Постанова № 57037408, 11.04.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 квітня 2016 р. № 820/710/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Зінченка А.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області про скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області в якому просить суд визнати протиправним і скасувати Наказ №243 від 03.12.2015 року Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області №000911702 від 22.01.2016 року.

Позивач вважає зазначені рішення неправомірними, необґрунтованими та безпідставними через відсутність доказів порушення позивачем податкового законодавства, а тому просить скасувати їх в повному обсязі.

В судове засідання позивач не прибув, але надав до суду клопотання, в якому підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві та розглядати справу за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача не прибув, але надав до суду клопотання, в якому проти позову заперечував, вказав, що винесене податкове повідомлення-рішення повністю відповідає вимогам діючого законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, у задоволенні позовних вимог просив відмовити та розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладене, суд відповідно до ст. 128 КАС України ухвалив проводити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

На підставі п.п.78.1.1 та п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України Красноградською ОДПІ було винесено наказ від 03 грудня 2015 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з питання отримання доходів у вигляді додаткового блага за ознакою 126, що підлягають обов'язковому декларуванню за 2013 рік.

Даний наказ 04.12.2015 року разом з повідомленням було направлено на адресу позивача.

Відповідно до повідомлення «Укрпошти» конверт з наказом повернувся до ДПІ через закінчення терміну зберігання.

Суд зазначає, що згідно п.п.78.1.1 та п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: 78.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; 78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Вищевикладені обставини, підтверджені матеріалами справи свідчать, що рішення про проведення перевірки щодо позивача було прийнято за наявності обставин для її проведення, визначених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Документи та дані для такої перевірки були наявні в розпорядженні 0ДПІ та отримані в спосіб, передбачений законом.

З 15.12.2015 року по 17.12.2015 року Відповідачем було проведено перевірку позивача, за результатами якої було складено акт №174/20-16-17/292840047 від 24.12.2015 року, яким встановлено порушення п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового Кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки Відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення №0000911702 від 22.01.2016 року, яким позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 68465,69 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 17116,42 грн.

Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення послугував висновок ДПІ про порушення податкового законодавства, зроблений на підставі даних, отриманих від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», про що свідчать про анулювання (прощення) заборгованості за кредитним договором на загальну суму 405438,17 грн. і яку було включено банком до декларації 1-ДФ.

Суд вказує, що додаткове благо - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з використанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовим договором (угодою), укладеним з таким платником податку.

Згідно з п.п. "д" п.п. 164.2.17, п. 164.2, ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощення) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду у якому такий борг було анульовано (прощено), боржник самостійно сплачує податок з таких доходів і відображає їх у річній Податковій декларації.

Так, згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. При цьому відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст.49 податкова декларація для платників податку на доходи фізичних осіб подається до 1 травня року.

Судом також встановлено, що позивач податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2013 рік до ДПІ не подавав.

Суд зазначає, що відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України в редакції чинній на 2013 рік ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Таким чином, у разі якщо кредитор (банк) з урахуванням вимог п.п. "д" п.п. 164.2.17, п. 164.2, ст.164 Податкового кодексу України анулює (прощає) суму боргу платника податку за кредитним договором, слід вважати що такий кредитор надав (виплатив) платнику податку дохід у вигляді додаткового блага.

При цьому дохід у вигляді суми анульованого боргу, наданий платнику податку, кредитор (банк) має відобразити у податковій звітності за підсумками звітного періоду, в якому було нараховано такий дохід, а платник податку зобов'язаний подати річну Податкову декларацію до контролюючого органу за місцем податкової адреси, відобразити у ній такий дохід і самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити зазначену суму податкового зобов'язання.

В порушення вказаних норм законодавства, позивач не включив до сукупного оподатковуваного доходу доходів у вигляді додаткового блага від юридичної особи та не сплатив податок з доходів фізичних осіб з таких доходів .

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність винесення ДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

А згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України , суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області про скасування наказу та податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Зінченко