Ухвала суду № 57015230, 08.04.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/333/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 115 (93, 94) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2016 м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Яковлєвої С.В.,

суддів Осєтрова В.І., Гончара В.М.,

із секретарем Пилипенко К.К.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження №12015120140000541 за апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченої ОСОБА_3 та захисника-адвоката ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченої на вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 03 лютого 2016 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, українку, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судиму,

засуджено за ч.3 ст.15, п.п.1, 2 ч.2 ст.115 КК України до покарання в виді 10 років позбавлення волі.

Стягнуто із обвинуваченої ОСОБА_3 на користь Добровеличківської центральної районної лікарні на рахунок Добровеличківського районного бюджету, витрати на стаціонарне лікування малолітніх потерпілих у розмірі 2966 гривень 64 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» на рахунок Кіровоградського обласного бюджету, витрати на стаціонарне лікування малолітніх потерпілих у розмірі 3168 гривень.

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Агеєва В.М.,

захисника-адвоката ОСОБА_4,

обвинуваченої ОСОБА_3

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винною та засуджено за те, що вона 19 вересня 2015 року о 08 год. 30 хв. перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись за місцем свого проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, на грунті раптово виниклих неприязних відносин вчинила сварку зі своїм співмешканцем ОСОБА_5 з яким має двох спільних малолітніх дітей. Приблизно о 09 год. 00 хв., після того, як ОСОБА_6 після сварки покинув місце проживання, в обвинуваченої виник умисл на позбавлення життя своїх малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7. Так реалізовуючи свій злочинний намір, діючи умисно та цілеспрямовано, обвинувачена за допомогою шматка кагатної синтетичної мотузки довжиною близько 2 метрів, яку за допомогою кухонного ножа відрізала від мотка, що зберігався в гаражі на території її домоволодіння та намагалася позбавити життя малолітніх ОСОБА_6 і ОСОБА_7 шляхом їх повішення на деревяній дошці, яка розташована на висоті 2 м 04 см і входить до конструкції сінника, розташованого на території вказаного домоволодіння, а саме обвинувачена ОСОБА_3 обкрутила декілька разів мотузку навколо шиї малолітнього ОСОБА_6, після чого вільні кінці мотузки перекинула через деревяну дошку та потягнула за них. Таким самим способом обвинувачена ОСОБА_3, намагалася позбавити життя свою малолітню доньку ОСОБА_7

Однак обвинувачена свій злочинний намір, направлений на позбавлення життя своїх малолітніх дітей ОСОБА_6 і ОСОБА_8 до кінця не довела із причин, що не залежали від її волі, так як останнім вдалося виплутатися із петлі та втекти з місця вчинення кримінального правопорушення.

Так, відповідно до висновку експерта № 117 від 12.10.2015 р., у малолітньої потерпілої ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден, підшкірних гематом передніх і бокових стінок шиї, які відносяться до категорії легких. Вказані тілесні ушкодження утворилися від локальної дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею. Відповідно до висновку експерта № 118 від 12.10.2015 р., у малолітнього потерпілого ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден, підшкірних гематом передніх і бокових стінок шиї, які відносяться до категорії легких. Вказані тілесні ушкодження утворилися від локальної дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею.

В апеляційних скаргах:

-прокурор просить вирок районного суду щодо ОСОБА_3 скасувати у звязку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.п.1, 2 ч.2 ст.115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років. В іншій частині вирок суду залишити без змін. Свої вимоги обґрунтовує тим, що при призначенні покарання обвинуваченій суд першої інстанції не в повній мірі врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжким. Крім того, судом при визначені розміру покарання у виді позбавлення волі не достатньо враховано, що умисні та протиправні насильницькі дії ОСОБА_3 були спрямовані щодо своїх малолітніх дітей, за місцем проживання обвинувачена характеризується негативно, вчинила кримінальне правопорушення перебуваючи в стані алкогольного спяніння, призначив мінімальний розмір покарання.

-обвинувачена ОСОБА_3 просить вирок районного суду щодо неї змінити перекваліфікувати її дії з ч.3 ст.15, п.п. 1,2 ч.2 ст.115 КК України на ч.1 ст.125 КК України. Свої вимоги обґрунтовує тим, що її дії не було доведено до кінця. Також зазначає, що потерпілим були спричинені легкі тілесні ушкодження. Окрім цього вказує, що дане правопорушення вчинене нею у звязку із збігом сімейними обставинами. Більше того, просить врахувати її щире каяття у вчиненому.

-захисник-адвокат ОСОБА_4 просить змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення щодо обвинуваченої ОСОБА_3 з ч.3 ст.15, п.п.1,2 ст.115 ч.2 КК України застосувати ч.1 ст.125 КК України , умисне легке тілесне ушкодження. Виключити з обвинувачення ОСОБА_3 обтяжуючу обставину скоєння правопорушення в стані алкогольного спяніння. Призначити ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України покарання у виді громадських робіт на строк до 200 годин. Зарахувати обвинуваченій в строк відбуття покарання строк знаходження її під вартою з 19.02.2015 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що обвинувачена як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні заперечувала спрямованість свого умислу на позбавлення життя своїх малолітніх дітей. Крім того, обвинувачена пояснювала що 19.09.2015 року алкогольних напоїв не вживала, а тому така обтяжуюча обставина, як скоєння нею злочину в стані алкогольного спяніння підлягає виключенню з її обвинувачення. Також вказує, що ОСОБА_3 скоїла дане кримінальне правопорушення під впливом тяжких сімейних обставин. Крім того, обвинувачена вчинила добровільну відмову за своєю волею до доведення злочину до кінця. Окрім цього, судом першої інстанції не враховано, що обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, є матірю двох малолітніх дітей, яких необхідно утримувати, щиросердечно розкаюється в скоєному злочині щодо своїх дітей.

В запереченні на апеляційну скаргу прокурора обвинувачена ОСОБА_3 заперечила щодо задоволення апеляції прокурора, при цьому зазначила, що кримінальне правопорушення вчинила через сварку зі своїм співмешканцем. Також просила врахувати, що свій злочин не довела до кінця, у звязку з чим просить перекваліфікувати її дії на ч.1 ст.125 КК України. Дуже шкодує за свій вчинок.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляцію частково, просив вирок суду скасувати у звязку з істотними порушеннями КПК, та заперечив щодо задоволення апеляцій обвинуваченої та її захисника, обвинувачену ОСОБА_3 та її захисника-адвоката ОСОБА_4, які підтримали свої апеляційні вимоги і заперечили щодо задоволення апеляції прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, згідно ст.412 КПК України є такі порушення цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Статтею 370 КПК України, визначено вимоги законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з норм передбачених цим Кодексом, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим рішення, в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з вимогами ст.91 КПК України до обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, серед інших, належать подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші його обставини вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета його вчинення.

За змістом ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку визнання особо винуватою зазначаються у тому числі: формулювання обвинувачення, визнаних судом доведеним, із зазначенням місця, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми та мотивів кримінального правопорушення; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також неврахування окремих доказів.

Вказаним вимогам кримінального процесуального законодавства вирок районного суду щодо ОСОБА_3 не відповідає.

Так, під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що згідно обвинувального акта органами досудового слідства ОСОБА_3 інкримінувалось вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15, п.п.1, 2 ч.2 ст.115 КК України, а саме вчинення закінченого замаху на умисне вбивство двох осіб, малолітніх дітей.

З оскаржуваного вироку районного суду вбачається, що суд першої інстанції, дослідивши докази у даному кримінальному провадженні перекваліфікував дії обвинуваченої з ч.2 ст.15, п.1,2 ч.2 ст.115 КК України на ч.3 ст.15, п.1,2 ч.2 ст.115 КК України, кваліфікувавши її дії як незакінчений замах на злочин, так як особа з причин що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця. При цьому визнав доведеним обвинувачення, яке було викладено прокурором у обвинувальному акті, не зазначивши формулювання обвинувачення визнаного доведеним у суді і за яке ОСОБА_3 визнано винною та засуджено.

Таким чином, суд першої інстанції, в порушення ст. ст. 370, 374 КПК України, не прийняв рішення та не навів у мотивувальній частині обвинувального вироку підстав перекваліфікації дій обвинуваченої, допустив суперечності між викладеними фактичними обставинами вчинення злочину, встановленим судом, та висновками щодо кримінально-правової кваліфікації діяння, що істотно вплинуло на законність і обґрунтованість ухваленого вироку.

За таких обставин вирок суду першої інстанції не може бути законним і обґрунтованим.

У звязку з цим, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора, обвинуваченої ОСОБА_3 та захисника-адвоката ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню, а вирок районного суду скасувати у звязку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції в іншому складі суддів.

Через скасуванням вироку суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не входить в обговорення доведеності чи недоведеності вини обвинуваченої та кваліфікації злочину, достовірності або недостовірності доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

Під час нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно дослідити повно і всебічно в сукупності, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону та з урахуванням доводів сторони захисту, всі обставини справи, проаналізувати наявні докази, дати їм належну юридичну оцінку з огляду на їх допустимість і достатність, після чого прийняти законне, обґрунтоване і мотивоване рішення.

Міру запобіжного заходу, обрану ОСОБА_3, колегія суддів, враховуючи положення ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, вважає за необхідне залишити без змін, продовживши термін тримання її під вартою до 60 діб, тобто з 11 год. 30 хв. 07 квітня 2016 року до 11 год. 30 хв. 05 червня 2016 року, включно.

Відповідно до ст..31 КПК України дане кримінальне провадження повинно розглядатися колегіально у складі трьох професійних суддів.

В звязку зі скасуванням вироку суду та призначенням нового судового розгляду в іншому складі суду, враховуючи те, що в Новоукраїнському районному суді фактично працює 4 судді, що унеможливлює утворення складу суду для розгляду даного кримінального провадження, з метою забезпечення оперативності та ефективності, колегія вважає необхідним направити його на розгляд до найбільш територіально наближеного суду, тобто до Маловисківського районного суду Кіровоградської області.

На підставі викладеного та керуючись статтями 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора, обвинуваченої ОСОБА_3 та захисника-адвоката ОСОБА_4 в її інтересах - задовольнити частково.

Вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 03 лютого 2016 року скасувати.

Призначити новий судовий розгляд кримінального провадження №12015120140000541 щодо ОСОБА_3 в Маловсківському районному суді, в іншому складі суддів.

Кримінальне провадження кримінальне провадження №12015120140000541 стосовно ОСОБА_3, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.п.1, 2 ч.2 ст.115 КК України направити на розгляд по суті до Маловисківського районного суду Кіровоградської області.

Обрану ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - продовжити до 60 діб, тобто з 11 год. 30 хв. 08 квітня 2016 року до 11 год. 30 хв. 06 червня 2016 року, включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

С.В. ОСОБА_9 ОСОБА_10 Гончар