Справа № 755/21709/15-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( заочне рішення )
"03" березня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Сидоренку П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», звернувся до Дніпровського районного суду м Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» з ОСОБА_1 за договором кредиту № 10-29/2979 від 08 лютого 2008 року (додаткова угода № 1 від 10 квітня 2007 року) заборгованості у сумі 70 301,22 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (23,0152) на 03 листопада 2015 року становить 1 617 997,81 гривень, з них: сума заборгованості за кредитом - 54 705,19 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 1 259 051,82 гривень; сума заборгованості за відсотками - 11 827,11 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 272 203,47 гривень; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 489,25 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 11 260,13 гривень; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 3 279,67 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 75 482,39 гривень; стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» сплачений судовий збір у сумі 24 269,97 гривень.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08 лютого 2007 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 10-29/2979 від 08 лютого 2008 року (додаткова угода № 1 від 10 квітня 2007 року). Згідно з п. 1.1. кредитного договору кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 69 342,00 доларів США. Позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, грошові кошти в рахунок погашення заборгованості по кредиту та відсоткам не сплатив, чим грубо порушив умови кредитного договору. 05 жовтня 2015 року позивачем направлена вимога про усунення порушень зобов'язань на адресу відповідача за вих. № 08.305-186/17752. З незрозумілих причин, у встановлений термін заборгованість за кредитом відповідачем погашена не була. Через невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором кредиту № 10-29/2979 від 08 лютого 2008 року (додаткова угода № 1 від 10 квітня 2007 року) загальний розмір заборгованості складає 70 301,22 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (23,0152) на 03 листопада 2015 року становить 1 617 997,81 гривень, з них: сума заборгованості за кредитом - 54 705,19 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 1 259 051,82 гривень; сума заборгованості за відсотками - 11 827,11 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 272 203,47 гривень; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 489,25 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 11 260,13 гривень; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 3 279,67 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 75 482,39 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання, в якому просила суд провести судове засідання без участі представника позивача, підтримує позовну заяву у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. ст. 74, 75, 76 Цивільного процесуального кодексу України, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 лютого 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 10-29/2979, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 69 342,00 доларів США 00 центів, зі сплатою 13,2% процента річних та наступним порядком погашення суми основної заборгованості за кредитом та процентів за його використання: починаючи з місяця, що слідує за місяцем надання кредиту, позичальник щомісячно 08 числа кожного місяця рівними частинами сплачує кредитору суму грошових коштів, яка включає заборгованість за кредитом і проценти за користування кредитом у розмірі 802,00 долара США з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 08 лютого 2032 року (включно), на умовах визначених з цим договором.
В подальшому, 10 квітня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору кредиту № 10-29/2979 від 08 лютого 2007 року, відповідно до умов якого в зв'язку з достроковим погашенням частини кредиту позичальником, сторони домовились здійснити перерахунок ануїтетного платежу, встановивши розмір останнього у сумі 670, починаючи з 10 квітня 2007 року (а.с.18).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 2.5. статті 2 договору кредиту, нарахуванні процентів за користування кредитом здійснюється на суму фактичної заборгованості за кредитом, у валюті кредиту, щомісячно, за методом факт/360, де факт - фактична кількість днів у місяці, 360 - умовна кількість днів у році.
Відповідно до п.п. 3.3.8., 3.3.9. п. 3.3. статті 3 договору кредиту, позичальник зобов'язаний: сплачувати проценти за використання кредиту в порядку, визначеному п.п. 2.4., 2.5., 2.6. цього договору; своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п. 1.1. цього договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положенням статті 611 ЦК України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема:
1.припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2.зміна умов зобов'язання;
3.сплата неустойки;
4.відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до п. 4.2. статті 4 договору кредиту, у разі прострочення позичальником терміну сплати комісії за оформлення кредитної справи та відкриття позичкового рахунку, визначеного в п. 3.3.16. цього договору, терміну сплати комісії за дострокове погашення кредиту (частини кредиту), визначеного в п. 3.3.17. цього договору, строків сплати процентів, визначених п. 2.4. цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1., 2.8.3., 3.2.3. 4.4., 5.4. цього договору позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі 1 відсоток від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період.
Згідно ч.2 ст.533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виконані умови договору кредиту та надано кредит у розмірі 69 342,00 доларів США (в еквіваленті становить 350 177,10 гривень), що підтверджується заявою на видачу готівки № 5 від 08 лютого 2007 року (а.с. 7). В той же час, відповідачем були порушені умови договору кредиту в частині повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим, як вбачається з розрахунку заборгованості наданого позивачем, відповідач станом на 03 листопада 2015 року має заборгованість 70 301,22 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (23,0152) на 03 листопада 2015 року становить 1 617 997,81 гривень, з них: сума заборгованості за кредитом - 54 705,19 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 1 259 051,82 гривень; сума заборгованості за відсотками - 11 827,11 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 272 203,47 гривень; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 489,25 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 11 260,13 гривень; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 3 279,67 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 75 482,39 гривень.
Як роз'яснено в п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5, право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК). Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.
Згідно п. 4.5. статті 4 договору кредиту, у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених п.п. 3.3.9., 3.3.10. цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
Як вбачається з матеріалів справи, 05 жовтня 2015 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про усунення порушень зобов'язань з вимогою сплатити заборгованість (а.с.20). В той же час, вказана вимога була залишена без увагою та заборгованість погашена не була.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем умов договору кредиту, враховуючи відсутність будь-яких спростувань з боку відповідача щодо заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідача кредитної заборгованості, процентів, пені підлягає судовому захисту в порядку визначеному пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України, а відповідно позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, в порядку ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 24 269 гривень 97 копійок, що був сплачений позивачем при зверненні до суду з позовною заявою.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526, 533, 610 - 612, 1054 Цивільного кодексу України, п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5, ст.ст. 10, 14, 60, 197, 209, 212-215, 218,224-228, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» суму заборгованості за договором кредиту № 10-29/2979 від 08 лютого 2008 року (додаткова угода № 1 від 10 квітня 2007 року) у розмірі 70 301 доларів США 22 центи, що за курсом НБУ станом на 03 листопада 2015 року становить 1 617 997 гривень 81 копійка та судовий збір у розмірі 24 269 гривень 97 копійок, а всього 1 642 267 (один мільйон шістсот сорок дві тисячі двісті шістдесят сім) гривень 78 (сімдесят вісім) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя:
Судове рішення № 57021199, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 03.03.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/21709/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: