Ухвала суду № 57045302, 04.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 р.Справа № 820/12104/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В. тітової А.В. Калиновського В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2016р. по справі № 820/12104/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд скасувати наказ відповідача від 18.12.2015 року № 522 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО", код ЄДРПОУ 33675000.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відсутні правові підстави для винесення наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО». При цьому позивач зазначив, що спірний наказ містить неправдиву інформацію щодо ненадання підприємством інформації на письмовий запит ДПІ.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що податковий орган діяв в межах своїх повноважень, керуючись чинним законодавством України при винесенні наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: ст. 19 Конституції України, п.п. 20.1.2, 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 71, п 72.1 ст. 72, ст. 73, п.п. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області як платник податків.

На адресу позивача ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області направлено запит про надання інформації та її документальне підтвердження від 19.11.2015 року №5554/10/20-31-22-05-15 (а.с.11-12), зазначений запит позивачу направлено поштою.

Позивачем листом від 22.12.2015 року №114/И-554-15 надано відповідь на запит податкового органу від 19.11.2015 року №5554/10/20-31-22-05-15, в якій зазначено, що у запиті не вказано правових підстав для надання інформації, а саме не визначено жодної з передбачених законодавством підстав для його надсилання (а.с.13-15).

На підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, від 18.12.2015 року №522 (а.с.9-10) начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області винесено наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО", який не було вручено уповноваженою особою, про що складено відповідний акт.

Позивач, непогодившись із зазначеним наказом, звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що підстав для винесення наказу про проведення перевірки позивача в ході судового розгляду судом не встановлено, через що наказ від 18.12.2015 року № 522 є протиправним та таким, що винесений з порушенням чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За приписами п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України встановлено особливості проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності наступної обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як свідчать матеріал справи, на адресу позивача ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області направлено запит про надання інформації та її документальне підтвердження від 19.11.2015 року №5554/10/20-31-22-05-15 (а.с.11-12), зазначений запит позивачу направлено поштою.

Позивачем листом від 22.12.2015 року №114/И-554-15 надано відповідь на запит податкового органу від 19.11.2015 року №5554/10/20-31-22-05-15, в якій зазначено, що у запиті не вказано правових підстав для надання інформації, а саме не визначено жодної з передбачених законодавством підстав для його надсилання (а.с.13-15).

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України закріплено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно до п.73.3. ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Аналогічні положення містить в п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245. Так у відповідності до вказаного пункту запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. При цьому, у запиті мають бути обов'язково зазначені: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

З положень наведеної норми вбачається, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації.

Так, оскільки позивач в запиті від 05.11.2014 року посилається на п.п.73.3.1 п.73.3 ст. 73 ПК України, то у ньому відповідності до вимог зазначеної норми повинні бути зазначені факти порушення платником податків законодавства.

Аналізуючи запит про надання інформації від 19.11.2015 року №5554/10/20-31-22-05-15, судом встановлено, що у запиті в порушення п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, фактично не визначено підстави для надіслання запиту позивачу.

Крім того, з запиту від 19.11.2015 року №5554/10/20-31-22-05-15 не вбачається жодних підстав для його надсилання, а тільки зазначено посилання на п.п.20.1.2, п.п. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20, п.п.73.3.1 п.73.3 ст. 73 ПКУ та період перевірки 01.07.2015р. по 31.07.2015р.

Інших документів або інформації, які б свідчили про встановлення таких порушень відповідач до ініціювання надіслання запиту в порядку п.73.3 ст.73 ПК України та винесення спірного наказу не отримував.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що запит від 19.11.2015 року №5554/10/20-31-22-05-15 не відповідає вимогам законодавства, оскільки він не містить чітких підстав, з якими податковий орган пов'язує можливість наявності порушення ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО" вимог податкового чи іншого законодавства (відсутні посилання на підстави надіслання такого запиту, визначені п.73.3 Податкового кодексу України). У зв'язку з чим у відповідача була відсутня одна із обов'язкових обставин для проведення позапланової перевірки позивача на підставі пп.78.1.1. п.78.1 ст.78 у разі не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином колегія суддів вважає хибними доводи апеляційної скарги про те, що запит від 19.11.2015 року №5554/10/20-31-22-05-15 складено з дотриманням вимог діючого законодавства, оскільки такі твердження спростовуються вищевикладеним.

Згідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО" правомірно не надано відповідь на запит податкового органу від 19.11.2015 року №5554/10/20-31-22-05-15.

Крім того, колегія суддів зазначає, що підставою для надіслання вказаного запиту відповідачу стала податкова інформація, яка була складена Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області "Результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАВРОН-ДС", податковий номер 33608353, за звітний період декларування ПДВ липень - вересень 2015 року з питань проведення фінансового-господарських операцій з платниками податків за липень-вересень 2015 року" від 11.11.2015 року №810/20-30-22- 03/33608353.

Проте, як свідчать матеріали справи постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2015 року по справі №820/11444/15 позов ТОВ "ЛАВРОН -ДС" до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій неправомірними, визнання податкової інформації недійсною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо здійснення податкового контролю у формі складання "Результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАВРОН-ДС", податковий номер 33608353, за звітний період декларування ПДВ липень-вересень 2015 року з питань проведення фінансового-господарських операцій з платниками податків за липень-вересень 2015 року" від 11.11.2015 року №810/20-30-22-03/33608353 та включення даних результатів до інформаційних баз даних ДФС; визнано недійсними складені Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області "Результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАВРОН-ДС", податковий номер 33608353, за звітний період декларування ПДВ липень - вересень 2015 року з питань проведення фінансового-господарських операцій з платниками податків за липень-вересень 2015 року" від 11.11.2015 року №810/20-30-22- 03/33608353; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області виключити з інформаційних баз даних ДФС інформацію, що міститься в складених Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 11.11.2015 року №810/20-30-22-03/33608353 "Результатах опрацювання зібраної податкової інформації" щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАВРОН-ДС", податковий номер 33608353, за звітний період декларування ПДВ липень - вересень 2015 року з питань проведення фінансового-господарських операцій з платниками податків за липень-вересень 2015 року". Зазначена постанова набрала законної сили відповідно до ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, фактично підстави, що слугували для направлення податковим органом запиту, що передував винесення оспорюваного наказу, були визнані судом недійсними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що підстав для винесення наказу про проведення перевірки позивача в ході судового розгляду судом не встановлено, через що наказ від 18.12.2015 року № 522 є протиправним та таким, що винесений з порушенням чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про скасування наказу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 18.12.2015 року № 522 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО МОНОЛІТ ЕНЕРГО" є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2016 року по справі № 820/12104/15 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Вирішуючи питання щодо судового збору, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Так, згідно ч.1 ст.4 Закону N 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" станом на 1 січня цього року мінімальна заробітна плата становить 1218 грн.

Частиною 2 вказаної статті визначено ставки судового збору, відповідно до якої, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч. 2 ст.4 Закону N 3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

За таких обставин, ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 1339 грн. 80 коп. (110% від 1218, 00 грн.).

Таким чином, апелянту необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1339,80 грн.

Під об'єкти, за подання яких судовий збір не справляється (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір"), апеляційна скарга не підпадає. Дані, які б свідчили про те, що апелянт має пільги щодо сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону не наведені.

Апелянт разом із апеляційною скарою подав клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 88 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді апеляційної інстанції від 16.03.2016 року, клопотання Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області було задоволено, відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судом рішення по закінченню справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь апелянта, суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність такого стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2016р. по справі № 820/12104/15 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області судовий збір у розмірі 1339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 11.04.2016 р.