхування та вимоги закону щодо належної виплати страхового відшкодування, чим порушив права позивача як споживача на отримання страхових послуг належної якості. Виходячи з наведеного, вказуючи на підстави для предявлення позову, що випливають з положень ЦК України, Законів України «Про страхування», «Про захист прав споживачів», і на право предявлення позову за зареєстрованим місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (ст. 110 ч. 5 ЦПК України), позивач подав позовну заяву до Мукачівського міськрайонного суду.

Ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду від 30.12.2015 відкрито провадження в справі, судовий розгляд призначено на 11.01.2016 (а.с. 24). У судовому засіданні 11.01.2016 розгляд справи у звязку з неявкою до суду представника відповідача було відкладено на 02.02.2016 (а.с. 26-29).

12.01.2016 до Мукачівського міськрайсуду надійшло клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю, а саме за місцезнаходженням відповідача до Шевченківського районного суду м. Києва (а.с. 32-33). Клопотання мотивовано тим, що відносини, які виникають з майнового страхування, не підпадають під предмет регулювання Закону України «Про захист прав споживачів» і положення цього Закону не застосовуються до відносин майнового страхування, а тому позивач подав заяву з порушенням правил підсудності, оскільки відповідно до ст. 109 ч. 2 ЦПК України її належало подати до вищевказаного суду в м. Києві.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 02.02.2016 клопотання задоволено, справу на підставі ст. 109 ч. 2, ст. 116 ч. 1 п. 2 ЦПК України передано за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва (а.с.51-52).

Не погодившись із таким вирішенням процесуального питання, позивач подав на ухвалу суду від 02.02.2016 апеляційну скаргу. Зазначає, що предявив позов за місцем своєї реєстрації, за місцем заподіяння шкоди та за місцем виконання договору із дотриманням норм ст. 110 ч. 5 ЦПК України. Суд передав справу на розгляд до іншого суду з порушенням норм процесуального права, необґрунтовано поклав в основу свого процесуального рішення посилання на практику суду касаційної інстанції, тоді як обовязковими є правові висновки Верховного Суду України, який, якраз, кваліфікує договори страхування договорами про надання послуг, при укладанні яких виникають відносини, що регулюються нормами Закону України «Про захист прав споживачів». Просить ухвалу скасувати, справу направити до суду для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_2, які апеляцію підтримали, розглянувши скаргу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України у відсутність представника відповідача, обговоривши доводи сторін щодо підсудності справи, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник із укладеного 05.01.2015 в м. Мукачеві ОСОБА_1 із ПрАТ СК «ПЗУ Україна» договору серії АМ № 096350 добровільного страхування наземних транспортних засобів, відповідно до якого внаслідок пошкодження 16.09.2015 у м. Мукачеві у ДТП застрахованого автомобіля НОМЕР_1, постало питання про виплату страхового відшкодування (а.с. 5-20).

Страхувальник ОСОБА_1, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, предявив до страховика ПрАТ СК «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Артема, 40) позов про стягнення страхового відшкодування в розмірі 29683,26 грн, заяву подав до Мукачівського міськрайонного суду (а.с. 2-4). Вищевказаною ухвалою суддя Мукачівського міськрайонного суду відкрив провадження в справі (ст. 122 ч.ч. 1, 5 ЦПК України).

За змістом положень, зокрема, ст. 979 ЦК України, ст. 1 ч. 1 п.п. 1, 5, 7, ст. 4 ч. 1 п. 9 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 1, ст. 2 ч. 1, ст.ст. 4, 16 Закону України «Про страхування», ст. 1 ч. 1 п.п. 3, 17, 22, ст.ст. 2, 4, 10, 17 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції на час укладання договору страхування), ОСОБА_1 є споживачем фінансових (страхових) послуг і саме в якості страхувальника та споживача по захист своїх прав звернувся до суду. На правову природу договору страхування як договору про надання послуг, а, отже, і на поширення на відповідні правовідносини законодавства про захист прав споживачів, вказує й правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 11.03.2015 у справі № 6-126цс14, для відступу від якої колегія суддів підстав не знаходить (ст. 214 ч. 2, ст. 360-7 ч. 1 ЦПК України).

Відповідно до загального правила, встановленого ст. 109 ч. 2 ЦПК України, позов до юридичної особи предявляється в суд за її місцезнаходженням. Водночас цивільний процесуальний закон встановлює винятки з цього правила, так, позов про захист прав споживача може предявлятися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (ст. 110 ч. 5 ЦПК України). У разі альтеративної підсудності справи право вибору відповідного суду належить позивачу (ст. 110 ч. 14 ЦПК України).

Відтак, позивач реалізував своє право на вибір суду, якому підсудна справа, суддя Мукачівського міськрайонного суду правомірно відкрив провадження в справі, тоді як ухвала суду про задоволення на підставі ст. 109 ч. 2, ст. 116 ч. 1 п. 2 ЦПК України клопотання відповідача щодо передачі справи на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва не відповідає вимогам цивільного процесуального закону: при відкритті провадження в справі не були порушені правила підсудності. Крім того, суд фактично вдався до оцінки правових підстав позову, що є недопустимим на даній стадії процесу, а також не врахував, що правова позиція суду касаційної інстанції, якою мотивувалося клопотання відповідача, висловлювалася у контексті спору щодо майнової відповідальності страховика (санкції за порушення зобовязання), а не в контексті підсудності справи, і не має стосунку до даного процесуального питання.

Виходячи з наведеного, доводи апеляції заслуговують на увагу, суд першої інстанції неправильно витлумачив норми матеріального права, порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення процесуального питання, тому на підставі ст. 311 ч. 1 п. 4 ЦПК України скаргу слід задовольнити, ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 307 ч. 2 п. 4, ст. 311 ч. 1 п. 4, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 2 лютого 2016 року скасувати, справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» про стягнення суми страхового відшкодування направити до того ж суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді