Вирок № 57045619, 11.04.2016, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

11.04.2016

Провадження № 1-кп/200/301/16

Справа № 200/5532/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Татарчук Л.О.,

при секретарі судового засідання Плевако Ю.Д.,

за участю:

прокурора Касьяненка Я.М.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12016040640001384, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжньої, має на утриманні малолітню доньку Карину, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: Харківська область, Купянський район, с.Курилівка, вул.Зарічна, буд.11, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2016 року приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_2, знаходячись разом зі своєю знайомою ОСОБА_3 біля супермаркету «Варус» по бульвару Європейському, буд.1-Д в м.Дніпропетровську, побачили раніше незнайому ОСОБА_1, яка в руках тримала мобільний телефон, й реалізуючи злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої, за попередньою змовою групою осіб, розподіливши між собою ролі у скоєнні злочину, співучасник злочину ОСОБА_3 підійшла до потерпілої ОСОБА_1 та під приводом знайомства, запропонувала останній приєднатися до їх компанії, на що ОСОБА_1 дала свою згоду.

Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_2, разом із співучасником злочину ОСОБА_3, приблизно о 22 годині запропонувала ОСОБА_1К провести її додому. Надалі, прямуючи пішки по пр.Д.Яворницького у м.Дніпропетровську, під приводом справлення природних потреб, завели ОСОБА_1 у підворіття, де на думку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зручно заволодіти майном ОСОБА_1, із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої ОСОБА_1

Приблизно о 22 год. 20 хв., ОСОБА_2, знаходячись навпроти будинку №64-в по пр.Д.Яворницького у м.Дніпропетровську, реалізуючи єдиний злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, згідно відведеної їй ролі у скоєнні злочину, підійшла з-за спини потерпілої ОСОБА_1, подолала опір останньої, схопивши потерпілу однією рукою за шию, а іншою рукою затулила рот, щоб не дати змогу покликати на допомогу, тобто застосувала насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої ОСОБА_1

В цей час співучасник злочину ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, з корисливих мотивів, згідно відведеної їй ролі у скоєнні злочину, відкрито викрала у потерпілої ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Lenovo S856» ІМЕІ 864527021256620, вартістю 2140 грн. з SIM-картами мобільних операторів Life 063-11-22-382 та МТС 095-34-36-648, які матеріальної цінності для потерпілої не мають, на рахунку яких було 00 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 2140 грн. 00 коп., спричинивши потерпілій ОСОБА_1 матеріальний збиток на вказану суму.

Після чого ОСОБА_2 разом із співучасником злочину ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зникли.

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_2, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої, за попередньою змовою групою осіб, органом досудового розслідування кваліфікуються за ч.2 ст.186 КК України.

Умисні дії ОСОБА_3, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої, за попередньою змовою групою осіб, органом досудового розслідування кваліфікуються за ч.2 ст.186 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.

Показами обвинуваченої ОСОБА_2, яка у судовому засіданні свою провину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю та пояснила, що 16 березня 2016 року приблизно о 19 годині, зі своєю знайомою ОСОБА_3 вони гуляли по місту Дніпропетровську, й перебуваючи по бульвару Європейському, побачили раніше незнайому дівчину, як потім дізналася ОСОБА_1, яка в руках тримала мобільний телефон. Після чого вони з ОСОБА_3 вирішили заволодіти цим телефоном, й розподілили ролі кожної у вчиненні злочину.

З цією метою ОСОБА_3, згідно відведеної їй ролі, підійшла до ОСОБА_1, познайомилась з останньої та запропонувала їй приєднатися до їх компанії та поспілкуватися, на що ОСОБА_1 погодилася.

Приблизно о 22 годині, ОСОБА_3 запропонувала ОСОБА_1 провести додому, й ідучи по пр.Д.Яворницького, під вигаданим приводом, вони завели ОСОБА_1 у підворіття, оскільки там не було людей й тим самим це полегшало їй та ОСОБА_3 заволодіти мобільний телефоном потерпілої.

Далі, вона, згідно відведеної їй ролі, підійшла з-за спини ОСОБА_1, схопила її однією рукою за шию, а іншою затулила рот, а ОСОБА_3 в цей час, згідно відведеної їй ролі у скоєнні злочину, забрала у ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Леново». Після чого вона разом із ОСОБА_3 покинули місце скоєння злочину.

Заходи фізичного та психологічного примусу зі сторони робітників міліції в ході досудового розслідування до неї не застосовувались.

В скоєному щиросердно покаялася.

Показами обвинуваченої ОСОБА_3, яка у судовому засіданні свою провину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю та пояснила, що 16 березня 2016 року приблизно о 19 годині, зі своєю знайомою ОСОБА_2 вони гуляли по місту Дніпропетровську, й перебуваючи по бульвару Європейському, побачили раніше незнайому дівчину, як потім дізналася ОСОБА_1, яка в руках тримала мобільний телефон. Після чого вони з ОСОБА_2 вирішили заволодіти цим телефоном, й розподілили ролі кожної у вчиненні злочину.

З цією метою вона, згідно відведеної їй ролі, підійшла до ОСОБА_1, познайомилась з останньої та запропонувала їй приєднатися до їх компанії та поспілкуватися, на що ОСОБА_1 погодилася.

Приблизно о 22 годині, вона запропонувала ОСОБА_1 провести додому, й ідучи по пр.Д.Яворницького, під вигаданим приводом, вони завели ОСОБА_1 у підворіття, оскільки там не було людей й тим самим це полегшало їй та ОСОБА_2 заволодіти мобільний телефоном потерпілої.

Далі ОСОБА_2, згідно відведеної їй ролі, підійшла з-за спини ОСОБА_1, схопила її однією рукою за шию, а іншою затулила рот, а вона в цей час, згідно відведеної їй ролі у скоєнні злочину, забрала у ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Леново». Після чого вона разом із ОСОБА_2 покинули місце скоєння злочину.

Заходи фізичного та психологічного примусу зі сторони робітників міліції в ході досудового розслідування до неї не застосовувались.

В скоєному щиросердно покаялася.

Показами потерпілої ОСОБА_1К,, яка в судовому засіданні пояснила про те, що 16 березня 2016 року близько о 19 годині біля супермаркету «Варус» по бульвару Європейському, 1-Д в м.Дніпропетровську, познайомилась з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В процесі спілкування, надавала ОСОБА_3 свій мобільний телефон для здійснення дзвінків. В подальшому близько о 22 годині, вона вирішила йти додому, а дівчата запропонували її провести, вона погодилася. Йдучи по пр.Д.Яворницького, дівчата вирішили зайти до найближчого двору, як їй повідомили, щоб сходити до туалету. Коли вони зайшли до двору, то ОСОБА_2 схопила рукою її за шию, а іншою - затулила рот, щоб вона не кричала, внаслідок чого дівчата змогли забрати в неї її мобільний телефон марки «Леново».

В процесі досудового розслідування їй частково було відшкодовані збитки в розмірі 1100 грн. Просила покарати обвинувачених не суворо.

А також дослідженими письмовими доказами по справі

Протоколом предявлення особи для впізнання від 19 березня 2016 року з фототаблицею, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_1 серед предявлених осіб впізнала дівчину під №3, яка 16 березня 2016 року вчинила відносно неї грабіж. Відповідно до протоколу впізнаною особою є ОСОБА_3 ( а.с.15-19).

Протоколом предявлення особи для впізнання від 19 березня 2016 року з фототаблицею, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_1 серед предявлених осіб впізнала дівчину під №2, яка 16 березня 2016 року вчинила відносно неї грабіж. Відповідно до протоколу впізнаною особою є ОСОБА_2 ( а.с.20-24).

Висновком судової товарознавчої експертизи №6/34-764 від 23 березня 2016 року, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону «Lenovo S856» станом на 16.03.2016 року могла складати 2140 грн. ( а.с.39-41).

Протоколом слідчого експерименту від 20 березня 2016 року з фототаблицею, згідно з яким ОСОБА_3 на місці скоєння злочину розповіла про обставини та показала механізм скоєного грабежу потерпілої ОСОБА_1 16 березня 2016 року ( а.с.52-57).

Протоколом слідчого експерименту від 20 березня 2016 року з фототаблицею, згідно з яким ОСОБА_2 на місці скоєння злочину розповіла про обставини та показала механізм скоєного грабежу потерпілої ОСОБА_1 16 березня 2016 року ( а.с.75-81).

Під час судового розгляду, учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені та потерпіла, вищезазначені докази, зібрані в ході досудового розслідування та фактичні обставини справи, встановлені в ході досудового слідства, не оспорюють, правильно розуміють зміст цих обставин, а також у суда немає сумнівів у добровільності такої їхньої позиції, у звязку із чим, інші докази відповідно до ст.349 КПК України в суді не досліджувались.

Таким чином, суд вважає повністю доведеним дане обвинувачення ОСОБА_2, оскільки досліджені вищезазначені докази, які є в матеріалах кримінального провадження, отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинувачену ОСОБА_2 винною у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а її умисні дії, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої, за попередньою змовою групою осіб, вірно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, скоєного за попередньою змовою групою осіб, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання, її відношення до скоєного.

Щире каяття, сприяння органу досудового розслідування у розкритті злочину, суд відносить до обставин, що помякшують покарання обвинуваченій ОСОБА_2

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обовязків, передбачених п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України, як таке, що буде необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, суд вважає повністю доведеним обвинувачення ОСОБА_3, оскільки досліджені вищезазначені докази, які є в матеріалах кримінального провадження, отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинувачену ОСОБА_3 винною у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а її умисні дії, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої, за попередньою змовою групою осіб, вірно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога психіатра не перебуває, знаходиться на «Д» обліку у наркологічному кабінеті, позитивно характеризується за місцем мешкання, має на утриманні малолітню дитину, її відношення до скоєного.

Щире каяття, сприяння органу досудового розслідування у розкритті злочину, суд відносить до обставин, що помякшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обовязків, передбачених п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України, як таке, що буде необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст.349, 368, 370-371,374-376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 2 (двох) років випробувального терміну не скоїть нового злочину, зобовязавши її відповідно до п.п.3,4 ч. 1 ст. 76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2, у вигляді домашнього арешту, залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 2 (двох) років випробувального терміну не скоїть нового злочину, зобовязавши її відповідно до п.п.3,4 ч. 1 ст. 76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3, у вигляді домашнього арешту залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області при проведенні експертизи у сумі 351 гривень 84 копійок, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, отримувач УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, призначення платежу на експертизу № 6/34-764 від 23.03.2016 року.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук